Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Нервова система, systema nervosum - Спеціальна частина
Оболони головного мозку - Кровопостачання головного мозку

Кровопостачання головного мозку здійснюється одночасно чотирма магістральними артеріями - парними внутрішніми сонними і хребтовими, які об’єднані між собою на основі мозку широкими анастоматичними зв’язками (артеріальне коло великого мозку), а також поверхневими та глибокими венами, по яких здійснюється відтік венозної крові у синуси твердої мозкової оболони головного мозку.

Рис. 171. Схема, що ілюструє джерела утворення спинномозкової рідини, місця її всмоктування і повернення у венозну систему (за J. Р. Schade and D. Н. Ford, 1976). Стрічками показаний напрям течії спинномозкової рідини (СМР), розмір стрілки відповідає інтенсивності течії.

Рис. 172 А. Артерії головного мозку на сагітальному розрізі (вигляд з медіальної поверхні півкулі)

Рис. І72 Б. Артерії головного мозку (вигляд з верхньолатеральної поверхні півкулі)

Мозкові артерії є судинами м’язового типу з великою адрен-і холінергічною іннервацією, тому, міняючи свій просвіт в широких межах, вони можуть приймати участь в регуляції кровопостачання мозку.

Внутрішня сонна артерія, a.corotis interna, - це найбільша (парна) кровоносна судина, яка живить передні відділи головного мозку. Вона розгалужується на передню артерію, a.cerebri anterior, середню артерію великого мозку, a.cerebri media, артерію судинного сплетення, a.chorioidea, та задню сполучну артерію, а. соmmunicans posterior (рис. 27,172 А). Права та ліва передні мозкові артерії анастомозують між собою за допомогою короткої передньої сполучної артерії, a.communicans anterior, яка за своїм діаметром є дуже мінливою.

Хребтові артерії, aa.vertebrales, на основі мозкового стовбура поєднуються у основну артерію, a.basilaris, яка потім поділяється на дві задні мозкові артерії, аа. cerebri posterior (рис. 27, 172 Б). Кожна задня мозкова артерія анастомозує з внутрішньою сонною через задню сполучну артерію, a.communicans posterior.

Таким чином, на основі мозку у підпавутинному просторі утворюється судинне коло (артеріальний дев’ятикутник описаний М. А. Тихомировим у 1880 році), або артеріальне (Віллізієве) коло* великого мозку, circulus arteriosus cerebri. Функціями вілізієвого кола є: гашення пульсових коливань, забезпечення рівномірного притоку крові і створення першої лінії анастомозів між судинами притоку. При відсутності передньої мозкової артерії або однієї із задніх сполучних артерій коло незамкнене. Зустрічаються різноманітні варіанти веллізієвого кола (В. Adaschi, Б. К. Гиндце, Б. Д. Беков, С. С. Михайлов); (рис. 173), (М. І. Шамаєв, Т А Малишева, 2005) (рис. 174).

Рис. 173 А. Варіанти будови артеріального кола основи мозку за Д. Б. Бековим 1 - ембріональна форма артеріального кола (значний розвиток ЗСА); 2 - перехідна форма; 3 - диференційована форма (слабкий розвиток ЗСА)

Рис. 173 Б. Варіанти будови артеріального кола основи мозку за Б. К. Гиндце

1 - розімкнуте артеріальне коло (повне); 2 - симетричне артеріальне коло; 3 - розімкнуте артеріальне коло (частково)

* У 1664 р. Віллізієм був описаний артеріальний семикутник, але в ньому не враховувались сторони, що утворені a.corotis interna.

Півкулі головного мозку кровопостачаються за рахунок парних передніх, середніх та задніх мозкових артерій, стовбури та гілки яких розташовані на поверхні головного мозку у субарахноїдальцому просторі. Стовбури та гілки артерій широко між собою анастомозують, чим і забезпечують коллатеральне кровопостачання головного мозку. Завдяки системі анастомозів, у артеріях поверхні головного мозку підтримується однаковий артеріальний тиск. Передні мозкові артерії кровопостачають медіальну поверхню півкуль до sulcus parietooccipitalis, а по зовнішній поверхні - верхню лобову закрутку та верхній край тім’яної частки, на нижній поверхні півкуль - gyrus rectus - лобової частки (базально-медулярні). Середні мозкові артерії кровопостачають: острівець, дві центральні закрутки, нижню лобову та більшу частину середньої лобової закрутки, тім’яну частку, а також верхню та середню скроневі закрутки. Задні мозкові артерії кровопостачають: медіальну, нижню та латеральну поверхню скроневої і потиличної частки, за виключенням верхньої і середньої скроневої закрутки.

Від цих артерій відходять кіркові гілки (кортикальні) та гілки білої речовини (медулярні артерії), а також центральні (базальні) гілки зі сторони основи мозку (від мозкових і ворсинчатих артерій). Вони анастомозують між собою і утворюють інтраорганну судинну сітку. Кортикальні артерії кровопостачають кору півкуль головного мозку, а медулярні - білу речовину. Кортикальні артерії поділяються на короткі, діаметром 15-20 мкм та довгі - 40-45 мкм. Короткі розгалужуються в межах 2-3 шару кори, а довгі досягають 5-6 шару кори, де живлять не тільки дві нижні третини кори, а і білу речовину. Базальні ядра (хвостате ядро, бліда кyля, лушпина і частина внутрішньої капсули, що до них прилягає) кровопостачаються за рахунок гілок смугастого тіла, rami striati, які відходять від передньої і середньої мозкової артерії, а також передньої артерії судинного сплетення. Кількість і величина гілок передньої мозкової артерії варіює і може досягати восьми. Головним джерелом кровопостачання базальних ядер є середня мозкова артерія, a.cerebri media, від якої відходять гілки смугастого тіла, rr.striati. Всі базальні ядра пронизані капілярами, розподіл капілярів у смугастому тілі нагадує розподіл у корі головного мозку. Кровопостачання судинних сплетень шлуночків головного мозку здійснюють: передня артерія судинного сплетення, a.choroidea anterior (гілка внутрішньої сонної артерії) і задні судинні гілки, rr.choroidei posterior (гілки задньої мозкової артерії)

