Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Нервова система, systema nervosum - Спеціальна частина
Головний мозок - Ембріогенез головного мозку - Середнiй мозок

Середній мозок, mesencephalon, є похідним середнього мозкового пухирця і відноситься до мозкового стовбуру, truncus cerebri (рис. 143 А, Б; 143 Б). Це сама коротка частина мозкового стовбура, яка має довжину біля 2,5 см. Передній відділ середнього мозку розміщений між мостом і проміжним мозком і складається із двох основних частин: покрівлі, tectum mesencephali, де знаходяться підкіркові центри слуху та зору, і ніжок мозку, pedunculi cerebri, де проходять провідні шляхи.

Ніжки мозку розміщені на вентральній поверхні середнього мозку, дорсальна поверхня утворена чотиригорбковим тілом. Межі середнього мозку умовні, задньо-нижній рубіж проходить внизу від місця виходу із мосту ніжок мозку, задньо-верхній - ззаду від соскоподібних тіл, а дорсальний - на рівні задньої спайки під епіфізом.

Порожнина середнього мозку представлена водопроводом мозку, aqueductus cerebn (aqueductus mesencephali). Це залишок первинної порожнини середнього

Внутрішня будова середнього мозку

Середній мозок на поперечному зрізі умовно поділяють на три частини (рис. 145 А):

1. Основу ніжок мозку, basis pedunculi cerebri;

2. покрівлю, tectum;

3. кришку tegmentum.

Основу ніжок мозку, basis pedunculi cerebri, складає біла речовина, волокна збираються разом і утворюють центральну частину ніжок, це кірково-спинномозкові та кірково-ядерні волокна, від них медіально розміщуються волокна, а латерально - тім’яно-скроневопотилично-мостові волокна.

Рис. 145 А. Внутрішня будова середнього мозку, Горизонтальний розріз середнього мозку на рівні верхніх горбків

Рис. 145 Б. Розріз середнього мозку на рінні верхніх горбків (схема)

Межею між основою ніжок мозку і покришкою є чорна речовина, substantia nigra. Чорна речовина займає простір, впродовж ніжок мозку від мосту до проміжного мозку, вона має форму стрічки, широкої в середній частині і звуженої на кінцях. Чорна речовина поділяється на дві частини: щільну частину, pars comacta, утворену нервовими клітинами, багатим пігментом - меланіном, та сітчасту частину, pars reticularis, утворену сіткою мієлінових волокон.

Чорна речовина має широкі зв’язки з іншими структурами головного мозку: корою головного мозку, смугастим тілом, підталамічним ядром, таламусом, червоним ядром.

Чорна речовина, разом із червоним ядром і сітчастим утвором середнього мозку, відіграє важливу роль у здійснені рухових функцій і підтриманні м’язового тонусу. Разом з системою блідої кулі вона забезпечує статокінетичну функцію. Поряд з регуляцією м’язового тонусу, чорна речовина бере участь у координації ковтання та жування. Нейрони чорної речовини виділяють медіатор дофамін. У хворих, які страждають на хворобу Паркінсона (тремтячий параліч) відбувається дегенерація нейронів чорної речовини, що призводить до недостатку дофаміну. L-ДОФА - лікувальний препарат, який призначають цим хворим. Він сприяє утворенню дофаміну і полегшує перебіг хвороби.

Покришка середнього мозку, tegmentum mesencephali, знаходиться між покрівлею і чорною речовиною. В покришці середнього мозку, дорсально від чорної речовини, проходять чутливі шляхи до півкуль великого мозку, а також латеральна та медіальна петлі, за винятком нюхового та зорового шляхів.

У кутах покришки середнього мозку, утворених латеральною та медіальною петлями, знаходяться верхні мозочкові ніжки, pedunculi cerebellaris, які беруть початок у ядрах мозочка і в середньому мозкові утворюють перехрестя Вернекінга.

Рострально (вище) у перехресті знаходяться два круглих утворення - червоні ядра, nucleus ruber. Це найбільші ядра покришки середнього мозку, в них закінчується значна частина волокон верхніх мозочкових ніжок, блідої кулі, згір’я та відгалуження бічної і медіальної петлі, а також ядер покрівлі середнього мозку. Від червоних ядер бере початок червоноядерно-спинномозковий шлях, tractus rubrospinalis, який після перехрестя (Фореля)* - вентральне перехрестя покришки, decussatio tegmenti centralis (рис. 146 Б), досягає рухових нейронів передніх рогів спинного мозку.

Червоні ядра тісно пов’язані з мозочком, присінковими ядрами, базальними ядрами, моторною зоною кори. Червоні ядра, в співдружності з ретикулярною формацією, забезпечують нормальне положення тіла у просторі, регулюють статуру, гальмують тонічні антигравітаційні реакції спинного мозку, здійснюють регуляцію м’язового тонусу.

*Auguste Henri Forel (1848-1931) - швейцарський психіатр.

Таким чином, покрівля середнього мозку є рефлекторним центром для різного роду рухів, які виникають під впливом зорових та слухових подразнень.

Поряд з заднім поздовжнім пучком розміщується покрівле-спинномозковий шлях, tractus tectospinalis. Його волокна беруть початок від клітин верхніх горбків частково від нижніх. Виходячи із горбків, волокна дугами обмежують централ сіру речовину дорзальніше від перехрестя Фореля і утворюють фонтаноподібне перехрестя Мейнерта*, decussatio tractum tegmenti (рис. 145 Б). Покрівле-цибулинні волокна цього шляху закінчуються у стовбурі, ядрах нервів, які іннервують м’язи очного яблука, а покрівле-спинномозкові волокна - в клітинах передніх ростів спинного мозку.