Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002
Спеціальна частина
Осьовий скелет, sceleton axiale - Кістки мозкового черепа
Лобова кістка
До кісток мозкового черепа належать:
- лобою кістка, os frontale,
- клиноподібна кістка, os sphenoidale,
- потилична кістка, os ocсіpitale,
- скронева кістка, os temporale,
- тім’яна кістка, os parietale,
- решітчаста кістка, os ethmoidale (частково).
Лобова кістка, os frontale - непарна (рис. 36), бере участь в утворенні покрівлі й основи черепа, а також очної ямки та носової порожнини. Розвивається як первинна кістка на грунті сполучної тканини. Вона належить до пневматичних кісток, оскільки має порожнину - лобову пазуху, sinus frontalis. Лобова кістка складається з чотирьох частин: лобової луски, squama frontalis; двох очноямкових частин, partes orbitalis, та носової частини, pars nasalis.
Лобова луска, squama frontalis - опукла спереду, має такі поверхні: зовнішню (лобову), дві бічні (скроневі) та внутрішню (мозкову).
Зовнішня поверхня - гладенька, має по середній лінії шов, який заростає в п’ятирічному віці, лишаючи після себе ледь помітне підвищення, лінію метопічного шва, sutura frontalis metopica. У передніх відділах лобова поверхня луски переходить в очноямкову поверхню, утворюючи з кожного боку надочноямковий край, morgo supraorbitalis. Нижче і паралельно надочноямковому краю виступає дугоподібне підвищення - надбрівна дуга, arcus superciliaris. Над кожною надбрівною дугою приблизно посередині луски розміщене кругле підвищення, eminentia frontalis, або лобовий горб, tuber frontale. Між надбрівними дугами, трохи вище, знаходиться площадка - надперенісся, glabella. Надочноямковий край з присереднього боку має невеличку надочноямкову вирізку, incisura supraorbitalis. Ця вирізка досить мінлива і може мати вигляд отвору. Ближче до серединної лінії розташована лобова вирізка, incisura frontalis, що іноді переходить в отвір, крізь який проходять судини і нерви. Далі вбік надочноямковий край переходить у виличний відросток, processus zygomaticus. Назад і вгору від виличного відростка йде скронева лінія, linea temporalis.
Внутрішня поверхня лобової луски вгнута, на ній розташовані втиснення від мозкових звивин, ямочки від пахіонових грануляцій та артеріальні борозни. Посередині верхніх відділів внутрішньої поверхні лобової луски проходить борозна верхнього сагітального синуса, sul. sinus sagittatis superior. Краї цієї борозни, сполучаючись, утворюють лобовий гребінь, crista frontale, зі сліпим отвором, foramen caecum.
Верхній, або тім’яний край, morgo parietalis, дугоподібно вигнутий й сполучається з лобовим краєм тім’яних кісток, утворюючи вінцевий шов, sutura coronalis.
Рис. 36. Лобова кіста, os frontale:
А - зовнішня поверхня; Б - внутрішня поверхня
Очноямкова частина, pars orbitalis, лобової кістки входить до складу верхньої стінки очної ямки. В ній розрізняють нижню, очноямкову і верхню мозкову поверхні. Очноямкова поверхня має біля основи виличного відростка неглибоку ямку сльозової залози, fossa gl. lacrimalis. У медіальному відділі очноямкової поверхні розрізняють невеличку блокову ямку, fovea trochlearis. Внутрішня поверхня очноямкової частини має ряд пальцеподібних втиснень, impressiones digitate, та борозенкових підвищень, fuga cerebralia (fugum - гірський хребет). Обидві очноямкові частини відокремлені одна від одної решітчастою вирізкою, incisura ethmoidalis, заповненою решітчастою пластинкою решітчастої кістки. Ця частина кістки бере участь в утворенні переднього та заднього решітчастих отворів.
Носова частина, pars nasałis, лобової кістки у вигляді підкови замикає спереду решітчасту вирізку, incisura etmoidalis. У передніх відділах носової частини виступає носова ость, spina nasalis. Її оточує спереду й збоку носовий край, marga nasalis, який бере участь у побудові лобово-носового та лобово-верхньощелепного шва. По обидва боки носової ості розташована апертура лобової пазухи, ареrtura sinus frontalis, яка веде в порожнину лобової пазухи, sinus frontalis.
Лобова пазуха - парна порожнина, розташована між пластинками луски лобової кістки, відповідає надпереніссю та надбрівним дугам. За формою лобова пазуха нагадує тригранну піраміду, звернену основою донизу, а верхівкою - догори. Лобова пазуха поділяється перпендикулярною міжсинусною перетинкою, septum intersinuale frontale, на праву та ліву пазухи. Розміри пазух значно коливаються, але в середньому не перевищують 5 см3 (рис. 37). У разі проникнення інфекції в порожнину пазух виникає запалення її слизової оболонки, frontit. Інколи трапляються додаткові лобові пазухи (Iovanovic, 1961).
Окостеніння. Точки окостеніння виникають на кінець другого місяця внутрішньоутробного розвитку в ділянці надочноямкового краю. У новонародженого лобова кістка складається з двох окремих кісток, які сполучаються на другому році життя. Метопічний шов зберігається до 5 років.