Характерною особливістю кровопостачання головного мозку є те, що артерії проникають у мозкову речовину не в одному місці (відсутня ворітна система), а розповсюджується по поверхні мозку і віддають численні гілки. Ця особливість забезпечує рівномірний розподіл кровотоку на поверхні мозку, створює оптимальні умови для живлення кори і утворює системи артеріальних анастомозів (Р. А. Пфейфер, В. П. Курковський, Б. В. Огнєв, Б. Н. Клосовський та ін.).

Кровопостачання мозочка здійснюється трьома парними мозочковими артеріями (верхньою артерією мозочка, нижньою передньою артерією мозочка, задньою нижньою артерією мозочка) і, інколи, однією непарною (нижньою середньою артерією). Верхня мозочкова артерія, a.cerebelli superior, - гілка основної артерії (інколи задньої мозкової). Не доходячи до мозочка, ця артерія кровопостачає ніжку мозку, верхні горбки і ядра окорухового нерва. Передня нижня мозочкова артерія, a.cerebelli inferior,- (гілка основної артерії) - кровопостачає задні і бічні відділи моста, корінці VI, VII, VIII черепних нервів. Задня нижня мозочкова артерія, a.cerebelli inferior posterior, може відходити від хребтової або основної артерії, після чого розгалужується на дві, три, а інколи чотири гілки, які кровопостачають корінці IX і X черепних нервів, задньобічні відділи довгастого мозку, передньониж- ню поверхню моста, судинні сплетення четвертого шлуночка. На поверхні мозочка артерії анастомозують між собою, утворюючи розгалужену сітку анастомозів, від якої беруть початок короткі пронизні судини (кортикальні) для кори мозочка (рис. 175) і пронизні судини (медулярні), які йдуть до білої речовини та ядер мозочка (рис. 175). В кожну звивину листочка мозочка проникає одна або дві артеріоли, які поділяються на 10-15 передкапілярних артеріол. Останні досягають молекулярного шару і Т-подібно розгалужуються, утворюючи поворотні гілки, які живлять шари кори і білу речовину листочка мозочка (К. Дюбенко, 1973) (рис. 176).

Рис. 174. Варіанти будови артеріального кола основи мозку (за М. І. Шамаєвим і Т. А. Малишевою)

1 - лівостороння задня та правостороння передня трифуркація: 2 - правостороння передня трифуркація (поєднана з МА); 3 - подвоєння передньої сполучної артерії; 4 - лівостороння передня та правостороння задня трифуркації (поєднана з MА ПСА); 5 - розімкнуте артеріальне коло (лівостороння передня трифуркація) (поєднана з МА ПСА): 6 - розімкнуте артеріальне коло (відсутність лівої задньої сполучної артерії) (поєднана з МА правої СМА)

Кровопостачання довгастого мозку здійснюється за рахунок передньої спинномозкової артерії, a.spinalis anterior, а також гілками хребтових артерій, основною та нижньою мозковою артерією (див. стр. 30 «Артеріальне кільце Захарченко»).

Рис. 175. Ангіоархітектоніка кори мозочка людини. Кортикальні судини. Ін’єкція суспензією туши ФМН-2.05.10. (Препарат К. Дюбенко)

Рис. 175 А. Кровопостачання зубчатого ядра мозочка людини (медулярні судини). Ін’єкція судин (туш+желатина), фарбування за Ниселем. (Препарат К. Дюбенко)

Рис. 176. Ангіоархітектоніка звивини кори мозочка людини (за К. Дюбенком) Ін’єкція (туш+желатина). ФМН-2.05.10.

Венозний відтік від головного мозку здійснюється у поверхневі і глибокі вени, а також у синуси твердої мозкової оболони. Від півкуль головного мозку кров відтікає у поверхневі вени, а від судинних сплетень, бічних та третього шлуночка, а також більшої частини базальних ядер - у велику мозкову вену, v. cerebri magna. З медіальної поверхні півкуль кров відтікає у верхній сагітальний синус, а від зорового горба та решти підкоркових ядер - у таламосмугасті вени, vv.thalamostriati. Вони поєднуються з венами прозорої перегородки, гіпокампа, субепендимної білої речовини, що обмежує шлуночки та вени судинних сплетень, і утворюють внутрішні вени мозку, вливаючись у v.cerebri magna, що впадає у прямий синус. У цю вену впадають і базальні вени, які відводять кров від базальних відділів смугастого тіла, гіпоталамуса та середнього мозку. Здавлення цих вен при патологічних станах мозку приводить до вторинних крововиливів у стовбур мозку (М. І. Шамаєв, 1983 р.).

Венозний відтік від мозочка здійснюється мозочковими венами, які є непостійними, їх кількість коливається від 6 до 22. Вони широко анастомозують між собою і відводять кров у синуси твердої, мозкової оболони (sinus rectus, sinus transversus, sinus sigmoideus, sinus petrosus inferior).