Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Серцево-судинна система, systema cardiovasculare - Венозна система

Вени, venae, (грецьк. phlebs, звідси, флебіт - запалення стінки вени). Це відвідні кровоносні судини, які транспортують (повертають) венозну кров від найвіддаленіших органів і тканин тіла у праве передсердя. Виняток становлять легеневі вени, по яких від легень у серце (ліве передсердя) надходить артеріальна кров, збагачена киснем.

В сукупності всі венозні судини утворюють венозну систему тіла людини (рис. 59), яка входить до складу серцево-судинної системи. Вени є важливим складовим елементом великого і малого кола кровообігу, замикаючи їх, вони відводять кров із капілярного русла, виконуючи дренажну функцію. Вени транспортують до серця не тільки кров та лімфу, але і цереброспінальну рідину. Вени евакуюють із органів і тканин продукти обміну речовин. Вени розносять по організму гормони, які продукують залози внутрішньої секреції та постачають поживні речовини (система ворітної вени). Венозна система є своєрідним депо крові, в основному, за рахунок венозних сплетень, в кожний момент кровообігу у венах знаходиться 70% всієї крові. Поряд із зазначеними функціями, стінки вен є великою рефлексогенною зоною, вони беруть участь в регуляції кровообігу, тому що в їх стінках знаходиться багато нервових закінчень, хеморецепторів, барорецепторів (Б. А. Долго-Сабуров).

Венозний відділ кровоносного русла характеризується більшою площею і діаметром, меншою швидкістю течії крові та більш низьким рівнем кров’яного тиску, що суттєво впливає на гемодинаміку. У венулярній ланці кров рухається повільніше, ніж у капілярах і при меншому тискові. У зв’язку з цим, міжклітинна рідина і продукти обміну надходять із тканин у кров через венозний відділ ГМЦР. Природньо, що цьому повинні сприяти умови гемодинаміки у більш великих венах, які повертають кров до серця.

Венозний відділ кровоносного русла, в порівнянні з артеріальним, характеризується такими анатомічними ознаками:

1. Більшою кількістю вен і значною їх шириною. Оскільки вени є об ємними судинами, в них знаходиться 70-80% загальної кількості крові.

2. Наявністю глибоких парних вен-супутниць, vv.comitantes, які супроводжують головний артеріальний стовбур і полегшують відток крові від кінцівок. Артерії великого діаметра супроводжуються однією веною (наприклад: підключична, спільна сонна, ниркова та селезінкова супроводжуються однією веною).

3. Збереження ознак двосторонньої симетрії, або сегментарності (наприклад, у венах тулуба).

4. Наявністю, крім поверхневих (підшкірних) і глибоких вен.

5. Розміщенням ряду венозних магістралей у складі судинно-нервових пучків (інколи разом з артеріями і лімфатичними судинами).

6. Вени розміщуються відповідно компонентам скелета (вздовж хребтового стовпа - нижня порожниста вена; ребер - міжреброві вени, кісток, кінцівок - плечові, ліктьові, променеві, стегнові і т.д.).

7. Проходженням ряду вен по короткому шляху до головного венозного колектора

8 Наявністю венозних сплетень в окремо взятих системах відтоку крові і анастомозів між різними системами (наприклад, порто-кавальних і кава-кавальних).

9. Наявністю у порожнині черепа венозних синусів твердої мозкової оболони та наявністю у покривних кістках черепа диплоітичних вен, venae diploicae.

10. Розташуванням у дрібних (діаметром не менше 0,5 мм) і середніх венах клапанів, які перешкоджають зворотній течії крові

11. Наявністю у судинній системі артеріоло-венулярних анастомозів, здатних переводити кров із артеріол у венули в обхід капілярної ланки.