Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Осьовий скелет, sceleton axiale - Кістки мозкового черепа
Скронева кістка

Скронева кістка, os temporale - парна (рис. 41), складна за формою та будовою. Вона бере участь в утворенні основи черепа та доповнює бічні стінки покрівлі черепа. У скроневій кістці розташовані органи слуху і рівноваги, крізь її канали проходять нерви та судини. На зовнішній її поверхні розташований зовнішній слуховий отвір, poms acusticus extemus, навколо якого знаходяться три частини скроневої кістки: лускоподібна, pars squamosa; кам’яниста, pars petrosa та барабанна, pars tympanica.

Рис. 41. Скронева кістка, os temporale:

А - зовнішня поверхня; Б - внутрішня поверхня

Рис. 41. Скронева кістка, os temporale (Продовження): В - нижня поверхня

Луска та барабанна частина розвиваються на грунті сполучної тканини, а кам’яниста частина - на грунті хряща.

Лускоподібна частина, pars squamosa, має форму тонкої пластинки, розташованої в сагітальній площині. Лускоподібний шов сполучає її вільний край з нижнім краєм тім’яної кістки та великим крилом клиноподібної кістки. Нижня частина луски прилягає до кам’янистої та барабанної частин і відмежовується від неї кам’янисто-лускатою щілиною, fissura petrosquamosa, а від барабанної частини - барабанно-лускатою щілиною, fissura thympanosquamosa. У задньому відділі луски проходить борозна середньої скроневої артерії, sul. а. temporalis mediae. У задньо-нижньому відділі виділяють скроневу лінію. Вище від луски і трохи вперед відходить виличний відросток, processus zygomatiсus, який бере початок широким коренем, а потім звужується. Він зростається з відростком виличної кістки й утворює виличну дугу, arcus zygomatiсus. На нижній поверхні кореня розташована суглобова нижньощелепна ямка, fossa mandibularis. Спереду суглобову ямку обмежує суглобовий горбок, tubercuhtm articulate, а позаду - засуглобовий горбок, tuberculum retroarticulare. На внутрішній мозковій поверхні луски спостерігаються пальцеподібні втиснення, мозкові випини та борозни від середньої оболонної артерії, a. meningea media, в разі пошкодження луски можуть виникати аневризми цієї артерії, що слід ураховувати в клінічній (нейрохірургічній) практиці.

Кам'яниста частина, pars petrosa, має форму тригранної піраміди, верхівка якої спрямована всередину і вперед, а основа - назад і вбік. У кам’янистій частині розрізняють такі поверхні: передню, facies anterior partis petrosae, задню, facies posterior partis petrosae, та нижню, facies inferior partis petrosae, а також верхній, задній і передній кути.

Передня поверхня піраміди звернена у порожнину черепа. Майже на середині передньої поверхні розташоване дугоподібне підвищення, eminentia armata, яке збігається з переднім півколовим каналом лабірінту.

До підвищення прилягає покрівля барабанної порожнини. На передній поверхні піраміди, біля її верхівки знаходиться трійчасте втиснення, impressio trigeminalis, для ганглія трійчастого нерва. Збоку від нього знаходиться розтвір каналу великого кам’янистого нерва, hiatus canalis n. petrosi majoris, від якого медіально розташована борозна великого кам’янистого нерва, sul. n. petrosi majoris. Трохи спереду і вбік розташований верхній розтвір малого кам’янистого нерва, hiatus canalis n. petrosi minoris, від якого відходить борозна малого кам’янистого нерва, sul. n. petrosi minoris. Крізь ці отвори виходять однойменні нерви.

На задній поверхні кам’янистої частини майже посередині розміщений внутрішній слуховий отвір, porus acusticus internus, що веде у внутрішній слуховий прохід, meatus acusticus internus. Біля верхнього краю кам’янистої частини, в ділянці між внутрішнім слуховим отвором і зовнішнім отвором водопроводу присінка розміщена піддугова ямка, fossa subarcuata. А біля нижнього краю розташований отвір водопроводу завитки, apertura externa agueductus cochleae. Вище і з боку від цього отвору знаходиться зовнішній отвір водопроводу присінка, apertura externa agueductus vestibuli, крізь який проходить еидолімфатична протока, ductus endolymphaticus.

