Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Нервова система, systema nervosum - Спеціальна частина
Оболони головного мозку - Спинномозкова рідина

Спинномозкова рідина, liquor cerebrospinalis, є біологічним середовищем організму, що циркулює у шлуночках головного мозку, лікворопровідних шляхах, підпавутинному просторі головного та спинного мозку.

Спинномозкова рідина в центральній нервовій системі виконує захисно-трофічні функції:

- захищає головний і спинний мозок від механічних впливів (поштовхів і струсів);

- забезпечує підтримку постійного внутрішнього черепного тиску;

- забезпечує постійний осматичний тиск в тканинах мозку;

- бере участь у метаболізмі мозку;

- виконує транспортну функцію в обміні речовин між тканинами і кров’ю;

- бере участь у розвитку компенсаторно-захисних механізмів при патологічних станах в центральній нервовій системі, накопичує антитіла, бактерицидні та інші речовини;

- забезпечує підтримку водноелектролітного гомеостазу.

Спинномозкова рідина в нормі є прозора, безкольорова, яка за хімічним складом нагадує сироватку крові. У спинномозковій рідині знаходиться невелика кількість цукру, солей кальцію, натрію, магнію, хлоридів, молочної кислоти, амінокислоти, сечовина і холестерин. Загальна кількість спинномозкової рідини у дорослої людини складає 90-200 мл. Згідно з сучасними даними за добу утворюється 50-100 мл спинномозкової рідини, що дозволяє підтримувати загальний об’єм її у системі шлунків та субарахноїдальному просторі.

Продукують цереброспинальну рідину судинні сплетення бічних шлуночків головного мозку шляхом секреції залозистими клітинами, а також внаслідок діалізу крові через стіни кровоносних судин та епендиму шлуночків мозку, які функціонують як діалізуючі мембрани. Спинномозкова рідина знаходиться переважно у бічних, третьому і четвертому шлуночках головного мозку, водопроводі мозку, цистернах головного мозку та субарахноїдальному просторі.

Циркуляція спинномозкової рідини відбувається постійно. Із бічних шлуночків мозку спинномозкова рідина через міжшлуночковий отвір, foramen interventriculare (отвір Монро), поступає у третій шлуночок, а потім через вузький водопровід мозку у четвертий шлуночок (рис. 171). Із четвертого шлуночка через латеральні апертури, apertura lateralis ventriculi quarti (foramen Luschka) та серединну апертуру, apertura mediana ventnculi quarti (foramen Magendi), спинномозкова рідина переходить у цистерни мозку і субарахноідальний простір головного мозку. Незначна частина спинномозкової рідини спускається каудально у субарахноїдальний простір спинного мозку. Зворотне всмоктування спинномозкової рідини у кровоток відбувається крізь пахіонові грануляції (вирости павутинної оболони), що випинаються у верхній сагітальний синус, sinus sagittalis superior, який є частиною венозної системи головного мозку.

При надлишковій кількості спинномозкової рідини розвивається стан, який отримав назву гідроцефалії. Причиною цього може бути інтенсивне утворення спинномозкової рідини, або частіше при запальних станах (які супроводжуються закупоркою отворів Лушки або облітерацією третього шлуночка), що створює перешкоди нормальному току спинномозкової рідини. Другою причиною може бути атрезія або закупорка водопроводу.