Анатомія людини - Г. І. Коляденко 2009

Вчення про м'язи (міологія)
М'язи нижньої кінцівки

М’язи нижньої кінцівки поділяють на м’язи пояса нижньої кінцівки та м’язи вільної нижньої кінцівки.

М’язи пояса нижньої кінцівки поділяють на внутрішні та зовнішні. До внутрішньої групи відносять клубово-поперековий, внутрішній затульний та грушоподібний м’язи (рис. 83).

Клубово-поперековий (m. iliopsoas) побудований із двох м’язів, що починаються окремими головками. Головка клубового м’яза починається від клубової ямки, головка великого поперекового м’яза — від тіл поперекових хребців та їхніх поперечних відростків. Обидва м’язи йдуть уперед і вниз, з’єднуються в один сухожилок, проходять під пахвинною зв’язкою й прикріплюються до малого вертлюга стегнової кістки. М’яз згинає ногу в кульшовому суглобі, повертає стегно назовні. При фіксованому стегні нахиляє тулуб і таз уперед.

Рис. 83. М’язи таза (вигляд іззаду):

1 — середній сідничний м’яз; 2 — малий сідничний м’яз; 3 — верхній близнюковий м’яз; 4 — нижній близнюковий м'яз; 5 — великий вертлюг (відпиляний); 6 — квадратний м’яз стегна: 7 — зовнішній затульний м’яз; 8 — крижово-горбова зв’язка; 9 — крижово-остьова зв’язка; 10 — внутрішній затульний м’яз; 11 — грушоподібний м’яз

Внутрішній затульний м’яз (m. obturatorius internus) починається від країв внутрішньої поверхні тазової кістки та внутрішньої поверхні затульної перетинки, виходить із порожнини таза крізь малий сідничний отвір, далі під прямим кутом підходить до великого вертлюга й прикріплюється до вертлюжної ямки. Обертає стегно назовні й тягне його назад.

Грушоподібний м’яз (m. piriformis) займає всю передню поверхню крижової кістки, йде вниз, проходить крізь великий сідничний отвір і прикріплюється до верхівки великого вертлюга. М’яз відвертає стегно назовні. При фіксованому стегні нахиляє таз і тулуб убік.

До групи зовнішніх м'язів відносять: великий, середній та малий сідничні м’язи, зовнішній затульний м’яз, верхній і нижній близнюкові м’язи, квадратний м’яз стегна, м’яз — натягам широкої фасції.

Великий сідничний м’яз (m. gluteus maximus) широкий, грубоволокнистий, починається від зовнішньої поверхні клубової кістки, задньої поверхні крижової кістки та куприка. Волокна йдуть униз і прикріплюються до горбистості стегнової кістки. Над великим вертлюгом м’яз утворює синовіальну сумку. М’яз розгинає та повертає стегно назовні, при фіксованому стегні випрямляє зігнутий уперед тулуб.

Середній сідничний м’яз (m. gluteus medius) починається від зовнішньої поверхні крила клубової кістки нижче великого сідничного м’яза, лежить під ним і прикріплюється до верхівки великого вертлюга. На передній поверхні виходить із-під великого сідничного м’яза й укривається фасцією та шкірою. Відводить стегно.

Малий сідничний м’яз (m. gluteus minimus) починається від зовнішньої поверхні крила клубової кістки, нижче від середнього сідничного м’яза, й лежить під ним. Прикріплюється до великого вертлюга. Відводить стегно. При стоянні тягне таз і тулуб убік.

Зовнішній затульний м’яз (m. obturatorius externus) починається від зовнішніх країв затульного отвору й від затульної перетинки, прикріплюється до вертлюжної ямки. Обертає стегно назовні.

Близнюкові м’язи (mm. gemelli) починаються від внутрішнього затульного м’яза: верхній близнюковий м’яз — від сідничної ості, нижній — від сідничного бугра. М’язи з’єднуються між собою й спільним сухожилком приєднуються до вертлюжної ямки. Обертають стегно назовні.