На нижній поверхні кам’янистої частини (див. рис. 41В) розташована яремна ямка овальної форми, fossa jugularis, на дні якої проходить борозенка, що веде до отвору соскоподібного канальця. Задній край яремної ямки обмежений яремною вирізкою, incisura jugularis. Попереду від яремної ямки розташований зовнішній отвір сонного каналу, apertura externa canalis carotid, який веде у сонний канал, canalis caroticus, що відкривається на верхівці кам’янистої частини внутрішнім отвором, apertura interna canalis carotid. Біля зовнішнього отвору на задній стінці каналу сонної артерії знаходяться отвори сонно-барабанних канальців, canaliculi caroticotympanici, що відкриваються в барабанну порожнину, крізь які проходять судини і нерви. Між яремною ямкою та зовнішнім отвором сонного каналу знаходиться кам’яниста ямочка, fossula petrosa, в глибині якої є нижній отвір барабанного канальця, apertura inferior canaliculi tympanid (BNA). Збоку від яремної ямки розташований спрямований униз шилоподібний відросток, processus styloideus, що є місцем прикріплення "анатомічного букета» (mm. styloglossus, stylohyoideus, stylopharyngeus) та зв'язок ligg. stylohyoideum et stylomandibulare. За коренем відростка розташований шило- соскоподібний отвір, foramen stylomastoideus. Спереду й зовні шилоподібного відростка знаходиться кістковий виступ барабанної частини - піхва шилоподібного відростка, vagina processus styloidei.

Верхній край кам’янистої частини відмежовує передню її поверхню від задньої. Вздовж цього краю проходить верхня кам’яниста борозна, sul. sinus petrosi superioris. Задній край кам’янистої частини відмежовує задню поверхню від нижньої. Вздовж цього краю проходить нижня кам’яниста борозна, sul. sinus petrosi inferioris. Передній край кам’янистої частини відмежовує передню її поверхню від нижньої. На ньому, збоку від внутрішнього отвору сонного каналу є отвір м’язово-трубного каналу, canalis musculotubarius, який сполучає барабанну порожнину з носовою частиною глотки.

Внизу основа кам’янистої частини видовжена у соскоподібний відросток, processus mastoideus, зовнішня поверхня на ньому шорсткувата від прикріпленого до нього м’яза. На розтині соскоподібного відростка видно комірки, сеllulae mastoidei, вистелені слизовою оболонкою. Найбільша комірка, яка називається соскоподібною печерою, antrum mastoideum, сполучається з порожниною середнього вуха. У разі запалення середнього вуха (otitis) інфекція може проникати в комірки й призводити до їх гнійного запалення (mastoiditis), лікування якого потребує хірургічного втручання.

Зовні від соскоподібного відростка ідуть дві борозни: медіальна - для потиличної артерії, sul. a. occipitalis, і трохи збоку - соскоподібна вирізка, incisura mastoidea, до якої прикріплюється двочеревцевий м’яз. Соскоподібний відросток відокремлюється від барабанної частини барабанно-соскоподібною щілиною, fissura tympanomastoidea, яка є місцем проходження вушної гілки блукаючого нерва.

У ділянці між потиличною кісткою та соскоподібним відростком розміщений соскоподібний отвір, foramen mastoideum - найширший і найпостійніший з усіх емісаріїв. Здебільшого соскоподібний отвір міститься в потилично-соскоподібному шві (С. Libersa, 1934). На зовнішній поверхні соскоподібного відростка умовно виділяють соскоподібний трикутник (Шипо), який є місцем трепанації (антротомії) при запальних станах середнього вуха (комірок і печери). На внутрішній поверхні соскоподібного відростка пролягає борозна сигмоподібної пазухи, sul. sinus sigmoidei. Поряд із S-подібною формою трапляються гачкоподібна, серпоподібна, пряма та дугоподібна форми (Г. Д. Бурдей, 1951, 1955). У середній ділянці борозни сигмоподібної пазухи відкривається соскоподібний отвір, foramen mastoideum, в якому проходить соскоподібна емісарна вена, що сполучає сигмоподібну пазуху з підпотиличним венозним сплетенням.

Барабанна частина, pars tympanica, розташована навколо зовнішнього слухового проходу, meatus acusticus extemus. Вона обмежує знизу і ззаду зовнішній слуховий отвір, porus acusticus extemus, та барабанну порожнину, cavitas tympanica, а вільним краєм зростається з лускою і соскоподібним відростком. Від луски вона відокремлена барабанно-лускатою щілиною, fissura tympanosquamosa, в яку вдається відросток покрівлі барабанної порожнини. Він поділяє її на дві щілини: кам’янисто-лускату, fissura petrosquamosa, та кам’янисто-барабанну, fissura petrotympanica. (Glasen), крізь яку з барабанної порожнини виходить гілка проміжного нерва - барабанна струна, chorda tymраnі. Над зовнішнім слуховим отвором розміщена надходова ость, spina suprameatica. До вільного шорсткуватого краю барабанної частини, що обмежує зовнішній слуховий отвір, кріпиться хрящова частина слухового проходу.

Окостеніння. Скронева кістка немовляти складається з трьох частин. Перші точки окостеніння з’являються у лусці на 8 тижні внутрішньоутробного розвитку, а на 3 місяці - у барабанній частині. На 5 місяці виникає п’ять точок окостеніння в хрящовій основі кам’янистої частини. У новонародженого частини скроневої кістки відокремлені щілинами, заповненими сполучною тканиною, які зростаються протягом першого року життя.