Анатомія людини - Г. І. Коляденко 2009
Вчення про нутрощі (спланхнологія)
Дихальний апарат (органи дихання)
Розвиток органів дихання
Філогенез органів дихання. На четвертому тижні розвитку зародка в шийному відділі первинної кишки утворюється жолобок, який перетворюється на трубчастий виріст, що лежить паралельно з кишкою травного каналу. На верхньому кінці виросту закладаються хрящі гортані, нижче яких формуються зачатки кілець трахеї. У шеститижневого зародка нижній кінець трубки роздвоюється. На кожному кінці трубки утворюється колбоподібне розширення — зачаток бронхів і легень. На шостому місяці закінчується формування всіх повітроносних шляхів. Розростаються епітеліальні трубки, утворюючи при цьому епітелій бронхів, а з мезенхіми, що їх оточує, формуються стінки бронхів, сполучна тканина, хрящі і гладенькі м’язи. З шостого місяця утворюються легені. Кінцеві розширення перетворюються в альвеолярні ходи, а в їхніх стінках виникають вторинні пухирці — альвеоли, в яких після народження відбувається газообмін.
Первинна дихальна трубка покрита мезодермою, з якої формуються два плевральні листки — легеневий і пристінковий.
Онтогенез органів дихання. У дітей носові ходи значно вужчі, ніж у дорослих, остаточно вони формуються у 14—15-річному віці. Тому через їхні носові ходи легше, ніж у дорослих, проникає інфекція в організм. Діти частіше, ніж дорослі, дихають через рот (особливо при низьких температурах), що призводить до охолодження дихальних шляхів і проникнення в легені мікроорганізмів та часток пилу, а відповідно й до запалення органів дихання.
У процесі онтогенезу відбуваються зміни й у будові гортані. У новонароджених вона коротка й широка, а її верхня межа на три хребці вища, ніж у дорослої людини. Голосова щілина у дітей вужча, ніж у дорослих, голосові складки інтенсивно ростуть на першому році життя дитини. Приблизно у 12 років встановлюються статеві відмінності в голосі. У дівчаток у цей період голосові зв’язки коротші, ніж у хлопчиків, а тому й голос у них вищий. У 12—13-річних хлопчиків довжина голосових зв’язок дорівнює 13—14 мм, а у дівчаток — 9—10 мм, у дорослих чоловіків — 22—25 мм, а у жінок — 18—20 мм.
М’язи гортані інтенсивно розвиваються у 7—12 років. Цей процес закінчується у 20 років. Слизова оболонка гортані у дітей більш чутлива до подразників (мікроорганізмів, отрут), ніж у дорослих, а тому у дітей частіше спостерігається її запалення. В дитинстві голосові зв’язки слід оберігати від сильного напруження, крику, голосного співу, бо це може негативно вплинути на силу і тембр голосу в дорослому віці. З віком склад хрящової тканини гортані змінюється, в ній з’являються скостенілі ділянки. У людей похилого віку всі хрящі, крім надгортанника, скостенілі.
У дітей трахея й бронхи розвиваються поступово, ростуть паралельно з ростом тулуба. Просвіт цих органів у дітей вужчий, ніж у дорослих, хрящі ще не зміцнілі. М’язові й еластичні волокна ще недосить розвинені, слизова оболонка трахеї та бронхів дуже ніжна, вміщує багато кровоносних судин. У новонародженого трахея конусоподібна, розширена в бік гортані. Перетинчаста стінка її широка.
Легені розвиваються з перших років життя дитини, й до 18-річного віку маса легень збільшується майже у 8 разів. Особливо інтенсивно ростуть легені в перший рік життя дитини, їхня маса збільшується в 4 рази порівняно з легенями новонароджених. Від 7-річного віку інтенсивно ростуть альвеоли й у 14 років вони вдвоє збільшуються в розмірах порівняно з альвеолами новонароджених. У легенях дорослої людини 700 млн альвеол, що забезпечує швидкий обмін газів. Загальна площа альвеол у дорослих людей — 100-120 м2.
Легені новонародженої дитини рожевого кольору. З віком вони змінюють колір на сірувато-рожевий, що пов’язано з неповним видаленням із тканини легень пилових часток. У людей, котрі палять, різко погіршується робота дихального апарата.
Маса легень новонародженої дитини 50 г, в 1 рік — 150, у 12 років — 500 г, а в дорослої людини близько 1 кг.
Тканина легень у дітей більш еластична.
Об’єм дихання у новонародженого — 20 см3, в 1 рік — 70, у 5 років — 150, у 12 років — 260, а в дорослих вона дорівнює 500-600 см3.
Життєва ємність легень у дітей 7-річного віку складає 1400 мл, у 9 років — 1700, у 14 років — 2700, у 16 років і в дорослих — 3000—4000 мл.
Частота дихання у новонароджених — 40—60 разів за хвилину, в 7—9 років — 20—22, а в 15—16 років, як і у дорослих, — 16—18 разів.
Дихальні м’язи у дітей менші, а купол діафрагми вищий, ніж у дорослих, що утруднює роботу легень і серця. У 8-річних дітей робота дихальних м’язів у 2,5 раза менш економна, ніж у дорослих. Витривалість і працездатність дихальних м’язів інтенсивно зростає у дівчаток до 13—14 років, а у хлопчиків — до 17 років. Отже, підлітковий період найперспективніший для розвитку органів дихання. Тому в цьому віці дітям слід широко застосовувати фізичні вправи. Під впливом систематичних занять фізкультурою й спортом у підлітків добре розвиваються всі органи дихального апарата і швидше настає їхня фізіологічна зрілість, а в похилому віці затримуються інволюційні процеси.
У добре тренованих людей різко збільшується життєва ємність легень (до 6000—8000 см3) за рахунок збільшення загальної площі альвеол, а площа легень досягає 200—220 м2. Частота дихання у тренованих людей зменшується й може скоротитися до 10—12 разів за 1 хв. Отже, робота дихального апарата у тренованих людей у стані спокою буде набагато економнішою, ніж у нетренованих, а під час напруженої фізичної роботи — продуктивнішою.
У новонароджених черевний тип дихання. У 7-річних дітей уже чітко визначається грудний тип дихання. З 10-річного віку починають проявлятися статеві особливості дихання — у дівчаток закріплюється грудний тип дихання, у хлопчиків — черевний.