Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Серцево-судинна система, systema cardiovasculare - Венозна система
Вени - Будова вен

За гістологічною будовою стінка вен утворена трьома оболонками (див. рис. 2):

1. Внутрішньою оболонкою, tunica interna s. Intima;

2. Середньою оболонкою, tunica media;

3. Зовнішньою оболонкою, tunica externa s. adventitia.

На відміну від артерій, вени мають слабкий розвиток еластичних елементів у своїй стінці, що пов’язано з низьким кров’яним тиском (15-20 мм рт.ст.) і незначною швидкістю кровотоку в них (в органних венах - біля 10 мм/сек) За особливостями будови стінки вен, вони поділяються на вени безм’язового типу і вени м’язового типу. До вен безм’язового типу відносяться: вени твердої і м’якої оболон, сітківки ока, кісток, селезінки та плаценти. Вени м’язового типу в свою чергу, поділяються на вени із слабким розвитком м’язових елементів - це дрібні і середні вени (1-2 мм), вени з середнім розвитком м’язових елементів - це вени середнього діаметру (плечова вена) та вени із сильним розвитком м’язових елементів - це вени нижньої половини тулуба і кінцівок. Для них характерно розташування гладких м’язових клітин в усіх трьох оболонках; у внутрішній і зовнішній оболонці вени мають поздовжнє направлення, а в середній - колове.

Внутрішня оболонка стінки вен утворена ендотелієм і підендотеліальним шаром, який складається із волокон і сполучнотканинних клітин. У багатьох венах знаходяться клапани (рис. 59 А), вони є тонкими складками (дуплікатури) внутрішньої оболонки вен, які перешкоджають зворотній течії крові і спрямовують рух крові у напрямі до серця. Кожний клапан має дві стулки, але зустрічаються клапани з однією або трьома стулками. Експериментально встановлено, що клапани можуть витримувати тиск у 2-3 атмосфери. Клапани частіше зустрічаються в місцях впадіння притоків вен (гирлові клапани). Найбільша кількість клапанів зустрічається у венах кінцівок, особливо нижніх, та у венах порожнин тіла. Відсутні клапани, або зустрічаються в невеликій кількості у vv. azygos, hemi-azigos, intercostales. Зовсім відсутні клапани у vv. umbilicales, легеневих венах, системі ворітної вени, у венах кісток, хребтового стовпа, vv.ovaricae, венах печінки, нирок, матки, у стовбурах верхньої і нижньої порожнистої вени та венах мозку.

Рис. 59. Загальна схема венозної системи тіла людини

Рис. 59 А. Будова вен. А - зовнішні обриси вени. Б - вена на повздовжньому розрізі (клапани вен). С - артеріо-венозні сполучення та спрямованість течії крові у кровоносних судинах

Зовнішня оболонка стінки вен утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною. Живлення стінки вен здійснюється за рахунок гілок артерій, що проходять поруч. Іннервація вен здійснюється гілками соматичних нервів у складі яких до них підходять і вегетативні волокна. Вени порожнин отримують іннервацію від вегетативних нервових сплетень.

Вени, venae [phlebs], організму людини об’єднуються у три венозні системи:

1. Вени малого кола кровообігу;

2. Вени серцевого кола кровообігу;

3. Вени великого кола кровообігу.

Вени малого кола кровообігу утворюють великі венозні колектори - верхню та нижню порожнисту вену, v.cava superior та v.cava inferior, а вени серцевого кола - вінцеву пазуху серця, sinus coronarius. Всі великі вени впадають у праве передсердя серця.