Анатомія людини - Г. І. Коляденко 2009

Нервова система
Периферична нервова система
Черепні нерви

Черепних нервів дванадцять пар. їх поділяють на три групи: чутливі, рухові й змішані.

До чутливих нервів належать: І пара — нюховий нерв, II пара — зоровий нерв, VIII пара — присінково-завитковий нерв.

До рухових нервів належать: IV пара — блоковий нерв, VI пара — відвідний нерв, XI пара — додатковий нерв, XII пара — під’язиковий нерв.

До змішаних нервів належать: III пара — окоруховий нерв, V пара — трійчастий нерв, VII пара — лицевий нерв, IX пара — язикоглотковий нерв, X пара — блукаючий нерв.

Нюховий нерв (n. olfactorius) лежить на основі мозку в ділянці лобової частки (рис. 171), складається з нюхової цибулини, нюхового шляху, який переходить у нюховий трикутник, що межує з передньою дірчастою речовиною. Від клітин нюхової цибулини відходять 15—25 тонких стовбурців, далі вони проходять крізь отвори в решітчастій пластинці решітчастої кістки до слизової оболонки порожнини носа. Нюховий нерв проводить подразнення від нюхових рецепторів із порожнини носа в мозок: спочатку в сосочкоподібні тіла проміжного мозку, а потім по склепінню в гачок закрутки морського коника, де міститься мозковий кінець нюхового аналізатора. Тут і виникають нюхові відчуття.

Зоровий нерв (n. opticus) починається від специфічних клітин сітківки ока, проходить зоровим каналом, що лежить в основі малих крил клиноподібної кістки, спереду від турецького сідла з однойменним нервом другої півкулі утворює зорове перехрестя (хіазму) і продовжується у зоровий шлях. Його волокна йдуть до зорового бугра, де починається третій нейрон зорового шляху, який зв’язує зоровий бугор із центром зору, розміщеним у шпорній борозні потиличної частки кори півкуль великого мозку (див. рис. 171).

Деякі волокна зорового нерва зв’язані також бічними колінчастими тілами з верхніми горбиками покришки середнього мозку. Цей зв’язок дає можливість спрямовувати очі на той предмет, який розглядається, а зв’язок зорових нервів з покришко-спинномозковим провідним шляхом — регулювати рухом у відповідь на одержану інформацію.

Окоруховий нерв (n. oculomotorius) виходить із середнього мозку крізь верхню очноямкову щілину черепа, входить у порожнину орбіти, іннервує верхній, нижній та медіальний прямі м’язи ока; нижній косий м’яз та м’яз—підіймач верхньої повіки. В його складі є вегетативна гілочка (парасимпатичні волокна), яка входить у війковий вузол і сприяє звуженню м’яза, що звужує зіницю, і скороченню м’язів війкового тіла очного яблука.

Рис. 171. Основа головного мозку. Місця виходу черепних нервів:

1 — нюховий нерв (нюховий шлях); 2 — зоровий нерв; 3 — окоруховий нерв; 4 — блоковий нерв; 5 — трійчастий нерв; 6 — відвідний нерв; 7 — лицевий нерв; 8 — присінково-завитковий нерв; 9 — язикоглотковий нерв; 10 — блукаючий нерв; 11 — додатковий нерв; 12 — під’язиковий нерв; 13 — спинний мозок; 14 — перехрестя пірамід; 15 — довгастий мозок; 16 — піраміда довгастого мозку; 17 — олива; 18 — міст; 19 — велика порція трійчастого нерва; 20 — мала порція трійчастого нерва; 21 — ніжка мозку; 22 — соскоподібне тіло; 23 — зоровий шлях; 24 — зорове перехрестя (хіазма); 25 — гіпофіз; 26 — нюхова цибулина

Блоковий нерв (n. trochlearis) виходить із черепа крізь верхню очноямкову щілину, заходить у порожнину орбіти, іннервує верхній косий м’яз очного яблука. Ядро його, як і окорухового нерва, міститься в середньому мозку.

