Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Нервова система, systema nervosum - Спеціальна частина
Головний мозок - Передній мозок - Проміжний мозок

Передній мозок, prosencephalon, складається із двох частин: проміжного мозку, diencephalon, і кінцевого мозку, telencephalon.

Проміжний мозок, diencephalon, являється похідним переднього мозкова : пухирця, він розташований між середнім та кінцевим мозком (рис. 143 Б. 146).

В ньому виділяють філогенетично стару ділянку - гіпоталамус, яка є вищим підкірковим центром вегетативної нервової системи, та нову ділянку - таламус епіталамус та метаталамус, яка є центрами аферентних провідних шляхів.

Проміжний мозок поділяють на чотири відділи**:

Таламус (Згір’я), Thalamus;

Гіпоталамус (Підзгір’я), Hypothalamus;

Метаталамус (Зазгір’я), Methalamus;

Епіталамус (Надзгір’я), Epitalamus.

Таламус, Thalamus, або зоровий горб, thalamus opticus, - являє собою велике парне утворення яйцеподібної форми (масою ~ 20г) що розташоване по боках III шлуночка (рис. 146). Він найбільш розвинений у людини Таламус є підкірковий центр усіх чутливих шляхів, по яких передається інформація від екстеро- та інтерорецепторів до кори півкуль головного мозку.

* Мейнерт Теодор (Meynert Theodor (1833—1892)) - австрійський невролог. Його ім’ям назвали сальний (мейнертовский) перехрест покришки.

** Іноземні нейроанатоми ( J. Р. Schade end D. Н. Ford, 1976) пропонують поділяти проміжний мозок на п’ять відділів. На що наголошує і остання версія Terminologia Anatomica (1998).

Рис. 146. Проміжний мозок, diencephalon (thalamus, epithalamus та ventriculus III) (вигляд зверху)

Сіра речовина таламуса за топографічним принципом поділяється прошарками білої речовини на окремі групи ядер*: передні ядра таламуса, nuclei anteriores thalami. передньолатеральні ядра таламуса, nuclei ventrolaterales thalamі медіальні ядра таламуса, nuclei mediales thalami, задні ядра таламуса, nuclei posteriors thalami. Згідно з структурно-функціональною диференціацією таламічних ядер виділяють: 1) специфічні сенсорні (релейні, переключаючі) ядра, в кожне із яких поступає із периферії переважно один основний вид сенсорної аферентації 2) неспецифічні ядра, які сприймають і переробляють імпульси, що поступають, перш за все, із ретикулярних утворень мозкового стовбура та гіпоталамуса; 3) асоціативні ядра, що мають відношення до подальшої переробки і інтеграції різних сенсорних імпульсів.

Передня група ядер, що знаходиться у передньому горбі таламуса включає до свого складу: передньодорзальне і передньовентральне ядра, вони належать до специфічних релейних утворень та передньомедіальне ядро, яке відноситься до неспецифічних структур. Релейні ядра отримують імпульси по соскоподібноталамічному пучку і передають їх, головним чином, до полів лімбічної ділянки нової кори.

Задня група ядер розташована в задньому відділі таламуса (подушці). Структурно і функціонально задня група має відношення не тільки до зорового (переважно), але і до сомато-сенсорних і слухових (в момент міри) проекцій спрямованих на кору півкуль головного мозку.

До вентральних ядер таламуса входять: латеральне переднє (вентральне) ядро і вентральна група ядер, в якій виділяють передні і задні вентральні ядра. Латеральне переднє ядро - філогенетично найстаріший утвір. Воно розташоване ззаду від передньої групи ядер і має прямі зв’язки із склепінням мозку, що дозволяє віднести його до релейних утворень лімбічної системи. Заднє латеральне ядро відноситься до асоціативних ядер таламуса.

Основним релейним ядром таламуса, що передає соматичну аферентацію у кору головного мозку є задньомедіальне вентральне або постеромедіальне ядро, до якого підходить медіальна петля, спинноталамічний шлях, мозочково-руброталамічний та аксони клітин ядра спинномозкового шляху трійчастого нерва.

Медіальні ядра таламуса розташовані зовні від центральної сірої речовини, що обмежує стінки третього шлуночка. Найрозвинутішим є дорсальне медіальне ядро, яке відноситься до асоціативних ядер і має прямі зв’язки із структурами лобової частки нової кори. Медіальне вентральне ядро розташоване під дорсальним медіальним і є філогенетично найбільш древнім.

Гіпоталамус, Hypothalamus (рис. 147),- частина проміжного мозку, яка розташована під таламусом та третім шлуночком. В ділянці дна третього шлуночка сіра речовина гіпоталамуса утворює від 15 до 48 парних ядерер (рис. 148). Більшість авторів виділяють у гіпоталамусі три основні групи ядер: 1) передня група має медіальне передзорове ядро, супрахіазматичне, надзорове, паравентрикулярне і переднє гіпоталамічне; 2) середня група (або туберальна) включає до свого складу наступні ядра: дорсомедіальне, вентромедіальне, аркуатне (дугоподібне) і латеральне гіподинамічне; 3) задня група включає в себе супрамамілярне, передмамілярне, мамілярні ядра, задні гіпоталамічне і перифорніатне, підталамічне ядро Луиса.

* В таламусі виділяють до 60 пар ядер.

Рис. 147. Проміжний мозок. Загорбова ділянка, metathalamus та підгорбова ділянка, hypothalamus.

