Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Нервова система, systema nervosum - Спеціальна частина
Плащ - Біла речовина півкуль головного мозку

Біла речовина, substantia alba, півкуль головного мозку утворена волокнами провідних шляхів, які йдуть в різних напрямках. Нервові волокна цих шляхів поділяються на три групи:

- асоціативні нервові волокна;

- комісуральні нервові волокна;

- проекційні нервові волокна.

Асоціативні нервові волокна, neurofibrae associations, з’єднують між собою кіркові поля і ділянки кори в межах однієї півкулі. Вони поділяються на короткі та довгі волокна (рис. 161). Серед коротких виділяють дугоподібні, fibrae arcuatae сеrebri, які розташовані безпосередньо під корою і з’єднують дві сусідні закрутки.

Довгі волокна розташовані під короткими і з’єднують між собою віддаленіші ділянки кори. Серед довгих асоціативних волокон виділяють:

- пояс, cingulum;

- верхній поздовжній пучок, fasciculus longitudinalis superior;

- нижній поздовжній пучок, fasciculus longitudinalis inferior;

- гачкоподібний пучок, fasciculus uncinatus.

Пояс, cingulum, має форму дуги і розташований у поясній закрутці. Він бере початок від передньої дірчастої речовини, а потім по перешийку спрямовується з гіпокамп і гачкоподібну закрутку скронево частки. Він з’єднує кору закруток медіальної поверхні півкуль і відноситься до нюхового мозку.

Верхній поздовжній пучок, fasciculus longitudinalis superior, з’єднує лобову частку з тім’яною та скроневою.

Рис. 161. Асоціативні провідні шляхи півкулі головного мозку (за С. П Дзугаєвою).

А: І - центральна борозна; II - верхній поздовжній пучок; III - лобова частка; IV - лобово-очний пучок: V - нижній лобово-потиличний пучок; VI - скронева частка; VII - нижній потилично-лобовий пучок: VIII - вертикальний потиличний пучок. Б: І - короткі асоціативні волокна; II — поясний пучок; III - верхній поздовжній пучок

Нижній поздовжній пучок, fasciculus longitudinalis inferior; з’єднує потиличну частку з скроневою. Він бере початок від закруток потиличної частки, розташовується вздовж зовнішньої стінки заднього і нижнього рогу бічного шлуночка.

Гачкоподібний пучок, fasciculus uncinatus, з’єднує нижню частину лобової частки, гачок і гіпокамп.

Комісуральні нервові волокна, neurofibrae commissurales, поєднують між собою півкулі головного мозку і установлюють між ними взаємозв’язок. Вони утворюють такі спаєчні пучки:

- мозолисте тіло, corpus callosum;

- передню спайку мозку, commissura cerebri anterior;

- спайку склепіння, commissura fomicis;

- задню епіталамічну спайку та спайку повідців.

Мозолисте тіло, corpus callosum, з’єднує ділянки кори правої та лівої півкулі і забезпечує передачу інформації із однієї півкулі в другу. Воно складається із 20 мільйонів поперечних волокон, які на сагітальному розрізі надають йому овалоподібної форми, а також із незначної кількості поздовжніх волокон, які поєднують ділянки кори різних часток правої та лівої півкуль. В ньому виділяють три частини:

- стовбур, truncus corporis callosi;

- дзьоб, rostrum;

- валок, spieniam corporis callosi;

Верхня поверхня мозолистого тіла покрита тонким шаром сірої речовини - сірим покривом, indusium griseum, і поздовжніми смужками: медіальною, stria longitudinalis medialis, і латеральною, stria longitudinalis lateralis.

Волокна стовбура мозолистого тіла з’єднують кору передніх центральних забуток скроневої і тім’яної часток, а волокна дзьоба та коліна мозолистого тіла утворюють білу речовину кори лобових часток, валок складається з волокон поличної частки. Волокна коліна, дзьоба та валка дугоподібно вигинаються і утворюють великі та малі щипці, forceps major et minor.

Передня спайка, commissura anterior, має вигляд підкови, вона є комісурою нюхового мозку. Передня спайка розміщена позаду дзьоба мозолистого тіла і складається із двох пучків: перший з’єднує передню пронизну речовину, а другий - закрутку скроневої частки, переважно гіпокампову закрутку.

