Анатомія людини - Г. І. Коляденко 2009

Вчення про м'язи (міологія)
М'язи верхньої кінцівки

М’язи верхньої кінцівки поділяються на дві групи: м’язи пояса верхньої кінцівки та м’язи вільної верхньої кінцівки (рис. 77).

М’язи пояса верхньої кінцівки. До цієї групи належать дельтоподібний, надосний і підосний, підлопатковий, великий і малий круглі м’язи.

Дельтоподібний м’яз (m. deltoideus) починається від лопаткової ості, плечового відростка лопатки й плечового кінця ключиці. Добре розвинутий, складається з трьох частин, які покривають проксимальний епіфіз плечової кістки. Передні пучки, скорочуючись, згинають руку в плечовому суглобі, задні — розгинають, а середні й увесь м’яз у цілому відводять руку в горизонтальне положення. Волокна м’яза закінчуються сухожилком, який прикріплюється до дельтоподібної горбистості плечової кістки.

Надоєний м’яз (m. supraspinatus) починається від стінок надосної ямки лопатки й прикріплюється до великого горбка плечової кістки. Є синергістом дельтоподібного м’яза, разом з ним відводить плече.

Підосний м’яз (m. infraspinatus) починається від усієї поверхні підосної ямки лопатки й від фасції, що покриває м’яз, прикріплюється до великого горбка плечової кістки. Обертає плече досередини, повертає назовні.

Малий круглий м’яз (m. teres minor) починається від нижнього кута лопатки й прикріплюється до великого горбка плечової кістки. Синергіст підосного м’яза.

Великий круглий м’яз (m. teres major) починається від задньої поверхні лопатки та її нижнього кута, тягнеться латерально й догори і прикріплюється до гребеня великого горбка плечової кістки. Скорочуючися, приводить плече, обертає його досередини.

Підлопатковий м’яз (m. subscapularis) починається від реберної поверхні лопатки, прикріплюється до малого горбка плечової кістки. При скороченні м’яз повертає плече досередини.

Підлопатковий м’яз разом з надоєним, підосним і малим круглим м’язами зростаються з суглобовою сумкою плечового суглоба. Скорочуючися, ці м’язи відтягують сумку від суглобових поверхонь і запобігають її защемленню.

М’язи вільної верхньої кінцівки поділяються на м’язи плеча, передпліччя та кисті. М’язи плеча залежно від їхньої дії на плечовий та ліктьовий суглоби складають передню та задню групи.

На передній поверхні плеча лежать три м’язи-згиначі: двоголовий, дзьобоплечовий і плечовий.

Двоголовий м’яз плеча (m. biceps brachii) своєю довгою головкою починається від надсуглобового горбка лопатки. Сухожилок цього м’яза проходить через суглобову сумку, окутується синовіальною оболонкою (тому не порушується герметичність суглоба). Коротка головка цього м’яза починається від дзьобоподібного відростка лопатки. На передній поверхні плеча обидва черевця з’єднуються й утворюють один сухожилок, яким м’яз і прикріплюється до горбистості променевої кістки. Двоголовий м’яз належить до двосуглобових, бо згинає плечовий і ліктьовий суглоби та супінує передпліччя.

Рис. 77. М’язи пояса верхньої кінцівки й вільної верхньої кінцівки:

а — вигляд спереду; б — вигляд іззаду; 1 — грудинно-ключично-соскоподібний м’яз; 2 — великий грудний м’яз; 3 — передній зубчастий м’яз; 4 — найширший м’яз спини; 5 — великий круглий м’яз; 6 — дзьобоподібно-плечовий м’яз; 7 — плечовий м’яз; 8 — триголовий м’яз плеча; 9 — плечопроменевий м’яз; 10 — м’яз-пронатор круглий; 11 — апоневроз двоголового м’яза плеча; 12 — м’яз—згинач зап’ястка ліктьовий; 13 — м'яз — згинач пальців поверхневий; 14 — довгий долонний м’яз; 15 — м’яз — згинач зап’ястка променевий; 16 — двоголовий м’яз плеча; 17 — дельтоподібний м’яз; 18 — трапецієподібний м’яз; 19 — м’яз — розгинач великого пальця довгий; 20 — м’яз — розгинач зап’ястка ліктьовий; 21 — м’яз відвідний великого пальця довгий; 22 — м’яз — розгинач пальців; 23 — м’яз — розгинач зап’ястка променевий короткий; 24 — м’яз — розгинач зап’ястка довгий променевий; 25 — великий ромбоподібний м’яз; 26 — підосний м’яз; 27 — малий круглий м’яз; 28 — м’яз — розгинач великого пальця короткий

Дзьобоподібно-плечовий м’яз (m. coracobrachialis) починається від дзьобоподібного відростка лопатки й прикріплюється до присередньої поверхні плечової кістки. М’яз приводить і згинає плече.

