Анатомія людини - Г. І. Коляденко 2009

Основні періоди й етапи розвитку людини в онтогенезі
Деякі дані про конституцію людини

З давніх часів учені намагалися за низкою ознак об’єднати людей в окремі групи — типи конституції (від лат. constitutio — організація). Типи конституції, за М.В. Чорноруцьким, основані головним чином на морфологічних і деяких функціональних ознаках.

Людина астенічного типу характеризується високим (рідше середнім) зростом, довгою грудною кліткою з гострим підгрудинним кутом, довгою шиєю, вузьким плечовим поясом, відносно довгими кінцівками, ніжною тонкою блідою шкірою й слаборозвиненою підшкірною основою. Невелике серце, видовжені легені, короткі кишки, знижений артеріальний тиск, переважають процеси дисиміляції.

Гіперстенічний тип людини має риси, прямо протилежні рисам астенічного типу: середній і нижче середнього зріст, масивне тіло, добре розвинена підшкірна основа, відносно короткі кінцівки, коротка грудна клітка, коротка шия, великий живіт, відносно велике серце, довгі кишки, схильність до підвищення артеріального тиску, переважають процеси асиміляції.

У людини нормостенічного типу відносно пропорційний гармонійний склад тіла, добре розвинена кістково-м’язова система. Вважають, що нормостенічний тип займає середнє положення між астенічним і гіперстенічним типами.

В. М. Шевкуненко виділив два типи конституції: доліхоморфний (близький до астенічного типу) і брахіморфний (близький до гіперстенічного типу).

При визначенні типів конституції для загальної орієнтації й уточнення локалізації різних частин та органів тіла людини користуються уявно проведеними площинами й осями. При цьому людина перебуває у вертикальному положенні, п’яти торкаються одна одної, а долоні обернені допереду.