Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008
Спеціальна частина
Нервова система, systema nervosum - Спеціальна частина
Спинний мозок - Зовнішня будова
Спинний мозок, medulla spinalis, (грецьк. myelos), залягає у каналі хребтового стовпа. Він має вигляд тяжа циліндричної форми (рис. 123,125), що складається із двох симетричних половин, з’єднаних вузькою перемичкою, в центрі якої знаходиться центральний канал, canalis centralis, (залишок порожнини нервової трубки). Верхня межа спинного мозку відповідає перехрестю пірамід, або виходу першої пари корінців спинномозкового нерва і проектується на край великого потиличного отвору, нижня межа знаходиться на рівні I—II поперекового хребця. Спинний мозок у верхньому відділі, без чіткої межі, переходить у довгастий мозок, medulla oblongata, головного мозку. У нижніх відділах на рівні LІ-ІІ спинний мозок переходить у мозковий конус, conus medullaris, який проводиться у кінцеву нитку, fіlum terminale. Кінцева нитка, разом з твердою оболоною спинного мозку, dura mater spinalis, проникає у крижовий канал Та частина кінцевої нитки, яка знаходиться у порожнині твердої мозкової оболони, але не зростається з нею, отримала назву внутрішньої кінцевої нитки, filum terminale іnternum, інша її частина зростається з оболоною зовнішньої кінцевої нитки, terminale externum. Кінцева нитка супроводжується передніми спинномозковими артеріями та венами, а також одним або двома корінцями крижових нервів.
Знання нижньої межи спинного мозку має важливе прикладне значення. З лікувальною та діагностичною метою у цій ділянці здійснюють спинномозкові пункцію для взяття спинномозкової рідини або введення у міжоболонковий простір лікарських речовин. У дорослих людей пункцію проводять у ділянці між ІІІ-IV або IV-V поперековими хребцями по проекційній лінії (Якоби), яку проводять між гребнями обох клубових кісток. Вона відповідає IV поперековому хребцю. Довжина спинного мозку залежить від зросту людини. Спинний мозок новонароджених має довжину 15-17 см, а масу біля 3 гр, у два роки довжина досягає 20 см, а у 10 років довжина подвоюється. У дорослої людини довжина спинного мозку становить 41-45 см, а маса 26-28 гр.
Спинний мозок здійснює дві основні функції: рефлекторну (сегментарну) і провідникову, яка здійснюється білою речовиною. Між цими двома функціями існують складні взаємовідносини, які можна характеризувати як підпорядкування сегментарної рефлекторної діяльності спинного мозку над сегментарним центром і утворенням в головному мозку різних функціональних рівнів.
Товщина та форма спинного мозку впродовж не однакова. У шийному і поперековому відділах знаходяться два потовщення: шийне потовщення, intumescentia cervicalis, і поперекове потовщення, intumescentia lumbosacralis, які відповідають місцям відходження корінців нервів до верхньої та нижньої кінцівок.
Рис. 123. Спинний мозок, medulla spinalis його сегменти, segmenta; оболони, meninges, корінці, radices та спинномозкові нерви, nn. spinales.
А - вигляд спереду, Б - вигляд ззаду, В - поперечні зрізи спинного мозку людини на різних рівнях: шийному (С І; V), грудному (Th I; VIII), поперековому (L І; III), крижовому (S III; IV)
Шийне потовщення, бере початок на рівні III—IV шийних хребців, доходить до II грудного, досягаючи найбільшої ширини на рівні V-VI шийних хребців. Поперекове потовщення простягається від ІХ-Х грудних хребців до І поперекового хребця і досягає найбільшої ширини на рівні XII грудного хребця.
По передній поверхні спинного мозку, по всій його довжині, проходить глибока передня серединна щілина, fissura mediana anterior, у яку вп’ячується складка м’якої мозкової оболони - передня серединна перетинка. По задній поверхні мозку проходить дуже вузька задня серединна борозна, sulcus medianus posterior, у яку проникає пластинка гліозної тканини - задня серединна перетинка, septum medianum posterius.
