Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Остеологія, osteologia [вчення про кістки] - Загальна остеологія
Розвиток черепа

Череп, cranium, поділяється на два основних відділи - мозковий череп, nеurосranium, що обмежує головний мозок, і вісцеральний череп, cranium viscerale, що обмежує ротову порожнину, глотку та верхні дихальні шляхи. У цих відділах черепа є кістки, які утворюються в результаті прямого та непрямого остеогенезу. У розвитку деяких кісток (потиличної і скроневої) ці два способи поєднуються. Нейрокраніум, утворюючи основу черепа, складається з кількох хрящів. Навколо верхнього кінця хорди утворюється хрящова пластинка (навколoхордовий хрящ) (рис. 22), яка утворюється із склеротомів чотирьох потиличних сомітів. Із цієї пластинки утворюється потилична кістка. Вище від навколохордового хряща розміщуються передхордальні хрящі, які зливаються між собою, із носовими, зоровими і слуховими капсулами. В результаті злиття зазначених хрящів утворюється хрящова пластинка основи черепа, chondroсrаnіum (рис. 23), з отвором для гіпофіза. Поряд з цим утворюються хрящі, які вміщують органи зору, слуху та нюху (носові, зорові і слухові капсули).

Плоскі кістки склепіння черепа утворюються із мезенхіми й покривають мозкові пухирі. Розвиток цих кісток здійснюється за типом прямого остеогенезу. Між кістками склепіння залишаються ділянки волокнистої сполучної тканини, яка утворює шви та тім’ячка черепа.

Розвиток вісцерального черепа пов’язаний із перетворенням зябрових дуг (рис. 24) і лобового відростка, що обмежує зверху стомодеум. У складі першої (нижньощелепної) дуги утворюється хрящовий стрижень (мекелів хрящ). Він входить до складу нижньої щелепи і обмежується кісткою (перихондральне окостеніння), яка утворює нижню щелепу. Дорсальна частина стрижня відокремлюється і бере участь в утворенні слухових кісточок (молоточка і коваделка).

Із мезенхіми другої зябрової дуги утворюється третя слухова кісточка - стремінце і деякі відділи під’язикової кістки. В її формуванні бере участь мезенхіма третьої зябрової дуги.

Як відзначалося раніше, з першої зябрової (мандибулярної) дуги утворюються нижня та верхня щелепи. При цьому хрящ виникає в складі мандибулярної дуги, поділяючись на дві частини - дорсальну і вентральну. Навколо цих хрящових моделей із мезенхіми утворюється кісткова тканина, яка заміщає хрящову. Із верхньощелепного відростка формуються верхня щелепа, вилична і піднебінна кістки, присередня пластинка крилоподібного відростка, клиноподібна кістка. З нижньощелепного відростка утворюється нижня щелепа, а із середнього відділу лобового відростка - леміш, перпендикулярна пластинка решітчастої кістки і нижня щелепа. Із бічного відділу лобового відростка виникають комірки решітчастої кістки, носова та слізна кістки.

За формою кістки склепіння і покрівлі черепа плоскі, вони побудовані із двох пластинок: зовнішньої, lamina externa, і внутрішньої, lamina interna, які складаються із щільної та губчастої речовин, диплоє, diploe. Зовнішня пластинка, lamina externa, гладенька і покрита окістям, pericranium, а до внутрішньої безпосередньо прилягає тверда оболонка головного мозку. Внутрішня пластинка крихка і часто ламається, тому й називається скляною, lamina vitrea. При травмах черепа вона не витримує навантаження, що призводить до небажаних наслідків (її відламки можуть проникати в речовину головного мозку), що потребує хірургічного втручання. У губчастій речовині розташовані диплоїдні вени, о. diploid. Окістя м’яко зростається з кістками черепа, за винятком ділянок швів. Внутрішня поверхня покривних кісток черепа має випини, вдавлення, синуси та борозни від закруток, пахіонових грануляцій та судин твердої мозкової оболонки.

Рис. 22. Положення переднього кінця спинної струни і хрящових утворень, що закладуються на другому місяці розвитку в ділянці основи черепа (схема):

1 - носова капсула; 2 - зорова капсула; 3 - передхордовий хрящ; 4 - слухова капсула; 5 - парахордальний хрящ; 6 - спинна струна

Рис. 23. Первинний череп (за Гертвигом):

1 - носова капсула; 2 - решітчаста пластинка; 3 - велике крило; 4 - мале крило; 5 - слухова капсула; 6 - потилична кістка; 7 - задня покрівля; 8 - великий потиличний отвір

Рис. 24. Схема положення вісцеральних і зябрових дуг (зазначені римськими цифрами) і їх похідних (модифікація А. Бистрова):

1 - молоточок; 2 - коваделко; 3 - стремінце; 4 - під’язикова (друга вісцеральна) дуга; 5 - шилоподібний відросток; б - шилопід’язикова складка; 7 - щитоподібний хрящ; 8 - тіло під’язикової кістки; 9 - великий ріг під’язикової кістки; 10 - малий ріг, 11 - щелепна (перша вісцеральна) дуга (меккелів хрящ); I-V - номера зябрових дуг

На окремих кістках склепіння черепа є непостійні отвори - випускники, або емісарії, крізь які проходять емісарні вени, сполучають міх собою зовнішні вени голови та венозні синуси твердої мозкової оболонки.

Деякі кістки черепа (лобова, решітчаста, основна, скронева та верхня щелепа) мають пазухи, заповнені повітрям, тому їх ще називають повітроносними або невматичними кістками. Вони зменшують вагу черепа та зрівноважують силу тиску при травмах, а також є утвореннями для нагрівання повітря.