Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Серцево-судинна система, systema cardiovasculare - Спеціальна частина
Кровоносні судини великого кола кровообігу - Артерії голови та шиї - Підключична артерія

Підключична артерія, asubclavia (рис. 23 А, 30), (парна судина) - є головним стовбуром для верхньої кінцівки. Ліва бере початок від дуги аорти, а права - від truncus brachiocephalicus (рис. 22, 31). Ліва підключична артерія довша, ніж права Підключична артерія огинає верхівку легені і виходить із грудної порожнини через apertura thoracis superior. Підключична артерія разом із плечевим нервовим сплетенням проходить у міждрабинчастому просторі, spatium interscalenum, де залягає в sulcus asubclavia першого ребра. Тут артерію можна притиснути до tuberculum m. scaleni для тимчасової зупинки кровотечі із верхньої кінцівки.

Топографо-анатомічно в ній виділяють три відділи: перший - до входу в spatium interscalenum, другий - безпосередньо в spatium interscalenum, третій - після spatium interscalenum до початку a.axillaris.

Гілки першого відділу:

1. A.vertebralis;

2 .A.thoracica interna;

3. Truncus thyreocervicalis.

1. Хребтова артерія, a.vertebralis* (рис. 32), перша гілка, яка бере початок від підключичної артерії перед входом її у міждрабинчастий простір Вона спрямовується вверх і входить у foramen transversarium VI шийного хребця. Потім проходить поперечні отвори шести шийних хребців і досягає атланта, де лягає в sulcus arteriae vertebralis, після чого пронизує membrana atlantooccipitalis, тверду мозкову оболону і через foramen magnum вступає у порожнину черепа. В порожнині черепа, біля нижнього краю мосту, дві хребтові артерії зливаються і утворюють основну артерію, a.basilaris. На своєму шляху a.vertebralis віддає ряд дрібних гілок до глибоких м’язів шиї, спинного мозку, його оболон та мозочка. Поряд з дрібними гілками від хребтової артерії відходить три великі гілки:

1. Передня спинномозкова артерія, a.spinalis anterior, відгалужується біля злиття хребтових артерій і направляється назустріч одноіменній артерії протилежної сторони з якою утворюють один стовбур;

2. Задня спинномозкова артерія, a.spinalis posterior, відгалужується від хребтової артерії зразу після проникнення її в порожнину черепа, після чого спускається вниз по боковій поверхні спинного мозку.

3. Задня нижня мозочкова артерія, a.cerebelli inferior posterior, відходить від хребтової артерії біля мосту, огинає довгастий мозок і розгалужується на нижній поверхні мозочка.

2. Основна артерія, a.basilaris (рис. 27, 32), непарна судина, бере початок біля нижнього краю моста головного мозку, лягає в одноіменну борозну моста і біля його верхнього краю розгалужується на дві задні мозкові артерії, aa.cerebri posteriores. Задні мозкові артерії направляються назад, огинають ззовні ніжки мозку і розгалужуються на поверхні потиличної частки. Вони кровопостачають потиличну і скроневу частки, ядра півкуль і ніжки мозку, беруть участь в утворенні судинного сплетення та circulus arteriosus cerebri. Основна артерія віддає гілки до мосту, внутрішнього вуха та мозочка (a.cerebelli inferior anterior і a.cerebelli superior). Кінцеві відрізки двох хребтових артерій, та дві передні спинномозкові артерії утворюють на передній поверхні довгастого мозку артеріальне кільце, яке за формою нагадує ромб (Захарченко, 1911)** (рис. 27, 32). Артеріальне кільце (Захарченка) має важливе значення для обхідного кровообігу. Зустрічається індивідуальна мінливість артеріального кільця Захарченка (С. М. Огнєв, 1950; Д. Б. Беков, С. С. Михайлов, 1979) (рис. 32 А).

