Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Органи кровотворення та імунної системи - Загальні відомості

Однією із головних функцій органів кровотворення є здатність утворювати клітини крові, тобто гемопоез (від грецьк. haema - кров, poetin - утворювати), Ембріональні стовбурові клітини, які утворюються у кістковому мозкові дають початок усім клітинам крові і імунної системи.

Імунна система - це анатомо-функціональна система організму вищих тварин та людини, що виконує захисні функції щодо підтримання внутрішнього антигенного гомеостазу Імунна система контролює аномальний клітинний поділ в середині організму, запобігаючи можливому розвиткові раку (злоякісна пухлина) на ранніх стадіях. З віком або під час ураження хворобою, особливо СНІДом, імунна відповідь пригнічується збільшуючи ризик розвитку злоякісних захворювань.

Тканина в якій утворюється клітини крові і їх беспосередні попередники називається гематопоетичною тканиною. Існує два типи гематопоетичних тканин: мієлоїдна і лімфоїдна. Мієлоїдна тканина отримала назву (від грецьк. myelos - мозок), в ній утворюються еритроцити, зернисті лейкоцити та тромбоцити. Лімфоїдна тканина* багата лімфоцитами і її попередниками, вона знаходиться у тимусі, лімфатичних вузлах та селезінці. В 1969 році В. Anderson і Н. Wiosell розділили всі лімфоцити на Т-лімфоцити і В-лімфоцити.

Розрізняють такі основні класи лімфоцитів:

1. Т-лімфоцити**, що є основними ефекторами клітинного імунітету. Біохімічною основою реакції клітинного імунітету є цитотоксична дія відносно чужерідних клітин, що здійснюється за допомогою лізосомальних гідролаз Т-лімфоцитів. Крім того, Т-лімфоцити беруть участь у комплексі складних реакцій регуляції функціональної активності В-лімфоцитів.

2. В-лімфоцити, що є ефекторами гуморального імунітету, попередниками антитілоутворюючих плазматичних клітин, -основних продуцентів антитіл (імуноглобулінів).

* Лімфоїдна тканина (лат. lympha - чиста вода + грецьк. edidos - вид; син. Лімфатична тканина) - морфофункціональний комплекс лімфоцитів і макрофагів які розташовані у клітинно-волокнистій сполучнотканинній основі і складає функціональну паренхіму лімфоїдних органів.

** Розрізняють декілька типів (субпопуляцій) серед Т-лімфоцитів:

а). Т-кілери (Тк), або Т-ефектори (Те) - лімфоцити - «вбивці», що зумовлюють процеси клітинного імунітету; вони вражають клітини-мішені (J. Roder et al., 1978).

б). Т-хелпері (Тх), або Т-помічники - клітини, вони відіграють допоміжну роль в гуморальних та клітинних імунних реакціях (G. Chell, 1978).

в). Т-супресори (Тс), - лімфоцити, що призупиняють або гальмують розвиток реакцій гуморального та клітинного імунітету, сприяючи формуванню стану імунологічної толерантності (R. Stout et al., 1983; D. Parkis, 1984).

3. Нульові лімфоцити - клітини, що відрізняються від Т-і В- лімфоцитів; до них належать цитотоксичні клітини та певна частина лімфоцитів - кілерів, так званих «натуральних кілерів» (NK-клітин).

Морфологічним синонімом імунної системи є лімфоїдна система. Вона складається з тимуса (загруднинна залоза), селезінки, лімфатичних вузлів, лімфатичних фолікулів, лімфоцитів кісткового мозку та крові; загальна кількість лімфоїдних клітин в організмі складає близько 10¹² (Р. В. Петров, 1987). Крім лімфоцитів в реакціях імунітету беруть участь численні білки та пептиди, що є ефекторами імунних процесів, - імуноглобуліни, компоненти системи комплементу, гормони та медіатори імунітету.

Останнім часом до органів кровотворення та імунної системи стали відносити неінкапсульовані скупчення лімфоїдної тканини: лімфоїдні вузлики, лімфо-епітеліальні вузлики слизових оболонок травної, дихальної, сечової, статевих систем, а також переваскулярні лімфоїдні вузлики, що розташовані навколо гемо- і мікроциркуляторного русла органів (Л. В. Чернишенко та співавт., 1998).

Органи кровотворення та імунної системи поділяють на первинні лімфоїдні органи (або центральні), organa lymphoidea primaria, і вторинні лімфоїдні органи (або периферійні) organa lymphoided secundańa. До первинних відносять: кістковий мозок і тимус (загруднинна залоза), до вторинних - селезінку, лімфатичні вузли, глоткове лімфоїдне кільце (мигдалики), лімфоїдну тканину слизових оболонок та шкіри.

Функція первинних (центральних) лімфоїдних органів пов’язана з утворенням форменних елементів крові та забезпеченням умов для антигензалежного розмноження лімфоцитів. У вторинних лімфоїдних органах імуногенезу здійснюється «відмирання клітин крові, що завершили свій життєвий цикл, а також спеціаліалізація під впливом антигенів ефекторних клітин.(Т-і В -лімфоцитів), що забезпечують імунітет. Імунітет - здатність організму звільнятися від мертвих та перероджених клітин і сторонніх білків. Всю сукупність лімфоїдних органів та їх дискретних одиниць-лімфоцитів можна розглядати як єдину морфофункціональну систему, на захист організму від усього генетично чужорідного (Р. В. Петров, 1968, В. П. Лозовой та інші 1974).Органи імунної системи вражаються в процесі перебігу при ряді захворювань (наприклад: синдром набутого імунного дефіциту - СНІД, при злоякісних новоутвореннях, лімфогрануламатозі, лімфомах та інше).