Плечовий м’яз (m. brachialis) починається від зовнішньої та передньої поверхні плечової кістки й прикріплюється до горбистості ліктьової кістки. Згинає передпліччя, а саме ліктьовий суглоб.

На задній поверхні плеча є два м’язи-розгиначі: триголовий м’яз плеча та ліктьовий.

Триголовий м’яз плеча (m. triceps brachii) має одну довгу й дві короткі головки. Довга головка починається від підсуглобового горбка лопатки, а короткі — бічна й медіальна — від задньої поверхні плечової кістки. Бічна головка м’яза довша за медіальну, вона починається від верхньої поверхні плеча, а медіальна — від нижньої третини плечової кістки та від міжм’язових перетинок. Всі три головки м’яза утворюють один міцний сухожилок, який прикріплюється до ліктьового відростка ліктьової кістки. М’яз розгинає передпліччя. Довга головка розгинає і приводить плече.

Ліктьовий м’яз (m. anconeus) невеликий, трикутної форми, починається від бічного надвиростка плечової кістки й прикріплюється до задньої поверхні верхнього кінця ліктьової кістки. М’яз розгинає передпліччя.

М’язи передпліччя. На передпліччі розташовані дві групи м’язів: передні й задні.

До першої групи відносять поверхневі й глибокі м’язи, представлені згиначами й привертачами.

Поверхневі м'язи починаються від медіального надвиростка плечової кістки, медіальної міжм’язової перетинки й фасції. Поверхневі м’язи розташовані в такому порядку: круглий м’яз-пронатор, променевий м’яз — згинач зап’ястка, довгий долонний м’яз, поверхневий м’яз — згинач пальців, ліктьовий м’яз — згинач зап’ястка (рис. 78).

Круглий м’яз-пронатор (m. pronator teres) починається плечовою та ліктьовою головками (від медіального надвиростка плечової кістки та медіального краю горбистості ліктьової кістки), йде косо вниз і прикріплюється до бічної поверхні середньої третини променевої кістки, пронує променеву кістку й частково згинає передпліччя.

Променевий м’яз — згинач зап’ястка (m. flexor carpi radialis) починається від медіального надвиростка плечової кістки та фасції передпліччя, проходить під утримувачем згиначів і прикріплюється до основи II п’ясткової кістки. М’яз приводить передпліччя, згинає й приводить кисть.

Довгий долонний м’яз (m. palmaris longus) рудиментарний, іноді відсутній. Має невеличке черевце й довгий сухожилок, який на кисті віялоподібно розгалужується й переходить в апоневроз. Згинає кисть і натягає долонний апоневроз.

Поверхневий м’яз — згинач пальців (m. flexor digitorum super ficialis) починається плечоліктьовою й променевою головками (від медіального надвиростка плечової кістки та верхньої частини передньої поверхні променевої кістки). Загальне черевце м’яза закінчується чотирма довгими сухожилками, які прикріплюються до основи середніх фаланг II—V пальців. М’яз згинає середні фаланги II—V пальців, бере участь у згинанні кисті.

Рис. 78. М’язи передньої поверхні передпліччя:

1 — двоголовий м’яз плеча; 2 — плечовий м’яз; 3 — круглий пронатор; 4 — апоневроз двоголового м’яза плеча; 5 — променевий згинач зап’ястка; 6 — довгий долонний м’яз; 7 — ліктьовий згинач зап’ястка; 8 — поверхневий згинач пальців; 9 — горохоподібна кістка; 10 — короткий долонний м’яз; 11 — долонний апоневроз; 12 — короткий згинач великого пальця; 13 — короткий відвідний м’яз великого пальця; 14 — довгий згинач великого пальця; 15 — короткий променевий розгинач зап’ястка; 16 — довгий променевий розгинач зап’ястка; 17 — плечепроменевий м’яз; 18 — плечовий м’яз

Ліктьовий м’яз — згинач зап’ястка (m. flexor carpi ulnaris) лежить на передпліччі, присередньо прикріплюється до горохоподібної кістки зап’ястка й до основи V п’ясткової кістки. Згинає кисть і приводить її.

