Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Серцево-судинна система, systema cardiovasculare - Спеціальна частина
Кровоносні судини великого кола кровообігу - Артерії нижньої кінцівки - Задня великогомілкова артерія

Задня великогомілкова артерія, a.tibialis posterior (рис. 53), безпосереднім продовженням підколінної артерії. Вона бере початок у нижньому куті підколінної ямки, проходить під сухожилковою дугою m.solei, і проникає у canalіs cruropopliteus. У верхньому відділі гомілки артерія знаходиться між m.solei та m.tibialis posterior, у середньому - між m.flexor digitorum longus та m.flexor hallucis longus, а в нижньому - супроводжує з медіальної сторони сухожилок m.triceps surae. Вздовж свого ходу a.tibialis posterior супроводжується двома задніми великогомілковими венами та великогомілковим нервом, n.tibialis (задній великогомілковий судинно-нервовий пучок). Задня великогомілкова артерія проектується від середини підколінної складки до середини відстані між медіальною кісточкою та п’ятковим сухожилком. У подальшому артерія огинає ззаду malleolus medialis, проходить під retinaculum mm. flexorum, у кісточковому каналі досягає медіального краю стопи, де поділяється на медіальну та латеральну підошовну артерію, aa.plantares mediales et laterales. З практичної точки зору, задню великогомілкову артерію, топографічно поділяють на три ділянки: надкісточкову (5-8 см), на рівні медіальної кісточки (позакісточкова ділянка) і підкісточкову ділянку. В межах цих ділянок задня великогомілкова артерія може знаходитись спереду нерва, ззаду і досередини від нерва, а також може бути прикрита ззаду м’язами і нервами.

Рис. 55. Передня великогомілкова артерія, a.tibialis anterior

Рис. 58. Артерії підошви стопи

Рис. 56. Артерії тила стопи

Рис. 56 А; Б. Анатомічні варіанти тильних (А) і підошовних плеснових артерій стопи (Б) (за Lippert)

Гілки задньої великогомілкової артерії:

1. R.circumflexus fibularis;

3. А.plantaris medialis;

2. A.fibularis;

4. A.plantaris lateralis.

1. Гілка, що огинає малогомілкову кістку, r.circumflexus fibularis, бере початок на рівні шийки малогомілкової кістки, яку огинає з латеральної сторони, кровопостачає m.soleus та m.peroneus longus, анастомозує з a.tibialis anterior та rete articulare genus.

2. Малогомілкова артерія, a.fibularis (рис. 53), є найбільшою гілкою задньої великогомілкової артерії. Вона бере початок у верхньому її відділі, входить у canalis musculoperoneus на відстані 5-6 см від свого початку (I. Hyrtl), направляється донизу, проходить по задній поверхні m. tibialis posterior та повздовж медіального краю m.fiexor hallucis longus. У нижній третині гомілки a.fibularis проходить по латеральному краю міжкісткової перетинки та задньому краю сухожилків малогомілкових м'язів. Впродовж свого шляху вона кровопостачає m.triceps surae, m.peroneus longus et brevis, а ззаду бічної кісточки поділяється на латеральні кісточкові та п’яткові гілки, rr.maleollaris laterales et rr.calcanei. Останні беруть участь у кровопостачанні капсули гомілковостопного суглоба та утворенні п’яткової сітки, rete calcaneum. Від малогомілкової артерії відходить також живильна артерія, яка кровопостачає малогомілкову кістку, a.nutriens fibulae, та пронизна гілка, r.perforans, яка виходить через нижній відділ міжкісткової перетинки на передню поверхню, де анастомозує з гілками a.tibialis anterior, і сполучна гілка, r.communicans, яка утворює анастомоз у нижній третині гомілки між кінцевим відділом пронизної артерії з a.tibialis posterior.