Ядра гіпоталамуса утворюють багаточисленні зв’язки між собою, а також з вище-1 нижчерозташованими структурами ЦНС. Ядра гіпоталамуса контролюють і регулюють постійність внутрішнього середовища організму (гомеостаз), модно-сольовий баланс, сон, діяльність вегетативної нервової системи, обмін речовин, температуру тіла і функції травної системи (голод і ситість), серцево-судинної системи (рух крові), дихальної і ендокринної системи завдяки контролю над аденогіпофізом. Ядра гіпоталамуса також впливають на формування таких реакцій як злість і страх. До гіпоталамусу відносяться:

- передзорова ділянка;

- зорове перехрестя, chiasma opticum;

- сірий горб, tuber сіnеrеum;

- лійка, infundibulum;

- задня частина гіпофіза, neurohypophysis:

- сосочкові тіла, corpora mamillaria.

Зорове перехрестя, chiasma opticum, - утворене волокнами зорових нервів, які після неповного перехрестя утворюють чотирикутну пластинку, задні кути її переходять у зорові шляхи, tractus opticus. Зорові тракти огинають ніжку мозку і досягають підкіркових зорових центрів (латерального колінчатого тіла, подушки таламуса та верхніх горбків чотиригорбкового тіла). Поряд з волокнами зорових нервів, у зоровому перехресті проходять комісуральні волокна, які з’єднують гіпоталамус правої та лівої півкуль.

Під таламусом знаходиться невелика ділянка мозкової речовини яка отримала назву підталамічної ділянки, regio subthalamica (BNA), або підталамус, subthalamus. Функціонально підталамічна ділянка (підталамус) зв'язана з червоним ядром і чорною речовиною, які розташовані у середньому мозкові Все це слугує певним покажчиком на те, що функція підталамічноі ділянки має зв’язки з базальними ядрами. До підталамічноі ділянки відносяться такі структури: підталамічне ядро, nucleus subthalamicus (corpus Luysi), невизначена зона, zona incerta, та навколозональні ядра полів (Н, H1, Н2) Підталамічне ядро представляє собою скупчення сірої речовини з пронизуючими його волокнами. Воно відноситься до центрів екстрапірамідної системи. Це ядро прилягає до медіальної поверхні внутрішньої капсули, яка відділяє його від блідої кулі. Субталамічне ядро має численні зв’язки з блідою кулею, за рахунок субталамічного пучка, fasciculus subthalamicus.

Рис. 148. Проекція ядер гіпоталамуса на бічну стінку III шлуночка (схема).

Невизначена зона, zona inceita, розташована в субталамічній ділянці, поряд з ядрами, у вигляді тонкої пластинки сірої речовини. Вона простежується впродовж проміжного мозку і відокремлена від таламуса волокнами таламічного пучка, fasciculus thalamicus, а знизу відмежована волокнами сочевицеподібного пучка.

Сірий горб, tuber cinerеum, - випин сірого кольору, розташований між зоровим перехрестям і соскоподібними тілами Знизу сірий горб звужується і переходить спочатку у лійку, infundibulum, потім у нейрогіпофіз, neurohypophysis. З внутрішньої сторони III шлуночка з лійкою співпадає заглиблення, recessus infundibuli. Сірий горб та лійка побудовані із тонкої пластинки сірої речовини, яка поступово тоншає і переходить у кінцеву пластинку, lamina terminalis.

Сосочкові тіла, corpora mamillaria, являють собою два кулясті утворення білого кольору величиною з горошину. Вони розташовані в ділянці між задньою дирчатою речовиною та сірим горбом. В середині сосочкоподібних тіл знаходяться два ядра латеральне та медіальне. В сосочкоподібних тілах закінчуються волокна стовпів склепіння та моста Від медіальних ядер сосочкоподібних тіл відходять два пучки: сосочково-таламічний, fasciculus mamillothalamicus, та сосочково- окришковий, fasciculus mamillotegmentalis.

Метаталамус, Metathalamus (рис. 147), або (заталамічна ділянка) - є підкорковим центром слуху та зору. Він складається із латерального та медіального колінчастого тіла, які являють собою довгасто-яйцеподібні горбки білого кольору. В них розміщені однойменні ядра, nucl., corporis geniculati laterales et mediales. Латеральне колінчате тіло розташоване під подушкою таламуса на нижньолатеральній поверхні. Латеральне колінчасте тіло більше, ніж медіальне, і плоскіше. В клітинах латерального колінчастого тіла закінчуються волокна латерального <орінця зорового шляху. Волокна латерального колінчастого тіла та волокна подушки таламуса утворюють зорову променистість, corona optica, яка досягає ділянки острогової борозни (потилична частка).

Епіталамус, Epithalamus (рис. 146) або епіталамічна ділянка розташована над таламусом і складається із наступних утворів:

- шишкоподібного тіла, corpus pineale [gl. Pinealis];

- мозкових стрічок, stria medulares;

- повідців, habenulae, та ядер повідців;

- трикутника повідців, trigonum habenulae;

- епіталамічної задньої спайки, commissura epithalamica posterior.

Правий та лівий повідці з’єднуються між собою спайкою, commissura habenularum, і переходять у мозкову пластинку, яка з’єднується з шишкоподібним тілом, corpus pineale (gl. pinealis) залозою внутрішньої секреції. Епіталамічна ділянка анатомічно зв’язана з лімбічною системою і ретикулярною формацією середнього мозку і напевно здійснює інтеграцію їх функцій.