Глибокі м’язи розташовані під поверхневими, до них належать довгий м’яз — згинач великого пальця, глибокий м’яз — згинач пальців, квадратний м’яз-привертач.

Довгий м’яз — згинач великого пальця (m. flexor pollicis longus)

починається від передньої поверхні променевої кістки та присереднього виростка плечової кістки й прикріплюється до основи кінцевої фаланги великого пальця. М’яз згинає кінцеву фалангу великого пальця.

Глибокий м’яз — згинач пальців (m. flexor digitorum profundus) починається від верхньої половини передньої поверхні ліктьової кістки та міжкісткової перетинки передпліччя. Чотирма довгими сухожилками, які проходять під сухожилками поверхневого м’яза — згинача пальців, прикріплюються до основи кінцевих фаланг II—V пальців. Згинає кінцеві фаланги II—V пальців і частково кисть.

Квадратний м’яз-пронатор (m. pronator quadratus) починається від передньої поверхні ліктьової кістки й прикріплюється до передньої поверхні променевої кістки. М’яз є синергістом круглого м’яза-пронатора.

Задня поверхня передпліччя. На задній поверхні передпліччя м’язи розташовані в два шари: поверхневий і глибокий.

До поверхневих м'язів передпліччя відносять бічний комплекс м’язів, які йдуть за ходом променевої кістки, — плечепроменевий м’яз, довгий і короткий променеві м’язи — розгиначі зап’ястка, м’яз — розгинач пальців, ліктьовий м’яз — розгинач зап’ястка (рис. 79).

Рис. 79. Поверхневі м’язи передпліччя (вигляд збоку):

1 — двоголовий м’яз плеча; 2 — поверхневий згинач пальців; 3 — довгий відвідний м’яз великого пальця; 4 — короткий розгинач великого пальця; 5 — довгий розгинач великого пальця; 6 — розгинач пальців; 7 — короткий променевий розгинач зап’ястка; 8 — довгий променевий розгинач зап’ястка; 9 — плечепроменевий м’яз

Плечепроменевий м’яз (m. brachioradialis) починається від бічного краю плечової кістки, дещо вище від бічного надвиростка плеча, й прикріплюється до основи шилоподібного відростка променевої кістки. М’яз згинає руку в ліктьовому суглобі, бере участь як у пронації, так і в супінації променевої кістки.

Довгий і короткий променеві м’язи — розгиначі зап’ястка (m. extensores carpi radialis longus et brevis). Довгий променевий м’яз починається вище бічного надвиростка плечової кістки, а короткий — від бічного надвиростка плечової кістки та променевої бічної зв’язки. Довгий променевий м’яз прикріплюється до основи II, а короткий — до основи III п’ясткової кістки. М’язи розгинають кисть.

М’яз — розгинач пальців (m. extensor digitorum) починається від бічного надвиростка плечової кістки та фасції передпліччя й чотирма довгими сухожилками прикріплюється до основи кінцевої та середньої фаланг II—V пальців. М’яз розгинає пальці та кисть.

Ліктьовий м’яз — розгинач зап’ястка (m. extensor carpi ulnaris) починається від бічного надвиростка плечової кістки, прикріплюється до основи задньої поверхні V п’ясткової кістки. М’яз розгинає кисть (рис. 80).

До глибоких м'язів задньої поверхні належать: м’яз-відвертач та комплекс м’язів великого пальця, м’яз — розгинач вказівного пальця.

Рис. 80. М'язи задньої поверхні передпліччя:

1 — розгинач пальців; 2 — короткий променевий розгинач зап’ястка; 3 — довгий відвідний м’яз великого пальця; 4 — довгий розгинач великого пальця; 5 — утримувач розгиначів; 6 — сухожилки довгого й короткого променевих розгиначів зап’ястка; 7 — перетинки між сухожилками розгинача пальців; 8 — розгинач мізинця; 9 — ліктьовий розгинач зап’ястка; 10 — ліктьовий м’яз

М’яз-супінатор (m. supinator) починається від бічного надвиростка плечової кістки та ліктьової кістки, йде косо вниз і прикріплюється до бічної й передньої поверхонь променевої кістки. Відвертає передпліччя й злегка згинає його.

Довгий відвідний м’яз великого пальця (m. abductor pollicis longus) починається від задньої поверхні ліктьової та променевої кістки й від міжкісткової перетинки передпліччя. Прикріплюється до задньої поверхні основи І п’ясткової кістки. Відводить великий палець і кисть.