Квадратний м’яз стегна (m. quadratus femoris) починається від бічної поверхні сідничного бугра, прикріплюється до міжвертлюж- ного гребеня. Обертає стегно назовні.

М’яз—натягач широкої фасції (m. tensor fosciae latae) починається від передньої верхньої ості клубової кістки, йде по бічній поверхні стегна вниз, нижче великого вертлюга сполучається з широкою фасцією. Прикріплюється до бічного надвиростка великогомілкової кістки, а також до головки малогомілкової кістки. М’яз натягає широку фасцію стегна, згинає й приводить стегно.

Серед м’язів вільної нижньої кінцівки розрізняють м’язи стегна, гомілки й стопи.

М’язи стегна (рис. 84, 85) вкриті фасцією, від якої відходять три міжм’язові перетинки. Вони утворюють фіброзні канали, в яких лежать три групи м’язів стегна: передня, медіальна та задня. Передню групу становлять чотириголовий і кравецький м’язи. До задньої групи відносять двоголовий, півсухожилковий і півперетинчастий м’язи. До медіальної групи — ніжний, гребінний, довгий, короткий і великий привідні м’язи, які виконують привідну функцію. Передня група м'язів стегна Чотириголовий м’яз стегна (m. quadriceps femoris) складається з чотирьох головок. Він найбільший на стегні. Його складові — прямий, бічний широкий, латеральний, медіальний та проміжний широкі м’язи.

Рис. 84. М’язи стегна (передня й присередня поверхні):

1 — внутрішній широкий м’яз; 2 — прямий м’яз стегна; 3 — гребінчастий м’яз; 4 — клубово-поперековий м’яз; 5 — внутрішній затульпий м’яз; 6 — грушоподібний м’яз; 7 — великий сідничний м’яз; 8 — довгий привідний м’яз; 9 — великий привідний м’яз; 10 — напівсухожилковий м’яз; 11 — ніжний м’яз; 12 — напівперетинчастий м’яз; 13 — кравецький м’яз; 14 — литковий м’яз (медіальна головка)

Прямий м’яз стегна (m. rectus femoris) починається від передньої нижньої клубової ості. Латеральний і медіальний широкі м’язи — на горбистості проксимального епіфіза стегнової кістки від однойменних боків кістки. Проміжний широкий м’яз починається від передньої поверхні стегнової кістки. Розміщується під прямим м’язом. Усі чотири м’язи з’єднуються в спільний міцний сухожилок, який охоплює з боків наколінник, утворюючи зв'язку наколінника. Частина волокон цього м’яза йде нижче, до великогомілкової кістки, де й прикріплюється до її горбистості. Проміжний широкий м’яз розгинає ногу в колінному суглобі, а прямий м’яз ще й згинає її в кульшовому суглобі.

Кравецький м’яз (m. sartorius) починається від передньої верхньої клубової ості, йде косо донизу й медіально, огинає колінний суглоб і прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки. Згинає ногу в кульшовому та колінному суглобах, а крім того, повертає гомілку досередини, а стегно — назовні.

Медіальна група м’язів стегна

До цієї групи належать: ніжний, гребінний, довгий, короткий та великий привідні м’язи.

Ніжнйй м’яз (m. gracilis) починається від передньої поверхні лобкової кістки, йде по медіальній поверхні стегна і прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки. Згинає ногу в колінному суглобі й приводить стегно.

Гребінцевий м’яз (m. pectineus) невеликий, починається від гребеня лобкової кістки й прикріплюється під малим вертлюгом стегна. Згинає ногу в кульшовому суглобі, обертає назовні стегно.

Довгий привідний м’яз (m. adductor longus) починається від лобкової кістки, прикріплюється до горбистості середньої частини стегна. Приводить стегно і обертає його назовні.

