Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Органи кровотворення та імунної системи - Загальні відомості
Вторинні лімфоїдні органи - Селезінка

Селезінка, spien {lien} - непарний орган, бобоподібної форми (рис. 117), розміщений у передшлунковій сумці, bursa pregastrica черевної порожнини. Селезінка - великий лімфоїдний орган, у якому утворюються лімфоцити і здійснюється фагоцитоз померлих або пошкоджених еритроцитів і тромбоцитів. Поряд з цим селезінка відіграє важливу роль в реакціях гуморального і клітинного імунітету. Селезінка є депо крові: у її венозних синусах може накопичуватись до 8-12 % загальної кількості крові, вона може змінювати свою величину і форму. Її розміри: довжина - 12-15 см, ширина 8-10 см, товщина - 4-5 см. Середня маса селезінки 150-200 гр.

В ній розрізняють дві поверхні: діафрагмальну і вісцеральну; а також два краї - верхній та нижній і два кінці - передній та задній. Проекція селезінки знаходиться на рівні 9-12 ребер. Внизу селезінка торкається верхнього полюса лівої жирки, верхня поверхня прилягає до діафрагми.

Рис. 117. Селезінка, lien (вигляд з передньої сторони)

На вісцеральній поверхні селезінки знаходяться її ворота, hilurn splenicum через які в орган проникають селезінкова артерія і нерви, а виходять вени.

Селезінка з усіх боків покрита очеревиною за винятком воріт. Очеревина утворює зв’язки шлунково-селезінкову, lig. gastiosplencium, діафрагмально-селезінкову, lig. phrenicosplencium, та селезінково-ниркову, lig. splenorenale, які утримують селезінку під діафрагмою біля шлунка та ободової кишки.

Зовні селезінка покрита сполучнотканинною капсулою, яка складається з волокнистої сполучної тканини, tunica fibrosa, від якої в паренхіму проникають численні перекладки, trabeculae splenicae, вони і утворюють строму органа. Перекладки розділяють пульпу селезінки, pulpa splenica на окремі ділянки, в яких знаходяться селезінкові лімфоїдні фолікули, folliculi lymphaticі splenici.

У селезінці розрізняють білу та червону пульпу (рис. 117 А). Біла пульпа, pulpa alba, складається із лімфоїдної тканини у вигляді кулькоподібних скупчень, або вузликів До білої пульпи відносять також лімфатичні періартеріальні піхви, які є скупченнями лімфоцитів і плазмоцитів по ходу пульповної артерії. Червона пульпа, pulpa splenis rubra, утворюється із ретикулярної тканини і розміщених в ній клітин крові, а також кровоносних судин синусоїдного типу, що надає їй червоного кольору.

Кровопостачання. Внутрішньоорганне кровоносне русло селезінки має ряд морфофункціональних особливостей. Кровопостачання селезінки здійснюється селезінковою артерією, arteria lienalis Це артерія м’язового типу з потужною внутрішньою еластичною мембраною. Селезінкова артерія, проходить з права на ліво позаду парієтального листка очеревини по поверхньому краю підшлункової залози і досягає воріт селезінки Від воріт селезінки артерії спрямовуються до середини к великих трабекулах (трабекулярні артерії) і впадають у пульпу Біла пульпа селезінки розташована вздовж артерій, які вийшли із трабекул. В кожному місці, де оболонка розширюється у лімфатичний фолікул, артерія розгалужується для живлення самого фолікула. Ці гілки отримали назву фолікулярні артерії. Фолікулярна артерія в подальшому поділяється, утворюючи сітку капілярів лімфатичного фолікула, потім виходить за межі фолікула у червону пульпу. Тут фолікулярна артерія поділяється на 2-6 гілок, які спрямовуються у різні сторони. Враховуючи те, що гілки розходяться, нагадуючи китичні кисті, їх назвали китичкові артеріоли. Кожна з китичкових артеріол поділяється на 2-3 артеріоли (Asołnitzky, 1937), які закінчуються еліпсоїдними (гільзовими) артеріолами. Еліпсоїдні артеріоли оточені своєрідними «гільзами" - муфтами зі скупченням ретикулярних клітин і ретикулярних волокон, які виконують роль артеріальних сфінктерів селезінки. Еліпсоїдні артеріоли через системи гемокапілярів сполучаються з венозними синусами селезінки. З венозних синусів кров впадає у вени червоної пульпи, і в подальшому у трабекулярні вени, а з останніх у селезінкову вену. У стінці венозних синусів розташовані скупчення міоцитів, які утворюють венозні сфінктери селезінки.

Рис. 117 А. Внутрішня будова селезінки (схема)

А - Біла і червона пульпа; Б - Кінцевий судинний шлях селезінки

Лімфовідток. Лімфатичні судини і лімфатичні вузли селезінки сконцентровані у зоні воріт і обмежують артерії які проникають у селезінку. Лімфа від селезінки відтікає у червоні лімфатичні вузли.

Іннервація. Іннервація селезінки здійснюється чутливими нервовими волокнами від нейронів спинномозкових вузлів та після вузловим и симпатичними нервовими волокнами із сонячного сплетення, які формують потужне субсерозне і більш тонке сплетення у ділянці воріт. Проникаючи у селезінку нерви утворюють внутрішньотрабекулярні сплетення різної в щільності.