Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008
Спеціальна частина
Серцево-судинна система, systema cardiovasculare - Спеціальна частина
Кровоносні судини великого кола кровообігу - Артерії голови та шиї - Внутрішня сонна артерія
Внутрішня сонна артерія, a.carotis interna, бере початок від спільної сонної артерії у місці її біфуркації (рис. 25). Внутрішню сонну артерію топографо-анатомічно поділяють на чотири частини: шийну, pars cervicalis, кам’янисту, pars petrosa, печеристу, pars cavernosa, та мозкову, pars cerebralis. Хід внутрішньої сонної артерії складний. Спочатку вона проходить зовні від а. carotis externa, а потім переходить на медіальну поверхню, піднімається вверх, прилягаючи до стінки глотки, часто звиваючись, досягає зовнішнього отвору сонного каналу, foramen caroticum externum. В ділянці шиї, вона гілок до органів не віддає. Впродовж свого ходу внутрішня сонна артерія утворює чотири вигини (рис. 26). У canalis caroticus вона переходить із вертикального положення у горизонтальне (І вигин), а, вийшовши із каналу, у межах foramen lacerum, біля верхівки скроневої кістки загинається доверху, утворюючи II вигин, після чого залягає у sulcus caroticus клиноподібної кістки; на рівні дна турецького сідла знову повертає вперед, проходячи крізь sinus cavernosus (III вигин). Потім артерія, на рівні зорового каналу, повертає вперед і трохи назад, утворюючи останній вигин (IV вигин)*. У клінічній практиці вигини мають важливе фізіологічне і діагностичне значення для правильної інтерпретації ангіограм, при звуженні сонних артерій, аневризмах та оклюзії, а також при підозрі на пухлину задньонижніх відділів лобових часток або пухлини нижньої поверхні скроневої частки. У сонному каналі від внутрішньої сонної артерії відгалужуються сонно-барабанні гілки, rami caroticotympanici, які проникають у барабанну порожнину і живлять її слизову оболонку, а у печеристому синусі віддає 1-3 дрібні гілки, які живлять його стінки та вузол трійчастого нерва. Одна з них є найбільш постійною і являє собою власне «вузлову гілку внутрішньої сонної артерії» (І. Е. Кефелі, 1950).
В порожнині черепа внутрішня сонна артерія поділяється на 5 гілок (рис. 27):
1 .A.ophtalmica; 4. A.chorioidea;
2. A.cerebri anterior; 5. A.communicans posterior.
3. A.cerebri media;
* IV вигин внутрішньої сонної артерії розташований у субарахноідальному просторі і отримав назву каротидного сифона, siphon caroticum.
1. Очна артерія, a.ophtalmica (рис. 28), - перша гілка, яка відходить від внутрішньої сонної артерії в порожнині черепа. Очна артерія разом із зоровим нервом проходять canalis opticus, артерія заходить в орбіту, де поділяється на вісім гілок:
1. Сльозова артерія, a.lacrimalis, кровопостачає одноіменну залозу;
2. Центральна артерія сітківки, a.centralis retinae, кровопостачає сітківку ока;
3. Латеральна і медіальна артерії повік, aa.palpebrales laterales et mediales, кровопостачають кути очної щілини;
4. Задні війкові артерії, короткі і довгі, aa.ciliares posteriores breves et longi, кровопостачають білкову і судинну оболонки;
5. Медіальні війкові артерії, aa.ciliares anteriores, кровопостачають війкове тіло і білкову оболонку;
Рис. 25. Внутрішня сонна артерія, а. carotis interna та зовнішня сонна артерія, а. corotis externa
Рис. 26. Внутрішня сонна артерія, а. carotis interna та її вигини (церебральна ангіограма)
6. Надочноямкова артерія, asupraorbitalis, кровопостачає лобову ділянку;
7. Решітчасті артерії, задні і передні, aa.ethmoidales anteriores et posteriores, кровопостачають слизову носової порожнини, решітчасту кістку та тверду мозкову оболону передньої черепної ямки;
8. Дорзальна артерія носа, a.dorsalis nasi, кровопостачає спинку носа і анастомозує в ділянці кута ока з a.angularis (гілка a.facialis).