Короткий привідний м’яз (m. adductor brevis) починається від лобкової кістки, лежить під довгим привідним м’язом. Прикріплюється до горбистості верхньої частини стегна. Приводить стегно і обертає його назовні.

Великий привідний м’яз (m. adductor major) починається від нижньої гілки сідничної кістки та сідничного бугра, прикріплюється до нижньої частини горбистості стегна й медіального надвиростка. Приводить стегно і обертає його назовні.

Рис. 85. М’язи стегна (вигляд іззаду):

1 — литковий м’яз (присередня головка); 2 — підошовний м’яз; 3 — судинно-нервовий пучок; 4 — кравецький м’яз; 5 — півперетинчастий м’яз; 6 — ніжний м’яз; 7 — півсухожилковий м’яз; 8 — великий привідний м’яз; 9 — великий сідничний м’яз; 10 — середній сідничний м’яз; 11 — широка фасція; 12 — двоголовий м’яз

Задня група м’язів стегна

Двоголовий м’яз стегна (m. biceps femoris) починається двома головками: довгою й короткою. Довга головка починається від сідничного бугра, а коротка — від горбистості верхнього епіфіза стегна. Обидві головки з’єднуються в один м’яз і прикріплюються спільним сухожилком до головки малогомілкової кістки. М’яз розгинає ногу в кульшовому суглобі і згинає в колінному. При зігнутому суглобі обертає гомілку назовні.

Напівсухожилковий м’яз (m. semitendinosus) починається від сідничного горба, йде медіально й прикріплюється до великогомілкової кістки, утворюючи разом з кравецьким і ніжним м’язами сухожилкову «гусячу лапку», під якою міститься велика слизова сумка. М’яз розгинає ногу в кульшовому суглобі й згинає її в колінному.

Напівперетинчастий м’яз (m. semimembranosus) починається від сідничного бугра й приєднується широким сухожилком до медіального виростка великогомілкової кістки. М’яз розгинає ногу в кульшовому суглобі й згинає в колінному.

М’язи гомілки. М’язи гомілки розташовані на трьох поверхнях: передній, бічній і задній. До передньої групи м’язів належать передній великогомілковий м’яз, довгий м’яз — розгинач пальців, довгий м’яз — розгинач великого пальця.

Бічна група складається з двох м’язів: довгого й короткого малогомілкових м’язів (рис. 86). До складу задньої групи (рис. 87) входять триголовий м’яз литки, довгий м’яз — згинач пальців, задній великогомілковий м’яз, довгий м’яз — згинач великого пальця, підошовний та підколінний м’язи.

Рис. 86. Глибокі м’язи гомілки (вигляд іззаду):

1 — головка малогомілкової кістки; 2 — малогомілкова кістка; 3 — короткий малогомілковий м'яз; 4 — сухожилок довгого малогомілкового м’яза; 5 — сухожилок довгого м’яза — згинача великою пальця; 6 — сухожилок довгого м’яза — згинача пальців; 7 — задній великогомілковий м’яз; 8 — підколінний м’яз

Передня група м’язів гомілки

Передній великогомілковий м’яз (m. tibialis anterior) починається від бічного виростка, передньої поверхні великогомілкової кістки й міжкісткової перетинки гомілки. Сухожилок м’яза переходить на стопу й прикріплюється до медіальної клиноподібної кістки та основи І плеснової кістки. М’яз розгинає стопу й повертає її назовні.

Довгий м’яз — розгинач пальців (m. extensor digitorum longus) починається від верхньої третини великогомілкової кістки, міжкісткової перетинки гомілки та головки малогомілкової кістки, переходить на тильну поверхню стопи, де поділяється на чотири сухожилки, якими прикріплюється до нігтьових фаланг II—V пальців. М’яз розгинає II—V пальці й стопу.

