Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008
Спеціальна частина
Серцево-судинна система, systema cardiovasculare - Загальні відомості
Артерії - Поняття про анастомози та судинні колатералі
Для артерій характерна наявність в органах та ділянках тіла сполучень між ними або їх гілками - анастомозів кровоносної системи. Анастомоз, vas anastomoticum (від грецьк. anastomos - сполучаю) - це будь-яка сполучна третя судина, яка з’єднує дві інші.
Більшість анастомозів знаходиться у дистальних ділянках судинної системи. Розрізняють такі анастомози: 1) артеріо-артеріальні; 2) артеріо-венозні; 3) вено-венозні (наприклад: кава-кавальні та портокавальні), будуть подані окремим питанням (див. стор. 73); 4) артеріоло-венулярні па рівні гемомікроциркуляторного русла.
Артеріо-артеріальні анастомози представляють собою сполучення артерій, які беруть початок від різних артеріальних стовбурів. Завдяки цим анастомозам здійснюється обхідний (колатеральний) шлях кровопостачання органів, це має місце навколо шлунка, кишечника, залоз, суглобів.
Розрізняють також міжсистемні артеріальні анастомози - сполучення між гілками різних артерій і внутрішньосистемні анастомози - між гілками однієї артерії.
Артеріо-артеріальні анастомози є додатковими шляхами кровопостачання органів або окремих ділянок тіла. При пошкодженні основного стовбура вони здійснюють кровопостачання органа. Це спостерігається і при екстремальних станах (здавлення судини пухлиною або тромбоз основного стовбура, перев’язка основного стовбура під час оперативних втручань та ін.).
Артеріо-венозні анастомози (або шунти), anastomosis arteriovenosa - кровоносні судини, які, минаючи капіляри, сполучають артеріальне русло з венозним. Вони виконують функцію регуляції регіонального периферичного кровообігу. Вперше уваїу на них звернув нідерландський анатом Рюйш (F. R. Ruych 1872-1876), визначив їх як постійні утворення, виділивши в них артеріальний і венозний сегмент. Артеріо-венозні анастомози на думку Клод-Бернара виконують «механічну» функцію, а за сучасними уявленнями артеріо-венозні анастомози беруть участь в терморегуляції, регуляції кров’яного тиску, розподілу крові та передачі кінетичної енергії із артеріальної ланки у венозну (В. В. Купріянов).
Крім анастомозів, між артеріями та їх гілками, артеріями і венами, існують безпосередні сполучення між артеріолами і венулами - артеріоло-венулярні анастомози (АВА). По цих анастомозах проходить кров із артеріол у венули в обхід капілярної ланки. Більш детально про артеріоло-венулярні анастомози (див. стор. 8).
Судинні колатералі. Колатеральна - бокова, обхідна судина (від лат. collateralis - боковий, обхідний). По ній здійснюється обхідний шлях руху крові в обхід головної магістральної судини. Він виникає як при тимчасових труднощах, так і у випадках припинення кровотоку при патологічних станах (тромбоз, ураження, оперативне втручання). Судинні колатералі забезпечують кровообіг як в артеріальній, так і венозній системах. Судинні колатералі існують і у лімфатичній системі. Судинні колатералі набувають особливо важливого значення при порушенні кровотоку в головних магістральних судинах та їх гілках при здавленні артерії (пухлиною) або вени, після перев’язки чи видаленні кровоносної судини. Значний внесок у вчення про судинні колатералі здійснили П. Ф. Лесгафт, В. М. Шевкуненко, В М. Тонков. За місцем розташування розрізняють позаорганні і внутрішньоорганні судинні колатералі. Позаорганні колатералі сполучають гілки великих артерій або притоки великих вен у межах басейну розгалуження однієї судини (внутрішньосистемні судинні колатералі), або переводять кров із розгалужень чи приток інших судин (міжсистемні судинні колатералі). Наприклад, в межах басейну зовнішньої сонної артерії внутрішньо- системні судинні колатералі утворюються за рахунок сполучень різних її гілок із гілками системи підключичної і внутрішньої сонної артерії. Джерелом утворення судинних колатералей є також навколосудинне додаткове русло, яке утворене малими артеріями і венами, що розташовані поряд із більш великими судинами