Трійчастий нерв (n. trigeminus) виходить із речовини мозку двома корінцями: великим — чутливим і меншим — рухомим. Чутливий корінець у порожнині черепа утворює трійчастий вузол, від якого відходять три великі гілки: очний, верхньощелепний і нижньощелепний нерви (рис. 172).

Очний нерв крізь верхню очноямкову щілину проникає в орбіту й іннервує очне яблуко, верхню повіку, шкіру ділянки лоба, слизову оболонку порожнини носа, спинку носа (рис. 173).

Верхньощелепний нерв виходить із порожнини черепа крізь круглий отвір великого крила основної кістки, потрапляє в крилопіднебінну ямку й віддає гілочки до зубів верхньої щелепи. Крім того, цей нерв іннервує шкіру нижньої повіки, носа, верхньої губи, частину слизової оболонки носа, частину шкіри щоки та слизову оболонку порожнини рота.

Рис. 172. Трійчастий нерв:

1 — слізна залоза; 2 — гілка окорухового нерва; 3 — нижній косий м’яз очного яблука; 4 — нижній прямий м’яз очного яблука; 5 — підочноямковий нерв; 6 — верхні задні коміркові нерви; 7 — верхньощелепна артерія; 8 — нижньощелепний нерв; 9 — верхньощелепний нерв; 10 — трійчастий вузол; 11 — окоруховий нерв; 12 — очний нерв; 13 — м’яз, що підіймає верхню повіку; 14 — верхній прямий м’яз очного яблука; 15 — бічний прямий м’яз очного яблука

Нижньощелепний нерв виходить із порожнини черепа крізь овальний отвір черепа разом з руховим нервом. Рухові гілочки цього нерва іннервують усі жувальні м’язи, частково — двочеревцевий м’яз. Його чутливі гілки іннервують шкіру зовнішнього слухового отвору та скроневої ділянки, слизову оболонку щоки, підщелепну та під’язикову слинні залози, зуби нижньої щелепи, передньонижній відділ шкіри обличчя, слизову оболонку спинки язика. Найбільшими чутливими гілками нижньощелепного нерва є язиковий, нижній комірковий і вушно-скроневий.

З трійчастим нервом тісно пов’язані вегетативні вузли: війковий, крилопіднебінний, вушний та піднижньощелепний. Кожен із них приймає симпатичні й парасимпатичні волокна від трійчастого нерва. Так, у складі язикового нерва проходять парасимпатичні волокна (барабанна струна), які здійснюють секреторну функцію підщелепної та під’язикової слинних залоз.

Рис. 173. Очний нерв:

1 — очний нерв; 2 — верхньощелепний нерв; 3 — підочноямковий нерв; 4 — барабанна струна; 5 — протока привушної залози; 6 — нижній комірковий нерв; 7 — язиковий нерв; 8 — під’язикова залоза; 9 — зовнішня щелепна артерія; 10 — підщелепна залоза; 11 — грудинно-ключично-соскоподібний м’яз (відтягнутий); 12 — зовнішня сонна артерія; 13 — внутрішній крилоподібний м’яз; 14 — лицевий нерв; 15 — зовнішній слуховий отвір; 16 — зовнішній крилоподібний м’яз; 17 — щелепна артерія; 18 — нижньощелепний нерв; 19 — трійчастий вузол; 20 — корінці трійчастого нерва

Відвідний нерв (n. abducens) виходить із порожнини черепа крізь верхню очноямкову щілину й іннервує бічний прямий м’яз очного яблука. Ядро цього нерва міститься на дні ромбоподібної ямки в ділянці моста.

Лицевий нерв (n. facialis; рис. 174) і проміжний нерв входять у внутрішній слуховий отвір скроневої кістки, а виходять крізь шилососкоподібний отвір і потрапляють у товщу привушної залози. Лицевий нерв розгалужується на кінцеві гілки, які іннервують усі мімічні м’язи та підшкірний м’яз шиї. Розгалуження лицевого нерва на обличчі називають великою гусячою лапкою. Крім того, лицевий нерв віддає гілки до шилопід’язикового м’яза й до заднього черевця двочеревцевого м’яза. В складі лицевого нерва є також парасимпатичні волокна для слізної залози, підщелепної та під’язикової слинних залоз.

