Анатомія людини - Г. І. Коляденко 2009

Нервова система
Центральна нервова система
Провідні шляхи головного та спинного мозку

Провідні шляхи за виконуваними функціями поділяються на проекційні — чутливі й рухові, рефлекторні й асоціативні.

Рухові проекційні шляхи проводять імпульси від центру (кори) на периферію. Але разом з тим як проекційні, так і асоціативні шляхи вбирають у себе частину рефлекторних шляхів.

Провідні шляхи спинного мозку поділяються на висхідні, якими імпульси йдуть від чутливих і вставних нейронів знизу вгору у висхідному напрямку, й низхідні, які несуть імпульси від розміщених вище нервових центрів до рухових нейронів, розміщених на різних рівнях спинного мозку.

До висхідних шляхів спинного мозку належать: тонкий, клиноподібний пучки, спинноталамічний, передній і задній спинно-мозочкові шляхи (рис. 168). Тонкий і клиноподібний пучки — це шляхи глибокої пропріоцептивної м’язово-суглобової чутливості кінцівок і тулуба. Перший (його ще називають пучком Голля) лежить по обидва боки від зацентральної борозни, а другий (пучок Бурдаха) проходить поряд із першим, лотеральніше. Обидва ці шляхи починаються від рецепторів м’язів, сухожилків. їхні чутливі волокна в складі спинномозкових нервів підходять до спинномозкового вузла, де міститься тіло першого нейрона, від якого нервові волокна надходять у горбок ядра клиноподібного та булаву. Клітини цих утворень є початком другого нейрона, аксони якого підіймаються вгору до довгастого мозку й вище — до зорового бугра, від бічного ядра якого починається третій нейрон. Аксони третього нейрона цих шляхів прямують до кори півкуль великого мозку в зацентральну закрутку, де міститься ядро аналізатора загальної чутливості. Тонкий пучок проводить імпульси від рецепторів нижніх кінцівок і нижньої половини тіла, до V грудного сегмента, тоді як клиноподібний пучок — від верхніх кінцівок і верхньої половини тіла вище V грудного сегмента.

Рис. 168. Хід чутливого висхідного шляху:

1 — зоровий бугор; 2 — розтин моста; 5, 8, 9 — центральні відростки других нейронів чутливого шляху; 4 — розтин довгастого мозку; 5 — центральні відростки перших нейронів чутливого шляху; 6 — псевдоуніполярні клітини спинномозкового вузла; 7 — чутливі клітини заднього рогу спинного мозку; 10 — чутливі клітини зорового бугра; 11 — центральні відростки третіх нейронів чутливого шляху (горбово-кірковий пучок)

Латеральний спинно-таламічний шлях лежить у бічних канатиках спинного мозку. Проводить цей шлях температурні та больові імпульси від рецепторів шкіри, слизових оболонок. Тіло першого нейрона цього шляху лежить у спинномозковому вузлі. Центральний відросток у складі заднього корінця проходить у задній ріг спинного мозку, де міститься другий нейрон. Його дендрити переходять на протилежний бік через передню сіру спайку. Проходячи вгору по бічному канатику спинного мозку й стовбура головного мозку, аксони другого нейрона проходять через довгастий мозок, міст, ніжки мозку, доходять до зорового бугра, що контактує з тілами третього нейрона, відростки якого доходять до зацентральної закрутки кори великого мозку, де й містяться центри больової і температурної чутливості.

Перший нейрон переднього спинно-мозочкового шляху (Говерса) розміщений теж у спинальному ганглії, його аксони в складі задніх чутливих корінців ідуть до проміжної частини сірої речовини спинного мозку. Там починається другий нейрон цього шляху, аксони якого виходять із сірої речовини спинного мозку через задні роги й розташовуються в білих бічних стовпах того ж боку, прямують угору, частина волокон іде по своєму боці, а частина перехрещується й поступає на протилежний бік через передню спайку. Далі волокна цього шляху йдуть до довгастого мозку, мосту й пластинки покришки середнього мозку, де відбувається перехрещування тих волокон, які не перехрещувалися в спинному мозку. Після цього всі волокна входять у верхні ніжки мозочка й досягають переднього відділу його кори.

Задній спинно-мозочковий шлях (Флексіга) починається від першого нейрона, який є у спинальному ганглії. Його аксон у складі заднього корінця надходить в сіру речовину заднього рогу спинного мозку. В основі заднього рогу починається другий нейрон цього шляху. Нейрити другого нейрона проникають у білу речовину бічного стовпа свого ж боку й розміщуються на периферії заднього відділу. Йдучи догори, волокна другого нейрона через нижні ніжки мозочка доходять до його черв’ячка й закінчуються в передньому

та задньому відділах кори черв’ячка, при цьому частина волокон переходить на протилежний бік.