Короткий м’яз — розгинач великого пальця (m. extensor pollicis brevis) прилягає до довгого відвідного м’яза, лежить трохи нижче від нього й прикріплюється до основи задньої поверхні основної фаланги великого пальця. Відводить великий палець і розгинає основну фалангу.

Довгий м’яз — розгинач великого пальця (m. extensor pollicis longus) починається від задньої поверхні ліктьової кістки та міжкісткової перетинки передпліччя й прикріплюється до основи нігтьової фаланги великого пальця.

Розгинає великий палець і частково відводить його.

М’яз — розгинач вказівного пальця (m. extensor indicis) починається від задньої поверхні ліктьової кістки та міжкісткової перетинки передпліччя, з’єднується з сухожилком м’яза — розгинача пальців. Розгинає вказівний палець (рис. 81).

Передпліччя вкрите загальною фасцією, від неї відходять міжм’язові перетинки, які відділяють передню групу м’язів від задньої. Від перетинок і фасцій починаються м’язи, які до них прикріплюються. Фасції у місці переходу передпліччя в кисть потовщуються й утворюють зв’язки, які утримують м’язи-згиначі та м’язи-розгиначі. Нижче зв’язок утворюється канал зап’ястка, яким проходять сухожилки м’язів передпліччя.

Рис. 81. Глибокі м’язи передпліччя (вигляд іззаду):

1 — бічний надвиросток; 2 — м’яз-супінатор; 3 — сухожилок довгого променевого м’яза — розгинача зап’ястка; 4 — сухожилок короткого променевого м’яза — розгинача зап’ястка; 5 — довгий відвідний м’яз великого пальця; 6 — короткий м’яз — розгинач великого пальця; 7 — довгий м’яз — розгинач великого пальця; 8, 9 — тильні міжкісткові м'язи; 10 — м'яз — розгинач вказівного пальця; 11 — глибокий м’яз — згинач пальців; 12 — ліктьовий м’яз — згинач кисті

Рис. 82. М’язи кисті (правої):

1 — довгий долонний м’яз; 2 - м’яз — згинач пальців поверхневий; 3 — сухожилок ліктьового згинача зап’ястка; 4 — фасція передпліччя; 5 — горохоподібна кістка; 6 — відвідний м’яз мізинця; 7 — короткий м’яз — згинач мізинця; 8 — протиставний м’яз мізинця; 9 — червоподібні м’язи; 10 — сухожилки глибокого м’яза — згинача пальців; 11 — сухожилки поверхневого м’яза — згинача пальців; 12 — привідний м’яз великого пальця; 13 — короткий м’яз — згинач великого пальця; 14 — м’яз відвідний великого пальця, короткий; 15 — поперечна зв’язка кисті

М’язи кисті. Розрізняють м’язи тилу та долоні кисті.

На долонній поверхні кисті добре розвинутий долонний апоневроз, у який вплітаються сухожилки поверхневого й глибокого м’язів — згиначів пальців.

До бічної групи м’язів великого пальця належать: короткий відвідний м’яз великого пальця, короткий м’яз — згинач великого пальця, протиставний м’яз великого пальця та привідний м’яз великого пальця. Всі вони починаються від кісток зап’ястка і п’ястка й прикріплюються до основної фаланги великого пальця. М’язи забезпечують різнобічні рухи пальця під час виконання різних трудових процесів.

Підвищення на внутрішній частині долоні утворене групою м’язів мізинця. До цієї групи відносять короткий долонний м’яз, відвідний м’яз мізинця, короткий м’яз — згинач мізинця та протиставний м’яз мізинця. Вони починаються від ближчерозміщених кісток зап’ястка й прикріплюються до основної ближчої фаланги V пальця та V п’ясткової кістки.

До середньої групи м’язів долоні кисті входять чотири червоподібні м’язи, які починаються від сухожилка глибокого м’яза — згинача пальців і прикріплюються до основних фаланг II—V пальців до сухожилків м’яза-розгинача. Ці м’язи згинають пальці у п’ястково-фалангових суглобах і розгинають у міжфалангових.

Міжкісткові м’язи розміщуються в проміжках п’ясткових кісток. Міжкісткових м’язів — сім. Три з них — долонні, вони приводять пальці, та чотири — тильних, які розводять пальці. На пальцях кисті долонний апоневроз утворює піхви, які приростають до окістя. У піхвах вільно рухаються сухожилки м’язів, які оточені синовіальними сумками, що зменшують тертя і сприяють досконалим рухам м’язів кисті, а також локалізації запальних процесів (рис. 82).