Довгий м’яз — розгинач великого пальця (m. extensor hallucis longus) починається від медіальної поверхні малогомілкової кістки та міжкісткової перетинки гомілки. Перейшовши на стопу, він іде присередньо до великого пальця й прикріплюється до тильної поверхні нігтьової фаланги І пальця. М’яз розгинає палець і стопу й частково супінує її.

Бічна група м’язів гомілки

Довгий малогомілковий м’яз (m. peroneus longus) починається від головки та бічної поверхні малогомілкової кістки, йде уздовж неї, огинає бічну кісточку, виходить на підошву й прикріплюється до горбистості плеснової кістки, а також до І клиноподібної. Згинає й прочує стопу.

Короткий малогомілковий м’яз (m. peroneus brevis) починається від нижньої половини малогомілкової кістки та м’язових перегородок, огинає позаду бічну кісточку й прикріплюється до основи плеснової кістки. Згинає й пронує стопу.

Рис. 87. Задні глибокі м’язи гомілки:

1 — бічна головка литкового м’яза; 2 — сухожилок двоголового м'яза стегна; 3 — головка малогомілкової кістки; 4 — камбалоподібний м’яз (відрізаний); 5 — задній великогомілковий м’яз; 6 — довгий малогомілковий м’яз; 7 — короткий малогомілковий м'яз; 8 — п’ятковий (ахіллесовий) сухожилок (відрізаний); 9 — сухожилок заднього великогомілкового м’яза; 10 — довгий м’яз — чинам великого пальця; 11 — довгий м’яз — згинач пальців; 12 — підколінний м’яз; 13 — медіальна головка литкового м’яза

Задня група м’язів гомілки

Триголовий м’яз литки (m. triceps surae) має три головки. Від виростків стегнової кістки починаються дві головки, які утворюють литковий м’яз (m. gastrocnemius), а третя головка — камбалоподібний м’яз (m. soleus). Литковий м’яз має два добре розвинених черевця, які, з’єднуючись у нижній третині гомілки, утворюють міцний сухожилок. Під литковим м’язом лежить камбалоподібний м’яз, який починається від задньої поверхні великогомілкової кістки головки малогомілкової кістки. Цей м’яз має широке, добре розвинене черевце, що переходить у сухожилок, який з’єднується з сухожилком литкового м’яза. Триголовий м’яз утворює найміцніший сухожилок тіла — п’ятковий (ахіллесовий), який прикріплюється до п’яткового горба. Між сухожилком і горбом лежить слизова сумка. Камбалоподібний м’яз згинає стопу, а литковий — ногу в колінному суглобі.

Довгий м’яз —- згинач пальців (m. flexor digitorum longus) починається від задньої поверхні великогомілкової кістки та глибокого листка фасції гомілки, де поділяється на 5 сухожилків. Чотири з них виходять на підошовну поверхню стопи, прикріплюються до кінцевих фаланг II—V пальців, а п’ятий — до основи V плеснової кістки. М’яз згинає пальці й стопу.

Задній великогомілковий м’яз (m. tibialis posterior) починається від задньої поверхні великогомілкової та малогомілкової кісток, міжкісткової перетинки гомілки. Сухожилок м’яза огинає медіальну кісточку, виходить на підошовну поверхню стопи й прикріплюється до горбистості човноподібної кістки, до I—III клиноподібних кісток та до основи II—IV плеснових кісток. М’яз згинає стопу, супінує й приводить її до середини.

Довгий м’яз — згинач великого пальця (m. flexor hallucis longus) починається від задньої поверхні малогомілкової кістки та міжкісткової перетинки гомілки, огинає медіальну кісточку на підошовній поверхні, проходить по надп’ятковій кістці й прикріплюється до основи нігтьової фаланги великого пальця. М’яз згинає великий палець, а також згинає й пронує стопу.

Підошовний м’яз (m. plantaris) починається від бічного виростка стегнової кістки, має невелике черевце й довгий сухожилок, яким з’єднується з п’ятковим сухожилком. М’яз бере участь у згинанні стопи й коліна. М’яз рудиментарний, а тому може бути відсутнім.

