Анатомія людини - Г. І. Коляденко 2009

Вчення про нутрощі (спланхнологія)
Розвиток органів травного апарату. Онто- й філогенез

На третьому тижні розвитку зародка ентодерма кишок утворює спереду хорди первинну трубку зі сліпими кінцями. Наприкінці першого місяця передній кінець трубки з’єднується з зачатком порожнини рота, проривається, і з цього часу починається розвиток органів порожнини рота. Задній кінець трубки відкривається в енгодермальну анальну ямку, з якої утворюється нижня частина прямої кишки. Кишкова трубка має два відділи: головний і тулубовий. Головна кишка складається з ротової та глоткової частин. Тулубова частина поділяється на передню, середню та задню кишки.

Порожнина рота утворюється з ротової частини кишки, покритої епітелієм ектодермального походження. З глоткової кишки, покритої ентодермальним епітелієм, формується власне порожнина рота і глотка. З глоткової кишки утворюються випини — 5 зябрових карманів, між якими містяться дві вісцеральні (щелепна й під’язикова) та три зяброві. У риб на місці з’єднання глоткових карманів із зябровими борознами утворюються зяброві щілини з зябровими дугами між ними.

У вищих хребетних з’являються вісцеральні дуги, закладаються кармани, а щілина виникає тільки перша, з неї пізніше розвивається порожнина середнього вуха, слухова трубка та зовнішній слуховий прохід.

Передня кишка дає початок стравоходу, шлунку, дванадцятипалій кишці. Із середньої кишки утворюється тонка кишка й частково товста, а саме сліпа, висхідна й поперечна ободові, а також печінка та підшлункова залоза. Із задньої кишки утворюється низхідна ободова, сигмоподібна ободова й пряма кишки.

У новонародженої дитини у перші місяці її життя підшлункова залоза важить лише 2—3,5 г, але кількість острівців внутрішньої секреції у неї значна — 100—120 тис.