Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Нервова система, systema nervosum - Спеціальна частина
Спинний мозок - Внутрішня будова

Сіра речовина

На поперечному розрізі спинного мозку сіра речовина, substantia grisea, займає центральну частину та має вигляд метелика з розправленими крилами (нижній сегмент) (рис. 126) або букви Н (верхній сегмент). Сіра речовина утворена із відростків нервових клітин та їх перикаріонів, які утворюють скупчення ядер, що цитоархитактонічно об’єднані у пластинки спинного мозку або пластинки Рекседа, laminae spinales (laminae Rexedi І-Х), (рис. 127). Пластинки сірої речовини спинного мозку, laminae spinales (або пластинки Рекседа) в кількості десяти розташованi горизонтально по всій довжині спинного мозку. Топографія ядер відповідає топографії пластинок, хоча вони не завжди співпадають. У середині сірої речовини знаходиться вузька порожнина - центральний канал, canalis centralis, який на різних рівнях спинного мозку має різну величину та форму Центральний канал простягається через увесь спинний мозок, переходячи у верхньому відділі в порожнину IV шлуночка. Внизу у ділянці мозкового конуса він розширений і досягає в середньому 1 мм, ця ділянка центрального каналу отримала назву кінцевого шлуночка, ventriculus terminalis 3 віком центральний канал звужується, а в окремих місцях зовсім заростає так, що після 40 років у 90°о випадків він перестає бути суцільним каналом (В. Л. Курковський).

Рис. 126. Спинний мозок, medulla spinalis (горизонтальний розріз поперекового відділу).

Забарвлення карміном

Сіра речовина спинного мозку на поперечному розрізі складається із виступів двох стовпів передніх та задніх, columnae griseae anteriores et posteriores, що розташовані в кожній половині спинного мозку (рис 126). Стовпи зв’язані між собою проміжним стовпом, columna intermedia, (спинномозкова пластинка VII), в якому розрізняють: центральну проміжну речовину, substantia intermedia centralis що розташована навколо центрального каналу та зовнішню проміжну речовину, substantia intermedia lateralis, яка вклинюється між переднім та заднім рогом. Права і ліва половини сірої речовини з’єднані між собою сірою спайкою, comissara grisea. яка знаходиться в межах пластинки X.

На поперечному розрізі спинного мозку стовпи сірої речовини представлені як передні роги, соrnu anterius, задні роги, соrnu posterius, бічні роги, соrnu laterale. Бічні роги, впродовж від сегмента С VIII, до сегмента L I—II є виступами, substantia intermedia lateralis.

Рис. 127. Поділ сірої речовини спинного мозку на групи ядер та пластинoк Рекседа (схема)

У ділянці нижніх відділів шийної частини та верхніх відділів грудної частини спинного мозку, у куті, між бічним рогом та латеральним краєм заднього рогу, сіра речовина, у вигляді відростка, проникає у білу речовину, даючи сітчастий утвір, formatio reticularis, спинного мозку, у петлях якого розташовується біла речовина.

Передній ріг значно товстіший, але коротший від заднього, відповідає локалізації пластинок, VIII—IX. Задній ріг, соrnu posterior, включає пластинки I-IV вони добре розвинені у шийному і поперековому відділах. У задніх рогах виділяють верхівку, вужчу частину дорсального відділу задніх рогів. Верхівку задніх рогів обмежує ділянка, яка називається крайовим поясом Ліссауєра (zona Lissaueri) - пластинка І. Драглиста речовина, substantia gelatinosa (Rolandi), пластинка ІІ, відокремлена від крайового поясу губчатою зоною, zona spongiosa.

Рис. 128. Спинний мозок, medulla spinalis на поперечному розрізі. На правій стороні показані основні шляхи, на лівий - структури сірої речовини (ядра). (Схема за Р. Д. Синельниковим, Я. Р. Синельниковим)

Нервові клітини сірої речовини утворюють різні за формою та розмірами скупчення - ядра спинного мозку. У задніх рогах розташовані соматично-чутливі (рис. 128):

- крайова зона, zona marginalis;

- губчаста зона, zona spongiosa;

- драглиста речовина, substantia gelatinosa (Rolandi);

- розсіяні клітини, cellulae desseminatae;

- власне ядро заднього рогу, nuci. propńus comus posterioris.

