Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Органи чуття, organa sensuum
Присніково-завитковий орган - Зовнішнє вухо

Присінково-завитковий орган, organum vestibulocochleare складається з зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха (auris externa, media et interna)

До зовнішнього вуха відносяться вушна раковина, аuricula, та зовнішній слуховий хід, meatus acusticus externus (рис. 220). Основу вушної раковини складає еластичний хрящ, cartilago auricularis, який вкрито тонкою шкірою. Остання щільно прилягає до хряща, тобто підшкірного жиру тут немає. Нижня частина вушної раковини - вушна часточка, lobulus auricularis, не має хрящової основи і являє собою шкіряний мішечок з жировою тканиною всередині.

Вушна раковина разом зі слуховим проходом відіграє роль слухової лійки для вловлювання звуків. Опукла поверхня вушної раковини обернена медіально і назад, увігнута - латерально і вперед. Вільний край вушної раковини завернутий, утворює завиток, helix. Передній кінець завитка називається ніжкою завитка, crus helicis, задній - хвостом, cauda helicis. Паралельно завитку тягнеться підвищення, яке називається протизавитком, antihelix, що вгорі розходиться двома ніжками, crura antihelicis. Вони обмежують трикутну ямку, fossa triangularis. Завиток та протизавиток відокремлені один від одного човном, scapha. Спереду від протизавитка міститься заглибина - раковина вуха, concha auricularis, яка ніжкою завитка ділиться на верхню частину - човник раковини, cymba conchalis, і нижню - порожнину раковини, cavitas conchalis. На дні останньої знаходиться зовнішній слуховий отвір, poms acusticus extemus. Спереду порожнина раковини обмежена виступом - козелком, tragus. Ззаду, на нижньому кінці antihelis, навпроти tragus міститься горбок - протикозелок, antitragus. Козелок та протикозелок розділені міжкозелковою вирізкою, incisura intertragica. У верхньо-задній ділянці завитка іноді можна виявити невеликий горбок (Дарвінів), tuberculum auriculare. Хрящ вушної раковини прикріплений до os temporale за допомогою трьох зв’язок - передньої, верхньої та задньої ligg. auricularia anterius, superius, posterius. До хряща вушної раковини прикріпляються також м’язи вушної раковини, але останні не мають великого функціонального значення у людини.

Зовнішній слуховий хід розташований між вушною раковиною та барабанною перетинкою. Його латеральна частина складається з хряща, cartilago meatus acustici, а медіальна має кісткові стінки. Хрящова частина вигнута вперед і вниз, тому при отоскопії лікар випрямляє її, відтягуючи вушну раковину назад і догори.

Ділянка з’єднання хрящової та кісткової частин є найвужчим місцем зовнішнього слухового ходу. На передній та нижній стінках тут знаходиться 2-5 щілин, замкнутих сполучною тканиною. Через ці щілини в зовнішній слуховий хід може проникнути гній з glandula parotis при її гнійному запаленні.

Рис. 220. Присінково-завитковий орган, organum vestibulocochleare (зовнішнє, середнє та внутрішнє вухо)

Зовнішній слуховий хід покритий зсередини тонким охрястям та окістям, а зверху - шкірою. В ділянці хрящової частини шкіра має численні шорсткі вушні волоси, сальні залози та особливі трубчасті залози - видозмінені потові - церумінозні залози, glandulae cerwninosae, які виділяють вушну сірку, cerumen.

Кровопостачання зовнішнього вуха добре розвинуте й забезпечується потиличною, задньою вушною артеріями та a. temporalis superficialis. Однак відсутність жирової тканини навколо артерій спричиняє високу чутливість вушної раковини до пониженої температури зовнішнього середовища. Кісткову частину слухового ходу живить a. auricularis profunda. Вени відповідають артеріям. Лімфа відтікає до nodi limphatici parotidei et cervicales profundi.

Іннервація зовнішнього вуха складна. Передню частину вушної раковини, передню та верхню стінки зовнішнього слухового ходу іннервує n. auriculo-temporalis, задню поверхню вушної раковини - n. auricularis magnus et n. occipitalis minor; увігнуту частину вушної раковини, задню й нижню стінки зовнішнього слухового ходу - nervus vagus, n.glossopharyngeus et n. intermediofacialis.