Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Осьовий скелет, sceleton axiale - Череп у цілому
Вікові та статеві особливості будови черепа

Череп новонародженого за формою, розмірами та співвідношенням частин значно відрізняється від черепа дорослої людини (рис. 56). Об’єм лицевого черепа у новонародженого становить лише 13% об’єму мозкового черепа, тоді як у дорослих лицевий череп становить 40% мозкового. Це пов’язано з недорозвиненням у новонароджених щелеп, особливо коміркових відростків, відсутністю зубів, слабким розвитком порожнини носа та приносових пазух. Характерними особливостями черепа новонароджених також є: невеликі розміри кісток лицевого черепа порівняно з мозковим, більша кількість кісток, ніж у дорослих, наявність шести тім’ячок, fronticuli, та добре розвинених лобових і тім’яних горбів. Починаючи з 13-14 років, лицевий череп значно збільшується.

Тім’ячка є залишками першої стадії розвитку черепа (перетинчастої), вони розташовані в ділянці перехрестя швів, де збереглися залишки незакостенілої сполучної тканини. Зовні тім’ячка покриті шкірою та апоневрозом голови, з боку черепної порожнини до них прилягає тверда мозкова оболона. Завдяки тім’ячкам зміцнюються кістки черепа та змінюються його форма й величина під час пологів. Роль тім’ячок полягає ще й у тому, що вони завдяки своїй податливості вирівнюють коливання внутрішньочерепного тиску, що виникають при збільшенні ваги головного мозку.

Рис. 56. Пропорційні відношення черепа новонародженого і дорослого (за А. Андронеску)

Розрізняють такі тім’ячка: переднє, fonticulus anterior, заднє, fonticulus posterior, клиноподібне, fonticulus sphenoidalis, та соскоподібне, fonticulus mastoideus (рис. 57).

Переднє тім’ячко (лобове, fonticulus anterior) - має ромбоподібну форму, розташоване по середній лінії, на місці перехрестя сагітального, лобового та вінцевого швів. Його розміри коливаються в межах від 18x20 до 26x30 мм. Переднє тім’ячко заростає у віці 1,5-2 років. Пізнє заростання тім’ячок свідчить про порушення розвитку або захворювання дитини на рахіт.

Заднє тім’ячко (потиличне, fonticulus posterior) - має трикутну форму, розташоване в кінці сагітального шва між лускою потиличної кістки та тім’яними кістками, заднє тім’ячко заростає на 2 місяці життя.

Клиноподібне тім’ячко, fonticulus sphenoidalis - парне, розташоване між передньо-нижнім кутом тім’яної кістки, лобової, великим крилом клиноподібної та лускою скроневої кістки; заростає на 2-3 місяцях життя.

Соскоподібне тім’ячко, fonticulus mastoideus - парне, розташоване між нижньо-заднім кутом тім’яної кістки, основою кам’янистої частини скроневої кістки та лускою потиличної. Клиноподібне та соскоподібне тім’ячка заростають після народження, але часто можуть спостерігатися лише у недоношених немовлят. Крім перелічених тім’ячок, бувають непостійні тім’ячка («Колобове, тім’яне та мозочкове), які можуть бути місцем утворення черерномоакових кил.

Рис. 57. Череп новонародженого (за Morris):

А - вигляд справа; Б - вигляд зверху

Лобове і потиличне тім’ячка мають важливе практичне значення в акушерській практиці, вони є орієнтирами для визначення положенім головки плоду під час пологів. Під перетинчастою тканиною тім’ячок проводять венозні синуси твердо! мозкової оболонки. Через лобове тім’ячко в клінічній практиці здійснюють пункцію верхнього сагітального синуса для введення лікарських речовин.

У новонароджених відсутні (несформовані) шви, недостатньо розвинене диплоє, покрівля черепа розвинена краще за основу. Між окремими частинами кісток черепа розміщені хрящові прошарки, повітроносні пазухи ще не сформовані.

Ріст мозкового та лицевого черепа у постнатальному періоді відбувається нерівномірно. Лінійні розміри мозкового черепа за весь період росту збільшуються в 1,5 рази, а лицевого - в 3 рази. Зміни в черепі умовно поділяють на п’ять вікових періодів (табл. 2).

Таблиця 2. Вікові особливості будови черепа

Статеві відмінності черепа стосуються розмірів і форми як самого черепа, так і окремих його ділянок (рис. 58). Порожнина черепа у чоловіків більша, ніж у жінок приблизно на 10%. Зовнішній рельєф черепа чоловіків більш виражений: вилиці, лобові горби, надбрівні дуги, соскоподібні відростки та підборідний горбок значно виступають зовні. Поверхня жіночого черепа гладенька, кістки тонші, лицевий череп та надбрівні дуги розвинені менше, ніж у чоловіків.

Аномалії кісток черепа зумовлені складністю його онтогенезу. До них відносять: кістки швів та тім’ячок, непостійні шви, краніогенез, баштоподібний, човноподібний та клиноподібний череп, мікро- та макроцефалію. Аномалії лицевого черепа пов’язані з порушенням розвитку зубів, піднебіння та щелеп, вони призводять до асиметрії, що проявляється в неоднаковості розмірів орбіт, лобової та верхньощелепної пазух.

Рис. 58. Чоловічий (А) та жіночий (Б) череп (за А. П. Бистровим)