Соматично-чутливі ядра задніх рогів утворені пучковими та вставними клітинами. Пучкові клітини різні за розмірами. Їх нейроцити утворюють пучки волокон, які закінчуються як у ядрах спинного, так і головного мозку. Вставні клітини здійснюють зв’язок між клітинами сірої речовини спинного мозку. З великих пучкових клітин утворюється грудне ядро, nuсl, proprius, яке також утворене пучковими клітинами, але їх аксони переходять у бічний канатик протилежної сторони. Нервові клітини драглистої речовини та вставні клітини здійснюють зв’язок між чутливими клітинами спинномозкових вузлів та моторними клітинами передніх рогів, замикаючи місцеві рефлекторні дуги. Грудне ядро, nucl. thoracicus, (стовп Кларка)* розташоване в медіальній частині основи заднього рогу (пластинка VII). Воно тягнеться вздовж заднього стовпа сірої речовини на рівні сегментів, С VIII-LII, аксони цього ядра утворюють задній спинномозочковий шлях (Флексига).

У передніх рогах сірої речовини спинного мозку розташовані соматично-рухові ядра (рис. 128):

- передньолатеральне ядро, nuсl. anterolateralis;

- передньомедіальне ядро, nuсl. anteromedialis;

- задньолатеральне ядро, nucl. posterolateralis;

- зазадньолатеральне ядро, nuсl. retroposterolateralis:

- задньомедіальне ядро, nuсl. posteromedialis^-,

- центральне ядро, nuсl. centralis;

- ядро додаткового нерва, nuсl nervi accessorii, яке розташоване в сегментах (CI-CV):

- ядро діафрагмального нерва, писі nervi frenici, що розташоване в сегментах (СIII-CV).

Ці ядра утворені великими корінцевими клітинами (Н. М. Якубович; В. М. Бехтерев; І. Є. Кефелі) (рис. 129) відростки яких формують значну частину волокон передніх корінців та здійснюють рухову іннервацію посмугованих м’язів**. Нейрони передньомедіального та задньомедіального ядер іннервують м’язи тулуба, передньолатеральне та центральне ядра пов’язані з іннервацією м’язів проксимальних відділів кінцівок. Від задньолатерального ядра іннервуються м’язи передпліччя та гомілки, а м’язи кисті та стопи іннервуються від заспиннолатерального ядра.

У бічних рогах (проміжна зона) нейрони пластинки VII утворюють наступні ядра:

- Проміжнолатеральне ядро, nucleus intermediolateralis, розташоване на рівні : сегментів Тh_І-L_II (L_III);

- Проміжномедіальне ядро, nucleus intermediomedialis, розташоване на рівні Th_І-L_III латеральніше від центрального каналу. Ядро отримує вісцеральні аференти від внутрішніх органів;

- Парасимпатичні крижові ядра, nuclei parasympathici sacrales, та сітчастий утвір, formatio reticularis.

* Кларк, Дж.А.А. (Clarke, J.A.L., 1817-1880), лондонський лікар і анатом.

**Зазначені нервові клітини (мотонейрони) складають приблизно 3 % (В. С. Гурфинкель, Я. М. Коц, М. Л. Шик, 1965). Розрізняють великі альфа (А) - і малі альфа (а) мотонейрони та більш дрібні гамма мотонейрони. Великі альфа - мотонейрони іннервують м’язи з переважним вмістом білих посмугованих. Малі альфа - мотонейрони іннервують червоні посмуговані м’язові волокна Гамма мотонейрони посилають імпульси до проріоцепторів.

Рис. 129,1, 2, 3. Великі корінцеві клітини передніх рогів (за І. Є. Кефелі)

Бічні роги, протягом сегментів CV_III-L_ІII з кожної сторони утворюють латеральний проміжний стовп columna intermedialateralis (autonomica), в якому знаходяться центральні симпатичні нейрони овалоподібної, або веретеноподібної форми, величиною від 12 до 45 мкм. Дендрити цих клітин розгалужуються у бічних рогах, а аксони входять до складу передніх корінців спинномозкових нервів.

Крижові парасимпатичні ядра, nuclei parasympathici sacrales, розташовані у сірій речовині крижових сегментів (SII-SIV) спинного мозку. Ці ядра відносяться до парасимпатичної частини вегетативної нервової системи. Аксони клітин їх ядер являються передгангліонарними парасимпатичними волокнами і виходять із спинного мозку у складі передніх корінців, і беруть участь у іннервації органів таза.

