Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Осьовий скелет, sceleton axiale - Кістки мозкового черепа
Потилична кістка

Потилична кістка, os occipitale - непарна (рис. 38), бере участь в утворенні основи та покрівлі черепа. Верхня частина луски потиличної кістки костеніє на грунті сполучної тканини, решта частин (основна та бічні) - на грунті хряща. Зовнішня поверхня потиличної кістки опукла, внутрішня - вгнута. У передньонижньому відділі міститься великий потиличний отвір, foramen magnum. У потиличній кістці виділяють чотири частини: основну, pars basilaris, дві бічні частини, partes lateralis, та потиличну луску, squama occipitalis. До 3-6 років життя дитини ці частини являють собою окремі кістки, а потім, зростаючись, вони утворюють одну кістку.

Основна частина, pars basilaris - коротка, товста, чотирикутна. Вона обмежує великий (потиличний) отвір, foramen magnum, овальної або круглої форми (Ю. В. Задворнов, 1972). Верхня поверхня основної частини вгнута у вигляді жолоба й звернена в порожнину черепа, вона утворює схил, clivus, до якого прилягає довгастий мозок. На середині нижньої зовнішньої поверхні міститься невеликий глотковий горбок, tuberculum pharyngeum. Зовнішні, злегка нерівні краї основної частини разом з кам’янистими частинами скроневих кісток утворюють кам’янисто-потиличні щілини, які в дитячому віці заповнені хрящем, а з віком костеніють.

Рис. 37. Типи лобових пазух (за Testut):

1 - sinus frontalis dexter, 2 - septum intersinuale frontale; 3 - sinus frontalis sinister A - пазухи, спрямовані в сторони; Б - пазухи, спрямовані доверху; В - середній розвиток пазух; Г - недорозвинені пазухи

Бічні частини, partes lateralis - утворюють бічні сторони великого потиличного отвору й сполучають основну частину з лускою. На внутрішній, мозковій поверхні, біля зовнішнього краю пролягає вузька борозна кам’янистого синуса, яка разом із такою ж самою борозною скроневої кістки утворює щось на зразок каналу, де залягає нижній кам’янистий синус, sul. sinus petrosi inferioris.

На нижній зовнішній поверхні кожної бічної частини є потиличний виросток, condylus occipitalis, для сполучення з верхньою суглобовою поверхнею атланта. Позаду потиличного виростка знаходиться виросткова яма, fossa condylaris, з отвором у дні, який веде в непостійний виростковий канал, canalis condylaris. На зовнішньому краї бічної частини міститься яремна вирізка, incisura jugularis, на якій виступає невеликий внутрішньояремний відросток, processus jugularis. Яремна вирізка з однойменною вирізкою на скроневій кістці утворює яремний отвір, foramen jugularis, що поділяється внутрішньояремним відростком на передній та задній відділи. У передньому бере початок яремна вена, у задньому проходять черепні нерви (ІХ-ХІ пари). За яремним відростком з боку внутрішньої поверхні бічної частини лежить глибока борозна поперечного синуса, sul. sinus transversus. У передньому відділі бічної частини міститься яремний горбок, tuberculum jugulare, назад і вниз від якого, між яремним і потиличним відростками залягає канал під’язикового нерва, canalis nervi hypoglossi.

Рис. 38. Потилична кістка, os occipitale:

А - зовнішня поверхня; Б - внутрішня поверхня

Потилична луска, squama occipitalis - має трикутну форму, вигнута, обмежує ззаду великий потиличний отвір. Бічний край луски поділяється на два відділи: верхній (ламбдоподібний morgo lambdoideus) та нижній (соскоподібний, margo mastoideus). Посередині зовнішньої поверхні луски знаходиться зовнішній потиличний випин, protuberantia occipitale externa. Від нього розходяться в сторони верхні каркові лінії, tinea nuchalis supreior. Вище від них розташовані додаткові найвищі каркові лінії, tinea nuchalis suprema. Від зовнішнього потиличного випину вниз до великого потиличного отвору спрямовується зовнішній потиличний гребінь, crista occipitalis externa. На середині відрізка, який сполучає великий потиличний отвір та зовнішній потиличний випин, у різні боки розходяться нижні війні лінії, tinea nuchalis inferior. До цих ліній прикріпляються м’язи. На внутрішній поверхні луски є хрестоподібне підвищення, еmіnеntiа cruciformis, в якому розташований внутрішній потиличний випин, protuberantia occipitalis interna. Хрестоподібне підвищення поділяє внутрішню поверхню луски на чотири ямки, в двох нижніх розміщені півкулі мозочка, у верхніх - потиличні частки головного мозку. Від хрестоподібного підвищення в обидва боки відходять борозни поперечного синуса, sul. sinus transversi - вгору йде борозна верхнього сагітального синуса, sul. sinus sagittalis superior, а вниз - внутрішній потиличний гребінь, crista occipitalis interna.

Окостеніння. Перші точки окостеніння у потиличній кістці виникають на початку 3 місяця внутрішньоутробного періоду розвитку в сполучнотканинній і хрящовій частинах. У хрящовій частині - п’ять точок окостеніння: одна - в основній частині, дві - в бічних і дві в хрящовій частині луски. В сполучнотканинній частині луски - дві точки окостеніння. На кінець 3 місяця верхній і нижній відділи луски зростаються, а основна частина, луска і бічні частини зростаються на 3-6 році життя. Основна частина зростається з тілом клиноподібної кістки переважно у двадцятирічному віці.