Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Периферійна нервова система, systema nervosum periphericum - Загальні відомості
Загальні принципи будови периферійних нервів

За місцем свого виникнення в центральній нервовій системі периферійні нерви поділяються на спинномозкові та черепні.

Налічують 31 пару спинномозкових нервів: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1 куприкову (див. рис. 124). Вони характеризуються сегментарністю виходу зі спинного мозку. Кожний сегмент спинного мозку та 2 пари корінців і пара спинномозкових нервів (рис. 177), які йому належать - невротом - відповідає певній ділянці шкіри - дерматому, кістки - склеротому та м’язам - міотому. Слід зазначити, що до кожного метамера (склеротома, міотома, дерматома) підходять волокна не тільки від відповідного невротома, але й від вище- та нижчерозташованого (перекриття зон іннервації).

Рис. 177. Будова спинномозкових нервів, nn. spinales (схема)

Рис. 178. Схема утворення спинномозкового нерва, n. spinalis (за І. Є. Кефелі з доповненням)

Спинномозкові нерви, nervi spinales, є змішаними, тобто містять чутливі, рухові та автономні нервові волокна (рис. 178).

Чутливі волокна становлять периферійні відростки псевдоуніполярних нейронів, розміщених у спинномозкових вузлах, ganglia spinalia. Вони розміщені в межах міжхребцевих отворів. Центральні відростки від псевдоуніполярних нейронів спинномозкових вузлів проходять у складі задніх корінців (чутливих) до ядер задніх рогів або задніх канатиків спинного мозку. Рухові та автономні волокна передніх корінців спинномозкових нервів становлять відростки нейронів рухових ядер передніх рогів або відповідних автономних ядер бокових рогів спинного мозку.

Таким чином, спинномозковий нерв, n. spinalis, утворений: сполученням дендритів псевдоуніполярних нейронів спинномозкового вузла та аксонами мотонейронів передніх рогів спинного мозку, а на рівні сегментів C_VIII-L_II та S_II-S_IV також волокнами автономної нервової системи.

Після виходу із міжхребцевого отвору спинномозковий нерв розгалуджується на 3-4 гілки (рис. 177):

1. Передні гілки, rami anteriores - мішані, направляються до передніх частин тулуба та кінцівок, де іннервують шкіру та м’язи.

2. Задні гілки, rami posteriores - змішані (за деякими винятками - див. розділ «Спинномозкові нерви»), направляються до задніх частин тулуба. Вони іннервують шкіру та аутохтонні м’язи задньої поверхні тулуба.

3. Оболонні гілки, rami meningei - чутливі, направляються до оболонок спинного мозку.

4. Сполучні гілки, rami communicantes - автономні, направляються до вузлів симпатичного стовбура для іннервації внутрішніх органів і судин (див. розділ

Автономна нервова система«).

Черепні нерви, nervi craniales, можуть бути змішаними, руховими або чутливими. Їхні чутливі волокна становлять відростки псевдоуніполярних (біполярних) нейронів чутливих вузлів черепних нервів, ganglia sensoria nn. cranialium, а рухові та автономні - відростки клітин відповідних ядер.

Кожний нерв складається з пучків мієлінових і безмієлінових нервових волокон, між якими розміщена пухка волокниста сполучна тканина - ендоневрій, endoneurium. Кожний пучок нервових волокон вкритий пластинчастою оболонкою - периневрієм, perineurium. А всі пучки нервового стовбура оточені зовнішньою оболонкою що представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною - епіневрієм, еріnеurium.

Кількість пучків у різних нервах різна. Навіть однойменні нерви на одному і тому ж рівні у різних людей можуть мати відмінну пучкову будову. Крім того, кількість пучків на різних рівнях одного й того ж нерва змінюється. По ходу нерва нервові волокна переходять з одного пучка в інший, причому, нерідко спостерігається дуже велика кількість зв’язків між пучками. Це дозволило О. М. Максименкову, 1939, розглядати нервові стовбури як сплетення, винесені на периферію.

Слід зазначити, що на поперечних зрізах нервових стовбурів площа, яку займають нервові волокна, не перевищує 50%. Решту займають оболонки (епі-, пери-, ендоневрій) та кровоносні судини.

Джерела кровопостачаня нервів - це найближчі до них артерії. Підходять артерії до нервових стовбурів сегментарно і поділяються в епіневрії на висхідну та низхідну гілки, які анастомозують з аналогічними гілками нижче - та вищерозташованих артерій. Внаслідок їх подальшого розгалудження в епіневрії утворюється сітка епіневральних артеріол, які є джерелом мікроциркуляторного русла епі-, пери- та ендоневрія. Венули епі-, пери- та ендоневрія впадають у вени епіневрія, а ті в свою чергу - у вени, розташовані поряд з нервом.

Лімфатичні судини нервів розміщені тільки в їх епіневрії. Вони забезпечують відтікання лімфи до найближчих лімфатичних колекторів і далі - до регіонарних лімфатичних вузлів. У периневрії між його шарами та в ендоневрії утворюється система щілин, якою циркулюють пери- та ендоневральна рідини. По цих щілинах може розповсюджуватись інфекція.

Оболонки нерва іннервуються волокнами самого нерва, які утворюють в епі- та периневрії досить густі сплетення.

Внутрішньостовбурова судинно-периневральна мікроциркуляторна система оболонок нерва та їх власне нервове сплетення, об’єднуючи механічну, трофічну, обмінну та гомеостатичну функції, забезпечують функціонування нервових волокон у пучках - нормальне проведення нервових імпульсів.

Детальне вивчення периферійної нервової системи показало, що у різних людей однойменні нерви можуть мати різний рівень формування та порядок розгалуження. Між нервами спостерігаються зв’язки, на яких вони обмінюються нервовими волокнами. Але такі зв’язки утворюються тільки між генетично спорідненими нервами.

Треба також зазначити, що нервові волокна певних сегментів можуть розподілятися у різних людей неоднаково між різними нервами, які беруть початок від цих сегментів. Тому-то однойменні нерви у різних людей можуть іннервувати неоднакову територію.

Система нервових стовбурів, які мають генетичну спорідненість і сегментарну єдність, називається комплексом нервів. Наприклад, на кінцівках виділяють такі комплекси нервів: м’язово-шкірний та серединний в ділянці плеча, серединний та ліктьовий в ділянці передпліччя та кисті: стегновий, затульний і латеральний шкірний нерв стегна в передній ділянці стегна, сідничий та задній шкірний нерв стегна в задній ділянці стегна; поверхневий та глибокий малогомілкові нерви в ділянці гомілки.