Біла речовина

Біла речовина, substantia alba, розташована ззовні від сірої речовини (рис. 126,128), основна її маса складається із мієлінових та, частково, не мієлінових нервових волокон різноманітної довжини та товщини нейролгії, а також кровоносних судин, навколо яких є незначна кількість сполучної тканини. Біла речовина однієї половини спинного мозку зв’язана з білою речовиною протилежної половини білою спайкою, commisura alba. Нервові волокна білої речовини зібрані у пучки, fasciculi, або шляхи, tracti (див рис. 128).

Борозни спинного мозку поділяють білу речовину на симетрично розташовані праворуч та ліворуч три канатики:

1. Передній канатик, funiculus anterior, обмежений передньою серединною щілиною та передньобічною борозною;

2. Латеральний канатик, funiculus lateralis, розташований між передньобічною та задньобічною борознами;

3. Задній канатик, funiculus posterior, що міститься між задньобічною та задньою серединною борознами.

У верхніх відділах грудної та шийної частин спинного мозку задня проміжна борозна поділяє задній канатик на два пучки: тонкий пучок, fasciculus gracilis, (пучок Голля)* та клиноподібний пучок, fasciculus cuneatus, (пучок Бурдаха)**. У нижніх відділах спинного мозку канатики зливаються на зовнішній поверхні спинного мозку.

Кожний канатик утворює декілька різних за функціональним значенням пучків нервових волокон - провідних шляхів спинного мозку. Провідні шляхи поділяються на короткі та довгі. Короткі провідні шляхи (асоціативні) - це шляхи власного апарату спинного мозку, завдяки яким здійснюється одна з головних його функцій - рефлекторна. З наявністю довгих провідних шляхів пов’язана друга важлива функція спинного мозку - провідна. Довгі провідні шляхи поділяються на висхідні - чутливі, які проводять нервові імпульси до головного мозку, та низхідні - рухові, які ідуть від різноманітних центрів головного мозку до спинного.

До коротких провідних шляхів відносяться власні передні, задні та бічні пучки, fasciculi proprii anteriores, posteriores et laterales. Вони утворені відростками пучкових клітин, клітин драглистої речовини, які здійснюють зв’язок між сегментами, а також між чутливими клітинами спинальних вузлів та рухових клітин передніх рогів. Власні пучки входять до складу місцевих рефлекторних дуг, завдяки яким здійснюються природжені та безумовні рефлекси.

Довгі провідні шляхи - апарат двостороннього зв’язку головного та спинного мозку, завдяки якому здійснюються складні рефлекторні акти.

Задній канатик, funiculus posterior, складається з волокон, які є центральними відростками чутливих клітин спинномозкових вузлів - тонкого пучка, fasciculus gracilis (пучок Голля), клиноподібного пучка, fasciculus cuneatus (пучка Бурдаха) та власних задніх пучків fasciculi proprii posteriores. Тонкий пучок займає присередню частину заднього канатика. Він утворений відростками клітин спинальних гангліїв - 19 нижніх сегментів спинного мозку. Латеральніше розташований клиноподібний пучок, утворений відростками клітин спинномозкових вузлів 12 верхніх сегментів спинного мозку. Волокна цих пучків утворюють синапси з клітинами тонкого та клиноподібного ядер довгастого мозку. Де другі нейроцити свідомої пропріоцептивної чутливості, а також вібраційної та дотикової чутливості.

*Голль Фридрих (Goll Freidrich (1829-1904)) — швейцарський анатом. Описав провідники глибокої чутливості у задніх канатиках спинного мозку (тонкий пучок Голля).

**Бурдах Карл Фридрих (Burdach Karl Freidrich (1776-1848)) німецький анатом. Його ім’ям названо клиноподібний пучок спинного мозку.

Латеральні канатики, funiculus lateralis, утворені аксонами чутливих ядер спинного мозку, які проводять нервові імпульси від нижчих центрів до вищих (висхідні шляхи), та аксонами еферентних нейронів ядер стовбурово частини мозку та кори півкуль головного мозку, по яких нервові імпульси ідуть від вищих центрів до нижчих (низхідні шляхи) і власними бічними пучками, fasciculi proprii laterales

До висхідних шляхів відносяться:

- задній спинномозочковий шлях, tr. spinocerebellaris posterior,

- передній спинномозочковий шлях, tr. spinocerebellaris anterior.

