Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008
Спеціальна частина
Серцево-судинна система, systema cardiovasculare - Загальні відомості
Артерії - Будова артерій
За функціональним призначенням і гістологічною будовою стінки, артерії поділяють на три типи: артерії еластичного, м’язового і змішаного, або м’язово-еластичного типу (рис. 2). Стінка артерій складається із трьох оболонок: внутрішньої - tunica intima s.interna, до складу якої входить ендотелій, підендотетіальний шар і внутрішня еластична мембрана; середньої - tunica media, утворена гладкими м’язовими клітинами і еластичними волокнами. Середня оболонка найбільш розвинена, вона стримує тиск крові зсередини, а також чинить опір м’язам і навколишнім тканинам, не даючи їм стиснути артерію ззовні (ця функція називається резистивною). Завдяки резистивній функції артерії регулюють артеріальний тиск та інтенсивність кровообігу. Зовнішня оболонка - tunica externa s. adventitia - представлена пухкою сполучною тканиною. У ній розташовані нервові сплетення та власні судини стінок, vasa vasorum, що живлять їх.
Рис. 1. Загальна схема будови серцево-судинної системи тіла людини
Рис. 2. Будова стінки кровоносних судин (схема).
Артерії еластичного типу, aa. elastotypica (рис. 2) - до них відносяться великі кровоносні судини: аорта, легеневий стовбур та легеневі артерії. В них кров рухається під високим тиском - 120-130 мм рт.ст. і з великою швидкістю - 0,5-1,3 м/с. Наявність в їх стінці значної кількості еластичних елементів надає їм пружності і дозволяє під час скорочення серця (систола) розширятися і повертатися до вихідного рівня діаметра під час розслаблення (діастола). Артерії еластичного типу виконують головним чином транспортну функцію.
Артерії м’язового типу, aa myotypica (рис. 2) - до них відносяться судини середнього і малого діаметру, тобто артерії внутрішніх органів, верхніх і нижніх кінцівок та шкіри. Стінка цих артерій має значну кількість гладких м’язових клітин. Гладкі м’язові клітини середньої оболонки артерій м’язового типу своїми скороченнями підтримують кров’яний тиск і регулюють постачання крові в ланки гемомікроциркуляторного русла органів. Гладкі м’язові клітини середньої оболонки розташовані по нахиленій спіралі, що забезпечує при їх скороченні зменшення об’єму судин і проштовхування крові в дистальні відділи. Еластичні волокна, що супроводжують гладкі м’язові клітини, на межі зовнішньої і внутрішньої оболонки, зливаються з їх еластичними елементами.
Таким чином, в артеріях утворюється єдиний еластичний каркас, який надає судинній стінці еластичності при розтягуванні і пружності при здавленні, він не дає артеріям спадатись, що сприяє збереженню їх просвіту і здійсненню безперервного в них кровотоку.
Артерії мішаного або м’язово-еластичного типу, аа. mixtotypica, за будовою стінки вони займають проміжне положення між судинами м’язового і еластичного типу. До них відносяться: підключична, сонна та стегнова артерії.
Внутрішня оболонка цих судин утворена ендотелієм, підендотеліальним шаром і внутрішньою еластичною мембраною. Середня оболонка артерій мішаного типу утворена гладкими м’язовими клітинами, спіралеподібно розташованими еластичними волокнами і вікончастими еластичними мембранами. Зовнішня оболонка артерій поділяється на два шари: внутрішній - в якому знаходяться окремі пучки гладких м’язових клітин і зовнішній - який містить пухку волокнисту сполучну тканину. В зовнішній оболонці знаходяться судини судин та нервові закінчення.
Розгалуження артерій на дрібніші відбувається за трьома основними типами. магістральним, розсипним і мішаним (В М. Шевкуненко). Згідно з основним законом ангіології за П. Ф. Лесгафтом артерії характеризуються певними закономірностями:
1. Артерії розташовуються відповідно скелету тулуба, який складає основу організму, і зберігають сегментарну будову, наприклад: вздовж хребтового стовпа проходить аорта, а вздовж ребер - міжреброві артерії, аа. intercostales posteriores; аа. lumbales; rr. spinales.
2. В деяких ділянках тіла артерії проходять у складі судинно-нервових пучків, включаючи венозні і лімфатичні судини, а також нерви. Всі вони досягають органів за принципом найкоротшого шляху.
3. Основні ділянки тіла кровопостачаються великими артеріальними судинами (голова та шия - сонними та хребтовими артеріями, плече - плечовою артерією, стегно - стегновою артерією, передпліччя - ліктьовою та променевою артеріями, гомілка - великогомілковою та малогомілковою артеріями). Кожна кінцівка для живлення отримує один головний стовбур: для верхньої кінцівки - підключична артерія, а для нижньої - зовнішня клубова.
4. Артерії поділяються на пристінкові (парієтальні) та нутряні (вісцеральні).
5. Більша частина артерій розташовується за принципом двосторонньої симетрії (парні артерії соми і нутрощів).
6. Артерії розміщуються на згинальних поверхнях тіла, тому що при розгинанні розтягуються і спадаються. Таке розміщення забезпечує захист судин і зменшує вірогідність їх травмування.
7. Діаметр артерій, які несуть кров до органів, і поділ їх гілок відповідає функції органа.
8. Великі артерії проходять у борознах та каналах, глибоко біля самих кісток прикриті мязами та фасціями що захищає їх від здавлення.
9. Артерії проникають в орган з медіальної поверхні, яка звернена до джерела живлення.
10 Артерії відповідно з функцією органа утворюють обхідні судинні сітки (навколо суглобів) та дугоподібні і кільцеві анастомози (навколо кишки). Навколо тонкої кишки артеріальних дуг - 4-5, навколо товстої - 2.
11. Додаткові артерії і вени, які супроводжують відносно великі артеріальні або венозні судини, утворюють параартеріальне та паравенозне русло (Б. А. Долго- Сабуров. А. Т. Акилова).