Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008
Спеціальна частина
Органи чуття, organa sensuum
Орган нюху
Орган нюху, organum olfactorium, є периферійною частиною хімічного екстеропептивного аналізатору дистантної дії. Пахучі речовини, розчинившись у водяних парах носової порожнини та секреті носових залоз, подразнюють нюхові нейросенсорні клітини, cellulae neurosensoriae olfactoriae, носової порожнини. Останні входять до складу основного органу нюху та додаткового або вомероназального органу.
Основний орган нюху представлений обмеженою частиною (до 500 мм2) слизової оболонки верхньої та середньої носових раковин і верхнього носового ходу, тобто нюховою ділянкою, regio olfactoria.
Вомероназальний орган представлений парою епітеліальних трубочок, розміщених у сполучній тканині слизової оболонки, яка вкриває носову перегородку на межі між її хрящовою частиною та лемішем. Епітеліальні трубочки з одного кінця замкнені, а з другого відкриваються у порожнину носа. Функції вомероназальної нюхової сенсорної системи пов’язані зі статевою (регуляція статевого циклу та статевої поведінки) та емоційною сферами.
Нейросенсорні клітини основного органу нюху (перший нейрон провідного шляху нюхового аналізатора) мають короткий периферійний відросток - дендрит, що закінчується характерним потовщенням - нюховою булавою, clava olfactoria, на округлій верхівці якої розташовується 10-12 рухливих нюхових війок. Останні виконують функцію своєрідних антен для молекул пахучих речовин. Довгі центральні відростки - аксони формують 20-40 нюхових ниток, fila olfactoria, які через отвори в lamina cribrosa проникають у порожнину черепа і закінчуються в нюхових цибулинах, bulbus olfactorius. Тут знаходяться тіла других нейронів, які називаються мітральними. Кожен з них утворює синаптичні контакти з тисячами аксонів нейросенсорних клітин свого і протилежного боку. Відростки мітральних нейронів формують нюхові тракти і закінчуються в первинних нюхових центрах - trigonum olfactorium, substantia perforata anterior et septum pellucidum. Волокна третіх нейронів з первинних нюхових центрів проходять у вторинні нюхові центри - gyrus hippocampi, uncus, gyrus dentatus.
Нейросенсорні клітини вомероназального органу за своєю будовою нагадують такі ж клітини основного органу нюху. Основна відмінність полягає в тому, що нюхові булави перших на своїй поверхні містять не війки, а нерухливі мікро- ворсинки. Аксони нейросенсорних клітин вомероназального органу (перший нейрон провідного шляху) утворюють нервові стовбурчики, які подібно до аксонів нейросенсорних клітин основного органу нюху, проходять через отвори в lamina cribrosa і закінчуються в додатковій нюховій цибулині. Остання міститься у дорзомедіальній частині основної нюхової цибулини і має подібну до неї будову. Точний шлях других і третіх нейронів провідного шляху від вомероназального органу у людини не з’ясовано. Але на тваринах доведено, що вомероназальний орган має центральне представництво у медіальному передоптичному та деяких інших ядрах гіпоталамуса.