- спиннопокрівлевий шлях, tr. spinotectalis;

- спинноталамічний шлях, tr. spinothalamicus lateralis.

Задній спинномозочковий шлях, tr. spinocerebellaris posterior — це прямий шлях, що проводить чутливі імпульси від рецепторів шкіри, м’язів, сухожилків до мозочка. Перший нейрон розташований у спинномозковому вузлі, а тіла других нейронів розташовані на усьому протязі спинного мозку у грудному ядрі, nucl. thoracicus, заднього рогу.

Передній спинномозочковий шлях, tr spinocerebellaris anterior, проводить чутливі імпульси від рецепторів шкіри, м’язів та сухожилків до мозочка. Перший нейрон знаходиться у спинномозковому вузлі, другий нейрон знаходиться у проміжному ядрі, nuсl, intermediomedialis, та віддає одну частину своїх волокон через білу спайку, commisura alba, у бічні стовпи протилежної сторони, а другу частину - у бічні стовпи своєї сторони

Спиннопокришковий шлях, tr. spinotectalis, проходить рядом зі спинноталамічним шляхом у бічних канатиках і закінчується у пластинці покришки.

Волокна бічного спинноталамічного шляху поділяють на дві частини: передню та задню. По передній передається больова чутливість, а по задній - температурна. Тіла перших нейронів розташовані у спинномозкових вузлах. Відростки другого нейрона, починаючись від клітин власного ядра заднього рогу, прямують через білу спайку у бічний канатик протилежної сторони.

До низхідних (еферентних) шляхів бічного канатика належать:

- бічний кірково-спинномозковий (пірамідний) шлях, tr. corticospinalis (pyramidalis) lateralis;

- червоноядерно-спинномозковии шлях, tr. rubrospmalis;

- сітчастоспинномозковий шлях, tr. reticulospinalis;

- оливоспинномозковий шлях, tr. olivospinalis, та інші.

Латеральний кірково-спинномозковий (пірамідний) шлях, tr.corticospinalis (pyramidalis) lateralis, бере початок від великих пірамідних клітин (Беца) рухової зони кори півкуль, йде у складі corona radiate через задню ніжку внутрішньої капсули, входить до складу ніжки мозку. На межі, між довгастим та спинним мозком, у зоні рухового перехрестя, decussatio pyramidum, волокна утворюють часткове перехрестя одна частина волокон переходить на протилежну сторону, утворюючи латеральний кірково-мозковий шлях, який проходить у бічних канатиках білої речовини спинного мозку, інші волокна цього шляху ідуть, не перехрещуючись у напрямку переднього канатика білої речовини, утворюючи передній кірково-спинномозковий шлях.

Червоноядерно-спинномозковий шлях, tr. rubrospinalis, бере початок у червоному ядрі, nucleus ruber, і направляється до спинного мозку. Низхідні волокна, які відходять від клітин червоного ядра, утворюють у середньому мозку перехрестя з однойменними волокнами протилежної сторони і прямують донизу, проходячи ніжки мозку, міст та довгастий мозок. Цей шлях здійснює зв’язок екстрапірамідної системи та мозочка зі спинним мозком.

Сітчасто-спинномозковий шлях, tr. reticulospinalis, розташований між переднім та бічним пірамідними шляхами. Він утворений волокнами клітин сітчастого утвору мозкового стовбуру протилежної сторони і закінчується посегментно на рухових клітинах передніх рогів. Виконує функцію несвідомої регуляції рухів.

Оливоспинномозковий шлях, tr. olivospinalis, являє собою групу низхідних волокон оливи, які спускаються в бічних канатиках білої речовини спинного мозку, і закінчуються впродовж його шийних сегментів на клітинах передніх рогів сірої речовини.

Передні канатики головним чином утворені аксонами еферентних нейронів мозкового стовбуру та кори півкуль головного мозку, які передають нервові імпульси від вищих центрів до нижчих. Розрізняють:

- покрівле-спинномозковий шлях, tr. tectospinalis;

- передній кірково-спинномозковий (пірамідний) шлях, tr. corticospinalis (psramidalis) anterior,

- передній спинноталамічний шлях, tr. spinothalamicus anterior,

- присінково-спинномозковий шлях, tr. vestibulospinalis;

- передні власні пучки, fascc. proprii anteriores.