Рис. 174. Лицевий нерв:

1 — лобний м’яз; 2 — кодовий м’яз ока; 3 — підочноямковий нерв; 4 — підщелепна залоза; 5 — підшкірний м’яз шиї; 6 — грудинно-ключично-сосковий м’яз; 7 — гілки шийного сплетення; 8 — привушна залоза; 9 — лицевий нерв; 10 — велика гусяча лапка

Проміжний нерв є змішаним нервом, він має секреторні волокна, що іннервують слізну залозу через крилопіднебінний вузол (великий кам’янистий нерв), піднижньощелепну й під’язикову слинні залози (барабанна струна). Через піднижньощелепний і під’язиковий вузли волокна барабанної струни іннервують також смакові сосочки передніх двох третин язика.

Присінково-завитковий нерв (n. vestibulocochlearis) — це нерв слуху та рівноваги. Він виходить із порожнини черепа крізь внутрішній слуховий отвір трохи нижче лицевого нерва, проходить у внутрішній слуховий хід, де поділяється на дві частини: присінкову й завиткову. Присінкова частина іннервує півколові канали й присінок. Обидва нервові відростки відходять від присінкового вузла й проводять імпульси статокінетичного характеру, які дають змогу людині орієнтуватися в просторі.

Завиткова частина цього нерва має спіральний вузол, що складається з нервових клітин, периферійні відростки яких підходять до спірального завитка, а центральні утворюють завиткову частину присінково-завиткового нерва.

Язиковоглотковий нерв (n. glossopharyngeus) виходить із порожнини черепа крізь яремний отвір, проходить уперед і вниз, розгалужується в глотці, в товщі кореня язика, піднебінних мигдаликах і дужках. Іннервує м’язи й слизову оболонку глотки, сосочки язика, оточені валиком, а своїми секреторними волокнами — привушну слинну залозу. Ядра цього нерва розміщені в довгастому мозку.

Блукаючий нерв (n. vagus) виходить із порожнини черепа крізь яремний отвір; до його складу входять рухові, чутливі й секреторні волокна. Блукаючий нерв проходить по шиї в складі судинно-нервового пучка, віддає гілочки до глотки, гортані, серця. В грудну порожнину проникає перед підключичною артерією, де віддає гілки до трахеї, бронхів, стравоходу й серцевої сумки. В ділянці стравоходу разом із гілками симпатичного нерва гілки блукаючого нерва утворюють переднє й заднє сплетення стравоходу.

У черевній порожнині гілки блукаючого нерва розгалужуються в стінці шлунка, утворюючи на ньому також переднє й заднє шлункове сплетення. Крім того, блукаючий нерв дає гілки до черевного сплетення, печінки, селезінки, нирок, утворює нервові сплетення в стінках кишок. Блукаючий нерв іннервує більшу частину кишок, не іннервує лише ліву половину товстої кишки, починаючи від лівого згину ободової кишки, а також органи малого таза.

Додатковий нерв (n. accessorius) виходить із порожнини черепа крізь великий яремний отвір. До його складу входять спинномозкові корінці, які заходять у череп крізь отвір потиличної кістки, а виходять із нього крізь яремний отвір. Іннервує цей нерв трапецієподібний та грудинно-ключично-соскоподібний м’язи.

Під’язиковий нерв (n. hypoglossus) виходить із порожнини черепа крізь яремний отвір. Іннервує всі м’язи язика. Віддає низхідну гілку, яка іннервує передні шийні м’язи, що лежать нижче під’язикової кістки (рис. 175).

Ядра IX, X, XI та XII пар черепних нервів містяться на дні ромбоподібної ямки довгастого мозку.

Рис. 175. Нерви шиї:

1 — під’язиковий нерв; 2 — зовнішнє сонне сплетення; 3 — зовнішня сонна артерія; 4 — загальне сонне сплетення; 5 — загальна сонна артерія; 6 — верхній шийний серцевий нерв; 7 — блукаючий нерв; 8 — внутрішня сонна артерія; 9 — симпатичний стовбур; 10 — верхній шийний вузол; 11 — язикоглотковий нерв; 12 — внутрішня яремна вена