Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Серцево-судинна система, systema cardiovasculare - Спеціальна частина
Кровоносні судини великого кола кровообігу - Артерії голови та шиї - Зовнішня сонна артерія

Зовнішня сонна артерія, a.carotis externa (рис. 23), кровопостачає органи голови та шиї. Вона піднімається вверх, проходить через паренхіму привушної залози, розташовуючись глибше під’язикового нерва, заднього черевця, m. digastricus та m.stylohyoideus Досягнувши шийки суглобового відростка нижньої щелепи, вона поділяється на три групи гілок: передню, середню і задню.

Рис. 21. Аорта та її гілки (за Told)

Рис. 22. Артерії голови, шиї та частково грудної порожнини (за Told)

Передня група гілок зовнішньої сонної артерії:

1 A.thyroidea superior;

2. A.lingualis;

3. A.facialis.

Верхня артерія щитоподібної залози, a.thyreoidea superior (рис. 22,25), парна, бере початок від зовнішньої сонної артерії на рівні верхнього краю щитоподібного хряща, після чого направляється донизу і вперед до щитоподібної залози. На своєму шляху віддає гілки до під’язикової кістки, гортані. Найбільшою її гілкою є верхня артерія гортані, a.laryngea superior, яка проникає через membrana thyroidea і досягає слизової оболонки і м’язів гортані, де здійснює їх кровопостачання.

Язикова артерія, a.lingualis, парна, бере початок від зовнішньої сонної артерії на рівні великих рогів під’язикової кістки (див. рис. 24). Язикова артерія, a.profunda linguae, проектується у трикутнику Пирогова і проникає в корінь язика, де анастомозує з артерією протилежної сторони. На своєму шляху вона віддає гілки до під’язикової кістки, кореня язика, піднебінних мигдаликів та під’язикової залози де продовжується до кінчика язика під назвою a.profunda linguae; тут вона анастомозує з артерією протилежної сторони.

Лицева артерія, a.facialis, парна судина, бере початок від зовнішньої сонної артерії на рівні кута нижньої щелепи (рис. 22, 23). Потім вона направляється вперед і доверху, проходить під mstylohyoideus, заднім черевцем m.digastiicus, та m.hyoglossus досягає tr.submandibulare, де пронизує підщелепну залозу*.

Біля переднього краю жувального м’яза артерія огинає нижню щелепу, виходить на обличчя, досягаючи кута рота. Від кута рота вона спрямовується до кута ока, де її кінцева гілка - кутова артерія, a.angularis, анастомозує з a.dorsalis nasi (гілка a.ophtalmica). Через цей міжсистемний анастомоз, при запальних станах обличчя (флегмона та ін.), інфекція може проникати у черепну порожнину і викликати запалення мозкових оболон (менінгіт), що потрібно враховувати в клінічній практиці. Впродовж від лицевої артерії відходить ряд гілок, які кровопостачають органи лицевого черепа:

1. Висхідна піднебінна артерія, a.palatina ascendens - кровопостачає м’язи та слизову оболонку глотки, верхній стискач глотки, піднебінний мигдалик;

2. Гілка до мигдалика, ramus tonsilaris, кровопостачає піднебінний мигдалик;

3. Гілки до підщелепної слинної залози, rami submandibulares, кровопостачають залозу і анастомозують з гілками a.lingualis;

4. Підборідна артерія, a.submentalis, досягає підборіддя і кровопостачає м’язи, розташовані вище під’язикової кістки;

5. Нижня губна артерія, a.labialis inferior, кровопостачає нижню губу, анастомозує з артерією протилежної сторони;

6. Верхня губна артерія, a.labialis superior, кровопостачає нижню губу, анастомозує з одноіменною артерією протилежної сторони.

* Лицева артерія частіше інших судин пошкоджується при тонзилектомії. Це пояснюється тим, що у підщелепному трикутнику лицева артерія робить вигин проходячи по задньому полюсу підщелепної залози, біля стінки глотки (В. В. Кованов, 1978).