3. Внутрішня грудна артерія, a.thoracica interna (рис. 22, 33), бере початок від підключичної артерії напроти хребтової, направляється в грудну порожнину, де проходить на відстані 1-2 см від краю груднини до нижнього краго VII хребтового хряща. Упродовж свого шляху вона кровопостачає: загруднинну залозу, бронхи, серцеву сумку, діафрагму, молочну залозу, а також посилає гілки (rr. intercostales anteriores) до шести міжребрових проміжків, які анастомозують з rr.intercostales posteriores (гілки aorta thoracica). На рівні нижнього краю VII ребрового хряща внутрішня грудна артерія поділяється на ряд гілок: a.pericardiacophrenica, a.musculophrenica та a.epigastrica superior. A.epigastrica superior входить в піхву m.rectus abdominis, де в regio umbilicalis утворює міжсистемний анастомоз (рис. 33) з a.epigastrica inferior (гілка а.іlіаса externa), a a.pericardiacophrenica досягає діафрагми і віддає гілки до плеври та перикарда.

* У хребтовій артерії виділяють чотири відрізки (частини): передхребтову частину, pars prevertebralis, шийну частину, pars cervicalis, атлантову частину, pars atlantica та внутрішньочерепну частину, pars intracranialis. Знання цих відрізків має важливе клінічне значення.

** Захарченко Михайло Олексійович (1879-1953) відомий невропатолог, професор, заслужений діяч науки УзРСР (1933). Він описав ромбоподібний артеріальний багатокутник на передній поверхні довгастого мозку і запропонував називати його circulus arteriosus bulbaris.

Рис. 32. Підключична артерія, asubclavia; хребтова артерія, a.veitebralis та основна артерія, a.basiloris (за Told)

Рис. 32 А. Артеріальне коло Захарченко. Схема варіантів бульбарного артеріального кола за Д. Б. Бековим

1,2 - утворення артеріального бульбарного ромба обома хребцевими артеріями; 3 - симетричне артеріальне бульбарне коло; 4 - анастомозі! передніх спінальних артерій; 5 - сіткоподібна форма бульбарного артеріального кола; 6 - утворення артеріального бульбарного кола трьома гілками; 7,8 - відсутність артеріального бульбарного кола (до 54%); 9 - утворення бульбарного кола роз’єднаними хребцевими артеріями; 10 - відсутність артеріального бульбарного кола та роз’єднані хребцеві артерії

4. Щитошийний стовбур, truncus thyreocervicalis (рис. 34), відходить від верхньої поверхні підключичної артерії біля медіального краю m.scalenus anterior, направляється вверх і розгалужується на три гілки: 1) нижню щитоподібну артерію, a.thyreoidea inferior до щитоподібної залози, від якої відходять гілки до глотки, стравоходу, трахеї та гортані; 2) висхідну шийну артерію, a.cervicalis ascendens, яка кровопостачає глибокі м’язи шиї і спинний мозок. 3) надлопаткову артерію, a.suprascapularis, яка проходить у бічному трикутнику шиї і над incisura scapulae проникає у fossa supraspinata, де кровопостачає дорзальні м’язи лопатки.

Гілки другого відділу:

1. Truncus costocervicalis, реброво-шийний стовбур, відходить від задньої поверхні a.subclavia у міждрабинчастому просторі, spatium interscalenum. Стовбур спрямовується до головки першого ребра, де розгалужується на гілки:

1. Глибоку шийну артерію, a.cervicalis profunda, яка кровопостачає глибокі м’язи шиї та спинний мозок;

2. Найвищу міжреброву артерію, a.intercostalis suprema, яка направляється до першого і другого міжребрових проміжків.

Гілки третього відділу:

1. A.transversa colli, поперечна артерія шиї, відходить від a.subclavia одразу після виходу останньої із міждрабинчастого простору. Поперечна артерія шиї проходить між гілками плечового сплетення і направляється у fossa infraspinata, де кровопостачає м’язи лопатки та спини.

* При недорозвиненні нижніх щитоподібних артерій, що спостерігається у 10% випадків, найнижча щитоподібна артерія є як додаткове джерело. Вона відходить від дуги аорти і піднімається по поверхні трахеї, що є небезпечним варіантом, тому що може бути пошкоджена при проведенні трахеостома (В. В. Купріянов, Н. В. Воскресенський).