Спайка склепіння, commissura fornicis, має форму трикутної пластинки. Вона комісурою нюхового мозку, з’єднує центральні ділянки двох дугоподібних пучків нервових волокон, які під мозолистим тілом утворюють склепіння, fornix. З склепінні виділяють: стовпи склепіння, columnae fomicis та ніжки склепіння, сrura fomicis. Стовпи склепіння досягають підгорбкової ділянки і закінчуються у с бочкоподібних тілах.

Проекційні нервові волокна, приймають участь у формуванні складних рефлекторних дуг. Вони поєднують кору півкуль з ядрами мозкового стовбуру та спин- мозку. Проекційні волокна поділяються на дві групи: чутливі-аферентні та рухові-еферентні. По чутливих волокнах здійснюється проекція поверхні тіла у чутливі та рухові центри кори. Чутливі волокна є відростками клітин спинно-мозкових вузлів та вузлів черепних нервів, які є першими нейронами провідних висхідних шляхів.

Аксони перших нейронів досягають клітин ядер спинного та довгастого мозку, де відбувається переключення на другі нейрони чутливих шляхів, які у складі медіальної петлі підходять до вентральних ядер таламуса. У ядрах таламуса знаходяться треті нейрони, аксони яких досягають ядер кори.

Рухові нервові волокна проводять імпульси від рухових ділянок кори до рухових ядер мозкового стовбуру та спинного мозку. Чутливі та рухові волокна утворюють провідні шляхи, а у речовині півкуль головного мозку - систему променевих пучків. Більш детально проекційні нервові волокна описані у розділі «Провідні шляхи центральної нервової системи».

Внутрішня капсула, capsula interna (рис. 162).

Рис. 162. Внутрішня капсула, capsula interna

Провідні шляхи кожної півкулі утворюють товсту широку смугу білої речовини, яка розміщена між згір’ям, хвостатим та сечовицеподібним ядрами, це утворення отримало назву внутрішня капсула, capsula interna. У внутрішній капсулі виділяють три відділи:

- передню ніжку, crus anterior;

- задню ніжку, crus posterior;

- коліно genu.

Передня ніжка, crus anterior, розміщена між хвостатим та сочевицеподібним ядрами. В ній проходять волокна таких шляхів: tractus frontothalamicus, які прямують від лобової частки до зорового горба та tractus frontorubralis, до червоного ядра, а також волокна до ядер моста, tractus frontopontims. Поряд з цим через передню ніжку проходять поперечні волокна від хвостатого ядра до сочевицеподібного.

Задня ніжка, crus posterior, розміщена між таламусом і сочевицеподібним ядром. Передні дві треті задньої ніжки зайняті волокнами кірково-спинномозкового шляху, tractus corticospinalis, які йдуть від клітин передцентральної закрутки до рухових ядер спинного мозку Задня третина цієї ніжки зайнята чутливими волокнами - таламо-кірковими пучками, fasciculi thalamocorticales, які з’єднують ядра таламуса з корою зацентральної закрутки. Поряд з ними проходять зворотні волокна від кори до таламуса, які утворюють кірково-таламічні пучки, fasciculi corticothalamici.

Коліно, genu, внутрішньої капсули займає ділянку кута між передньою та задньою ніжками. В ньому проходять волокна кірково-ядерного шляху, corticonuclearis, які йдуть від нервових клітин передцентральної закрутки до ядер черепних нервів: середнього мозку, моста та довгастого мозку. Позаду задня ніжка внутрішньої капсули продовжується в засочевицеподібну частину pars retrolenformis capsulae Вона утворена пучками волокон, які йдуть від первинних зорових центрів до кори потиличної частки. Нижче від сочевицеподібного ядра знаходиться підсочевицеподібна частина, pars sublentiformis capsulae internae, розташовані пучки волокон від медіального колінчастого тіла до верхньої скроневої вивини. При вражені шляхів, які проходять через внутрішню капсулу, спостерігаються рухові і чутливі розлади на протилежній сторорні тіла а при повному враженні - «синдром трьох гемі": /геміплегія, геміанестезія та геміанопсія/*.

*Геміплегія. hemiplegia (від грецьк.: hеmі, напів + plege, удар, враження + параліч однієї половини тіла).

** Геміанестезія hemianestisia (від грецьк. hemі, напів + аn...+ asthesis, чутливість - втрата чутливості на одній половині тіла)

*** Геміанопсія hemianopsia (від груцьк. hemi, напів + аn...+ opsis, зір = половинна сліпота, що виникає при вражені зорової променистості).