Підколінний м’яз (m. popliteus) невеликий, починається від бічного виростка стегнової кістки й прикріплюється до горбистості на задній поверхні великогомілкової кістки, на її проксимальному епіфізі. М’яз згинає ногу в колінному суглобі й повертає гомілку досередини.

М’язи стопи. М’язи стопи поділяються на тильні й підошовні (рис. 88). На тильній поверхні стопи міститься короткий м’яз — розгинач пальців і короткий м’яз — розгинач великого пальця, а на підошовній розташовані три групи м’язів: бічна, медіальна та серединна.

Рис. 88. М’язи стопи:

а — тильна поверхня: 1 — поперечна зв’язка гомілки; 2 — капсула таранно-гомілкового суглоба; 3 — короткий м’яз — розгинач великого пальця; 4 — міжкісткові тильні м’язи; 5 — сухожилок довгого м’яза — розгинача великого пальця; 6 — сухожилки довгого м’яза — розгинача пальців; 7 — сухожилок короткого малогомілкового м’яза; 8 — короткий м’яз — розгинач пальців; 9 — хрестоподібна зв’язка гомілки; 10 — передня великогомілкова артерія;

б — підошовна поверхня: 1 — п’ятковий горб; 2 — відвідний м’яз мізинця; 3 — сухожилки довші о м’яза — згинача пальців; 4 — сухожилки короткого м’яза — згинача пальців; 5 — червоподібні м’язи; 6 — сухожилок довгого м’яза — згинача великого пальця; 7 — короткий м’яз — згинач пальців; 8 — відвідний м’яз великого пальця; 9 — підошовний апоневроз

М’язи тильної поверхні стопи

Короткий м’яз — розгинач пальців (m. extensor digitorum brevis) починається на п’ятковій кістці, утворює 4 черевця й відповідно 4 сухожилки, якими прикріплюється до середніх та нігтьових фаланг II—V пальців. М’яз розгинає пальці.

Короткий м’яз — розгинач великого пальця (m. extensor hallucis brevis) починається від п’яткової кістки й прикріплюється до основної фаланги І пальця. М’яз розгинає великий палець.

М’язи підошовної поверхні стопи

На підошві добре виражений апоневроз, що являє собою потовщену фасцію й прикріплюється до п’яткового горба. Від підошовного апоневроза відходять бічна й медіальна міжм’язові перетинки, які розділяють три групи м’язів підошви. Медіальну групу м’язів складають короткий м’яз — згинач великого пальця, відвідний і привідний м’язи великого пальця; бічну групу — відвідний м’яз мізинця та короткий м’яз — згинач мізинця. Серединна група м’язів складається з короткого м’яза — згинача пальців, квадратного м’яза підошви, червоподібних і тильних міжкісткових м’язів.

Короткий м’яз — згинач пальців (m. flexor digitorum brevis) починається від п’яткового горба й прикріплюється чотирма сухожилками до бічних поверхонь середніх фаланг II—V пальців. М’яз згинає II—V пальці й підтримує поздовжнє склепіння стопи.

Квадратний м’яз підошви (m. quadratus plantae) починається від задньої частини п’яткової кістки і прикріплюється до сухожилків довгого м’яза — згинача пальців. М’яз згинає нігтьові фаланги довгого м’яза — згинача II—V пальців.

Червоподібні м’язи стопи (m. lumbricales pedis) починаються чотирма невеличкими м’язовими пучками від сухожилків довгого м’яза — згинача пальців, прикріплюються до медіальних країв основних фаланг II—V пальців. М’язи згинають основні фаланги II—V пальців, одночасно розгинають середні та нігтьові фаланги тих самих пальців.

Міжкісткові м’язи стопи (mm. interossei pedis) розташовані в проміжках плеснових кісток. Чотири м’язи розташовані з тильного боку стопи, три — на підошві. М’язи приводять і відводять пальці.