Рис. 23. Артерії голови і шиї за Told (вигляд справа)

Рис. 23 А. Артерії голови і шиї (вигляд ззаді) за Told.

Задня група гілок зовнішньої сонної артерії:

1 A.occipitalis;

2. A.auricularis posterior;

3. Rr.stemocleidomastoidei.

Потилична артерія, a.occipitalis, (рис. 23 А), направляється до соскоподібного відростка, де залягає в одноіменну борозну і виходить у потиличну ділянку під m.epicrarius, кровопостачає м’язи та шкіру потиличної ділянки, вушну раковину, тверду оболону задньої черепної ямки, куди проникає через яремний отвір.

Задня вушна артерія, a.auricularis posterior, (рис. 23 А), відходить від зовнішньої сонної артерії вище потиличної*, направляється до шилоподібного відростка, де залягає між зовнішнім слуховим проходом і соскоподібним відростком скроневої кістки. Артерія розгалужується в потиличній ділянці, де кровопостачає м’язи, шкіру і вушну раковину, а також віддає гілки для кровопостачання лицевого нерва та слизової барабанної порожнини.

* У 30% випадків вона бере початок спільним стовбуром із потиличною артерією.

Груднинно-ключично-соскоподібні гілки, rr.stemocleidomastoidei, відгалужуються від потиличної та задньої вушної артерії і кровопостачають однойменний м’яз.

Середня група гілок зовнішньої сонної артерії:

1. A.pharyngea ascendens;

2. A.temporalis superficialis;

3. A.maxillaris.

Висхідна глоткова артерія, a. pharyngea ascendens, бере початок від зовнішньої сонної артерії на одному рівні з a.lingualis, направляється доверху по стінці глотки, кінцева її гілка досягає основи черепа. Висхідна глоткова артерія кровопостачає глотку, м’яке піднебіння та тверду мозкову оболону задньої черепної ямки.

Поверхнева скронева артерія, a.temporalis superficialis, є продовженням стовбура зовнішньої сонної артерії (рис. 23). Вона проходить під шкірою скроневого м’яза, спереду від зовнішнього слухового проходу і досягає скроні, де розгалужується на дві кінцеві гілки: ramus frontalis et ramus parietalis. На своєму шляху вона віддає ряд гілок:

1. оперечна артерія обличчя, а.transversa faciei, відгалужується на початку скроневої артерії, проходить нижче виличної дуги, де анастомозує з гілками a.facialis et a.maxillaris.

2. Гілки привушної залози, rаmі parotidei, невеликі 2-3 гілки, які розгалужуються між часточками привушної залози.

3. Середня скронева артерія, a.temporalis media, бере початок на рівні кореня виличного відростка скроневої кістки, проходить через fascia temporalis, кровопостачає скроневий м’яз.

4. Передні вушні гілки, rami auriculares, в кількості 3-5 невеликих гілок кровопостачають вушну раковину та зовнішній слуховий прохід.

5. Вилично-очноямкова артерія, azygomaticoorbitalis, відгалужується вище зовнішнього слухового проходу і направляється до зовнішнього кута ока, де анастомозує з гілками a.ophtalmica.

6. Лобова гілка, ramus frontalis, є кінцевою гілкою a.temporolis superficialis, направляється в regio frontalis, де розгалужується і анастомозує з гілками a.ophtalmica.

7. Тім’яна гілка, ramus parietalis, є кінцевою гілкою a.temporalis superficialis, досягає regio ocipitalis, де анастомозує з гілками a.occipitalis.

Щелепна артерія, a.maxillaris (рис. 24), кінцева гілка зовнішньої сонної артерії. Вона є складною за своїм ходом та кількістю розгалужень. Топографо-анатомічно її стовбур поділяють на три відрізки: перший огинає шийку нижньої щелепи, другий розташований у підскроневій ямці між бічною поверхнею зовнішнього крилоподібного і скроневого м’яза, третій - у fossa pterygopalatina.

