Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Органи кровотворення та імунної системи - Загальні відомості
Вторинні лімфоїдні органи - Лімфатичні вузли

Лімфатичні вузли, nodi lymphatici (PNA), або nodi lymphoidei (BNA), відносяться до вторинних лімфоїдних органів. Вони беруть участь у лімфоцитопоезі, утворенні антитіл і депонуванні лімфи. Лімфа, протікаючи фільтруючись через лімфатичні вузли, збагачується лімфоцитами, антитілами і очищається від мікроорганізмів та сторонніх часточок. Загальна характеристика регіонарних лімфатичних вузлів подана в розділі «Лімфатична система».

Будова лімфатичного вузла (рис. 118). За формою розрізняють лімфатичні вузли квасолеподібні, кулясті, овоїдні. Зовні лімфатичний вузол покритий сполучнотканинною капсулою сіруватого кольору, від якої в паренхіму відходять перегородки (трабекули) різної величини. В середині лімфатичнрго вузла, між трабекулами, знаходиться строма утворена ретикулярними волокнами та клітинами, що формують трьохмірну сітку з петлями різної величини і форми (М. Sugimura et al., 1963). Між трабекулами і лімфоїдною тканиною знаходяться щілиноподібні простори - лімфатичні синуси*, які вистелені ендотелієм. По них лімфа тече через лімфатичний вузол. Розрізняють підкапсулярний або крайовий синус, sinus intermedins corticales, який розташований між капсулою і фолікулами. В нього з відкриваються приносні лімфатичні судини, проміжні синуси, sinus intermedins corticales, які переходять у мозкові синуси (між мозковими тяжами і трабекулами). Мозкові синуси переходять у ворітний синус, з якого виходять виносні лімфатичні судини. Таким чином, лімфа що приноситься у вузол фільтрується і тече від підкапсулярного синуса до ворітнього (А. Хем та співавт., 1983 ). Паренхіма вузла складається з кіркової та мозкової речовини, а також навколо кортикальної (паракортикальноі) зони Кіркова речовина розміщена по периферії вузла і складається з лімфатичних вузликів (фолікулів), noduli lymphatici, скупчень лімфоїдної тканини округлої або овальної форми діаметром близько 0,5-1 мм; діаметр окремих вузликів досягає від 1 мм до 3 мм. Центральна частина фолікула може мати просвітлену зону-центр розмноження або зародковий центр.

Рис. 118. Будова лімфатичного вузла (схема)

Кровопостачання. Лімфатичні вузли інтенсивно кровопостачаються від кровоносних судин, проникають через їх ворота і капсулу, де розгалужуються в паренхімі до капілярів. Капіляри утворюють поверхневу і глибоку дрібнокоміркові капілярні сітки, від яких беруть початок посткапілярні венули, і відводять венозну кров у венули. Лімфатичні вузли іннервуються нервами, які розміщуються поряд. Лімфатичні вузли є чутливими до дії як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Під дією іонізуючої радіації швидко гинуть лімфоцити. При недостатній функції кори наднирників виникає так званий status thymicolymphaticus.

З діагностичною метою проводять морфологічний аналіз лімфатичних вузлів цитологічними та гістологічними методиками.

* Термін sinus латинською мовою означає порожнистий простір, а термін синусоїд походить від латинського Sinus і грецького ейдос - подібний. Тому синусоїд - це щось подібне порожнистому простору. Термін синус використовують в анатомії для позначення порожнистого простору. В гістології синусом називають тонкостіну судину з відносно великим просвітом, по якому тече кров або лімфа. У лімфатичних вузлах крайовий синус являє собою порожнистий простір, а не трубку і тому називається синусом

Гемолімфатичні вузли

Гемолімфатичні вузли, nodus lymphaticus haemalis відносяться до периферійних кровотворних органів. Вони знаходяться у навколонаднирковій клітковині, поздовж черевної аорти і ниркових артерій, а інколи у задньому середостінні. За своїми розмірами вони менші за лімфатичні вузли. Зовні вони покриті сполучнотканинною капсулою. Паренхіма складається з кіркової та мозкової речовини. Гемолімфатичні вузли виробляють форменні елементи крові, як лімфоїдного так і мієлоідного ряду. З віком гемолімфатичні вузли заміщаються жировою тканиною.