3. Латеральна підошовна артерія, a.plantaris lateralis (рис. 58), є найбільшою кінцевою гілкою великогомілкової артерії Вона проходить спереду латерального підвищення tuber calcanei, під сухожилком m.adductor hallucis, а потім проникає між m.fiexor digitorum brevis та m.quadratus plantae. Досягнувши латерального края стопи, артерія проходить між m quadratus plantae та m.fiexor digiti minimi brevis. Біля основи п’ятої плесневої кістки вона повертає медіально, утворюючі підошовну дугу, arcus plantaris. У першому міжплесновому проміжку підошовна дуга анастомозує із a.arcuata, через r.plantańs profundus (гілка тильної артерії стопи). Від підошовної дуги відходять чотири підошовні плеснові артерії, aa.metatarsales plantares*. В ці артерії, у міжкісткових проміжках, вливаються пронизні гілки тильних плеснових артерій.

Рис. 57. Схема артерій, артеріальних дуг та анастомозів стопи (за І. Є. Кефелі)

Підошовні плеснові артерії, aa.metatarsales plantares (рис. 58), також віддають пронизні гілки rr.perforantes, до тильних плеснових артерій. Ці анастомози здійснюють кровопостачання стопи при довгому стоянні, коли здавлюється а.ріаntaris lateralis. Підошовні плеснові артерії переходять у спільні підошовні пальцеві артерії, аа.digitales plantares communes, які направляються дистально і досягають міжпальцевих проміжків, де поділяються на дві власні підошовні пальцеві артерії, aa.digitales plantares рrорriае, вони анастомозують між собою у подушечках пальців (рис. 57).

Перша спільна підошовна пальцева артерія розгалужується на три власні підошовні пальцеві артерії, дві з них проходять по сторонах великого пальця, а третя - по стороні другого пальця. Інші власні підошовні пальцеві артерії (друга, третя та четверта) кровопостачають медіальні поверхні (II, III, IV та V) пальців. Біля головок плеснових кісток від аа. digitales plantares communes відходять пронизні гілки до тильних пальцевих артерій.

4. Медіальна підошовна артерія, a.plantaris medialis (рис. 58), тонка кінцева гілка задньої великогомілкової артерії, вона проходить під m.adductor hallucis, лягає у медіальну борозну підошви і поділяється на поверхневу гілку, r.superficialis, та глибоку - r.profundus Поверхнева гілка кровопостачає m.adductor hallucis та медіальну поверхню великого пальця стопи. Глибока гілка кровопостачає m.adductor hallucis та m.flexor digitorum Медіальна підошовна артерія анастомозує з першою тильною плесновою артерією.

Таким чином, завдяки наявності анастомозу між a.plantaris lateralis і а.рlаntaris medialis (гілки a.tibialis posterior) на стопі утворюється підошовна дуга, arcus plantaris, яка розташована у горизонтальній площині (див. рис. 57). Друга артеріальна дуга стопи розташована у вертикальній площині. Вона утворена від сполучення підошовної дуги, arcus plantaris, з глибокою підошовною гілкою, г.ріаntaris profundus (гілка тильної артерії). Поряд з артеріальними дугами, завдяки пронизним гілкам, утворюються анастомози між aa.metatarsea plantares та aa.metatarsea dorsales. Наявність цих анастомозів сприяє: оптимальному живленню стопи; а при деяких захворюваннях з ураженням tunica intima артерії (ангіопатії, ендартеріїт, цукровий діабет) та забезпечує обхідний кровообіг.

* У 27% людей IV підошовні плеснові артерії, aa.metatarsales plantares, кровозабезпечуються за рахунок глибокої підошовної гілки a.dorsalispedis, в той час як у 26% випадків підошовна дуга повністю утворюється за рахунок гілок plantaris profundus. У 19% випадків IV підошовна плеснова артерія відходить від глибокої гілки a.plantaris lateralis, у 13% випадків також відходить III підошовна плеснова артерія, в той час як інші походять із r.plantaris profundus. Лише у 7% випадків всі підошовні плеснові артерії відходять від підошовної дуги, яка походить виключно від глибокої гілки a.plantaris lateralis. У 6% випадків II - IV підошовні плеснові артерії походять із arcus plantaris, в той час як І-ша підошовна плеснова артерія бере початок від r.plantaris profundus (Lippert) (див. рис. 56 А, Б).