Рис. 24. Щелепна артерія, a. maxillaris (за Sobotta)

На першому відрізку від щелепної артерії відходять такі гілки (рис. 24):

1. Нижня коміркова артерія, a.alveolaris inferioris;

2. Глибока вушна артерія, a.auricularis profunda;

3. Передня барабанна артерія, a.tympanica anterior;

4. Середня артерія мозкової оболони, a.meningea media.

1. Нижня коміркова артерія, a.alveolaris inferioris, проходить між медіальним крилоподібним м’язом і гілкою нижньої щелепи, після чого проникає у canalis mandibularis. Перед проникненням у канал від нижньої коміркової артерії відгалужується щелепно-під’язикова гілка, a.mylohyoidea, яка кровопостачає m.mуlоhyoideus.Проходячи у каналі, нижня коміркова артерія віддає гілки до зубів та ясен, її кінцева гілка a.mentalis, виходить через foramen mentale і кровопостачає м’язи підборіддя та шкіру.

2. Глибока вушна артерія, a.auricularis profunda, кровопостачає зовнішній слуховий прохід і барабанну перетинку.

3. Передня барабанна артерія, a.tympanica anterior, проникає через барабанно-кам’янисту щілину у барабанну порожнину, де кровопостачає її слизову оболонку.

4. Середня артерія мозкової оболони, a.meningea media, через foramen spinosum проникає у середню черепну ямку, де залягає у борозні луски скроневої і тім’яної кістки, кровопостачає тверду мозкову оболону та вузол трійчастого нерва. Вона є найбільшою із гілок першого відрізку.

На другому відрізку від щелепної артерії відходять такі гілки (рис. 24):

1. Глибокі скроневі артерії, передня і задня, aa.temporales profundae anterior et posterior, направляються вгору по краях скроневого м’яза, в ньому розгалужуються.

2. Жувальна артерія, a.masseterica, направляється ззовні і донизу, проходить через incisura mandibulare, досягає m.masseter, де і розгалужується.

3. Задня верхня коміркова артерія, a.alveolaris superior posterior, її гілки проходять через отвори в горбі верхньої щелепи. Артерія кровопостачає зуби, ясна та слизову верхньощелепної пазухи sinus maxillaris.

4. Щічна артерія, a.buccalis, направляється вперед і донизу, досягає m.buссіnator, де розгалужується; кровопостачає щоку та ясна верхньої щелепи, анастомозує з гілками a.facialis.

5. Крилоподібні гілки, rami pterygoidei, в кількості 3-4 кровопостачають крилоподібні м’язи.

Третій відрізок щелепної артерії проникає у fossa pterygopalatina, де відходять такі артерії (рис. 24):

1. Підочноямкова артерія, a.infraorbitalis;

2. Низхідна піднебінна артерія, a.palatina descendens;

3. Клинопіднебінна артерія, a.sphenopalatina.

1. Підочноямкова артерія, a.infraorbitalis, проникає в орбіту через нижню очноямкову щілину, де лягає в sulcus infraorbitalis, а потім в canalis infraorbitalis і через одноіменний отвір виходить на передню поверхню щелепи. В очноямковій борозні, або каналі, від артерії відходять передні верхні коміркові артерії, aa.alveolares superiores anteriores, які кровопостачають передні верхні зуби, ясна та слизову оболонку sinus maxillaris. Проходячи орбіту, a.infraorbitalis віддає гілки до м’язів очного яблука. Вийшовши на обличчя, a.infraorbitalis кровопостачає нижню повіку, сльозовий мішок, верхню губу та щоку, а також анастомозує з гілками a.facialis.

2. Низхідна піднебінна артерiя, apalatina descendens, проходить через canalis palatinus major і досягає твердого і м’якого піднебіння двома гілками a palatina major et minor, де кровопостачає слизову оболонку піднебіння та верхніх ясен. Від низхідної піднебінної артерії відходить a.canalis pterygoidei, яка кровопостачає носову частину глотки та слухову трубу.

3. Клинопіднебінна артерія, a sphenopalatina, через одноіменний отвір проникає у порожнину носа, де розгалужується, кровопостачає слизову оболонку носа (латеральну стінку і перегородку).