2. Передня мозкова артерія, a.cerebri anterior (рис. 27), відходить частіше під прямим кутом від передньої опуклості внутрішньої сонної артерії біля зовнішнього краю перехрестя зорових нервів. Це парна судина, яка направляється вперед і медіально, досягає початку передньої поздовжньої мозкової борозни, де права і ліва мозкові артерії сполучаються між собою за допомогою передньої сполучної артерії, a.communicans anterior (рис. 27). Потім передня мозкова артерія огинає мозолисте тіло, проходить по медіальній поверхні півкуль мозку, кровопостачає нюховий мозок, мозолисте тіло, кору лобової і тім’яної частки.
3. Середня мозкова артерія, a.cerebri media (рис. 27), є безпосереднім продовженням внутрішньої сонної артерії. Це парна судина, яка проходить у латеральній борозні головного мозку; досягає острівця півкуль головного мозку, де 10% випадків зустрічається додаткова передня сполучна артерія (Б. В. Огнєв).
розгалужується і кровопостачає його. На своєму шляху віддає гілки до лобової, скроневої та тім’яної частки, анастомозує з передньою і задньою мозковими артеріями.
4. Артерія судинного сплетення, a.chorioidea (рис. 27), парна судина, проходить по латеральній поверхні ніжок мозку, проникає у нижній ріг бічного шлуночка і бере участь у формуванні судинного сплетення.
5. Задня сполучна артерія, a.communicans posterior (рис. 27), парна судина, відходить від внутрішньої сонної артерії, направляється назад і вливається у задню мозкову артерію (гілка a.vertebralis).
Рис. 27. Артерії головного мозку (вигляд знизу)
Рис. 28. Очна артерія, arteria ophtalmica (схема за І. Є. Кефелі)
Артеріальне коло великого мозку. Між основою мозку і турецьким сідлом у підпавутинному просторі знаходиться артеріальне коло великого мозку, circulus arteriosus cerebri (Willisii) (рис. 29). Артеріальне коло великого мозку утворене такими артеріями: а. carotis dextra et а. carotis sinistra, aa.cerebri anteriores, a.communicans anterior, aa.communicans posteriores та aa. cerebri posteriores (гілки a.basilaris). Артеріальне коло великого мозку являє собою ланцюг анастомозів, які забезпечують обхідний приток крові до часток головного мозку. Особливого значення обхідна течія крові набуває при збільшенні опору в тих чи інших артеріях головного мозку. Необхідно зазначити, що артеріальна система головного мозку варіює, часто зустрічаються різноманітні анатомічні варіанти, особливо у ділянці артеріального (Віллізієвого) кола (В. Adachi***, 1928) (рис. 29 А). Більш детально про анатомічні варіанти circulus arteriosus cerebri дивіться «Кровопостачання головного мозку».
* Віллізій Томас (Willis Thomas, 1621-1675) - англійський лікар і анатом, професор Оксфордського університету, описав артеріальне коло великого мозку (Віллізієве коло).
** Бунтаро Адаші (Buntaro Adachi), відомий японський анатом, працював у галузі варіантної ангіології в університеті м. Кіото. У 1928 р. опублікував монографію: «Артеріальна система японця» I, II том.
Рис. 29. Артеріальне коло основи головного мозку
Рис. 29 А. Деякі варіанти артеріального кола основи головного мозку за Бунтаро Адахі 1 - симетричне артеріальне коло; 2 - розімкнуте (частково) артеріальне коло; 3 - передня трифуркація та подвоєння задньої сполучної артерії; 4 - задня трифуркація та гіпоплазія однієї з задніх мозкових артерій; 5 - квадріфуркація; 6 - магістральна форма передньої мозкової артерії (один стовбур ділянки А2) та розімкнуте (частково) артеріальне коло
Рис. 30. Підключична артерія, a.subclavia та її гілки
Рис. 31. Підключична артерія, asubclavia та її гілки (за Told)