Низхідні провідні шляхи (рис. 169) складаються з переднього та бічного кірково-спинномозкового, або пірамідного шляхів, червоноядерно-спинномозкового, покришко-спинномозкового та присінково-спинномозкового шляхів.

Передні й бічні кірково-спинномозкові (пірамідні) шляхи починаються від клітин Беца в корі півкуль великого мозку передньої центральної закрутки. Аксони першого нейрона проходять крізь внутрішню капсулу, потім ідуть у складі ніжок середнього мозку, переходять у міст і довгастий мозок. У ділянці довгастого мозку вони утворюють його піраміди. На межі між довгастим і спинним мозком частина волокон цього шляху перехрещується й переходить на протилежний бік. Перехрещена частина волокон поступає в бічні стовпи спинного мозку й закінчується на клітинах його передніх рогів. Звідси другий нейрон у складі спинномозкового нерва йде до м’язів. Цей шлях дістав назву бічного пірамідного шляху. Неперехрещена частина його волокон спрямовується в передні стовпи спинного мозку й утворює передній пірамідний шлях, волокна якого закінчуються на рухових клітинах передніх рогів (другий нейрон). Проходячи по спинному мозку, пірамідні шляхи поступово тоншають, бо їхні волокна закінчуються посегментно на рухових клітинах передніх рогів. Пірамідні шляхи проводять вольові рухові імпульси від кори великого мозку до м’язів тулуба й кінцівок.

Червоноядерно-спинномозковий шлях (шлях Монакова). Перший нейрон цього шляху лежить у червоному ядрі середнього мозку. Його волокна перехрещуються після виходу з ядра, потім спускаються в бічні стовпи спинного мозку й закінчуються в клітинах передніх рогів спинного мозку. Другий нейрон цього шляху йде від передніх рогів до м’язів. Цей шлях передає імпульси від кори мозочка, ядер смугастого тіла, пов’язаних з червоним ядром, до спинного мозку. Регулює м’язовий тонус, координує рухи, керує положенням тіла в просторі.

Покришко-спинномозковий (текто-спинномозковий) шлях починається від пластинки покришки середнього мозку й закінчується на клітинах передніх рогів спинного мозку. Цей шлях передає подразнення, які виникають при захисних рухах тіла, пов’язаних зі слуховим і зоровим аналізаторами.

Присінково-спинномозковий шлях зв’язує вестибулярний апарат органа рівноваги з клітинами передніх рогів спинного мозку. Цей шлях проводить імпульси, які забезпечують рівновагу тіла.

Екстрапірамідна система головного мозку — найдавніша з погляду еволюції мозку. До ядер екстрапірамідної системи належать: смугасте тіло, чорна субстанція ніжок мозку, нижня олива, червоне ядро, зубчасте ядро мозочка. Екстрапірамідна система виконує функцію автоматичної регуляції скорочення та розслаблення окремих м’язових груп, що необхідно для здійснення складних рухів, пов’язаних з функціями пірамідних шляхів.

Рис. 169. Хід рухових низхідних шляхів:

1 — пірамідний шлях; 2 — перехрестя пірамід; 3 — бічний пірамідний шлях; 4 — передній пірамідний шлях; 5 — посегментне перехрестя волокон переднього пірамідного шляху в спинному мозку; 6 — черевні (рухові) корінці спинномозкового нерва; 7 — поперечні волокна моста; 8 — кірково-мостові шляхи

Рис. 170. Головні шляхи мозочка й червоноядерно-спинномозковий шлях:

1 — півкулі великого мозку; 2 — зоровий бугор; 3 — червоне ядро; 4 — пластинка покришки середнього мозку; 5 — зубчасте ядро; 6 — мозочок; 7 — поперечне волокно моста; 8 — червоноядерно-спинномозковий шлях; 9 — нейроцити тонкого й клиноподібного ядер; 10 — цибулино-мозочковий шлях; 11 — задній спинномозково-мозочковий шлях; 12 — передній спинномозково-мозочковий шлях; 13 — довгастий мозок; 14 — міст; 15 — кірково-мостові шляхи; 16 — ніжки середнього мозку

Подразнення в екстрапірамідну систему надходять із клітин зорових бугрів, підбугрової ділянки, які є рецепторною частиною екстрапірамідної системи. Від них імпульси надходять спочатку в смугасте тіло, а від нього — на червоне, зубчасте та інші ядра, а звідти — на скелетні м’язи, в основному червоноядерно-спинно- мозковим шляхом (рис. 170). Відомо, що екстрапірамідна система тісно зв’язана з автономною (вегетативною) нервовою системою і впливає на неї.