Щілина та борозна поділяють спинний мозок на праву та ліву половини, які з’єднуються вузьким містком мозкової тканини, у середині якої розташований центральний канал, canalis centralis, спинного мозку. На латеральній поверхні кожної частки знаходяться дві неглибокі борозни: передньолатеральна борозна, sulcus lateralis anterior, що розташована ззовні від передньої серединної щілини, та задньолатеральна борозна, sulcus lateralis posterior; яка залягає латерально від задньої серединної борозни. З передньолатеральної борозни, або поблизу неї виходять з кожного сегмента передні корінцеві нитки, filia radicularia anteriora, які являють собою відростки рухових клітин передніх рогів. Передні корінцеві нитки утворюють руховий передній корінець, radix centralis (anterior).
У задню борозну входять задні корінцеві нитки, filia radicularia posteriora, які являють собою відростки клітин, закладених у спинномозковому вузлі, ganglion spinale. Задні корінцеві нитки утворюють чутливий дорсальний корінець, radix dorsalis (posterior).
Спинномозковий вузол, ganglion spinale, має вигляд веретеноподібного потовщення, розташованого на задньому корінці. Він являє собою скупчення, головним чином несправжньооднополюсних нервових клітин. Дендрити цих клітин з'єднуються із аксонами мотонейронів передніх рогів, зовні від спинномозкового вузла, і утворюють спинномозковий нерв, nervus spinalis, який, таким чином, є змішаним. Кожна пара спинномозкових нервів (правий і лівий) відповідає певному сегменту спинного мозку. Сегментом, segmentum - називається горизонтальний відрізок сірої і білої речовини спинного мозку, якому відповідає дві лари корінців (рис. 124). Сегменти спинного мозку являють собою частково функціональні центри, які здійснюють сегментарну або корінцеву іннервацію певних ділянок тіла людини. На рівні сегментів спинного мозку замикаються короткі рефлекторні дуги. Більш детально про сегментарну іннервацію ділянок тіла див. в розділі: «Периферійна нервова система»
Спинний мозок має 31 пару сегментів, які послідовно розташовані (рис. 125):
Шийні сегменти - segmenta cervicalia (1-8);
Грудні сегменти - segmenta thoracica (1-12);
Поперекові сегменти - segmenta lumbalia (1-5);
Крижові сегменти - segmenta sacralia (1-5);
Куприковий сегмент - segmentum coccygeum (1);
Для позначення сегментів використовують початкові латинські літери, які вказують на ту або іншу ділянку спинного мозку та цифри які відповідать порядковому номеру сегмента (C-cervicalia; Т-thoracica; L-lumbalia; S-sacralia; Со-cocygeum).
Рис. 124. Схема сегментів спинного мозку, (за Ф. Кишш і Я Сентаготаі)
Важливе практичне значення має визначення місця виходу із спинного мозку корінців спинномозкових нервів по відношенню до остистих відростків хребців (скелетотопія). В неврології використовують правило Шипо, яке базується на особливості спрямованості спинномозкових корінців (кут між корінцями і спинним мозком тим менший, чим далі донизу відходить даний корінець): в ділянці шийного відділу хребтового стовпа до номера пальпованого остистого відростка додається одиниця; так, наприклад, під processus spinosus V шийного хребця виходить VІ шийний нерв; в ділянці верхньої частини грудного відділy хребтового стовпа додається число 3; накінець, processus spinosus XI грудного хребця і простір між ним і processus spinosus XII грудного хребця відповідає місцю виходу останніх трьох поперекових корінців, тоді як місце виходу корінців крижових нервів йде безпосередньо за processus spinosus XII грудного хребця.
Рис. 125. Послідовне розташування сегментів спинного мозку.