Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Ендокринна система, метаболізм і репродуктивна функція
Статева диференціація і розвиток
Статева диференціація і розвиток - Ембріологія репродуктивної системи людини

Розвиток гонад

Первинні гонади розвиваються з кожного боку ембріона із генітального гребінця - ущільненої тканини поблизу надниркової залози. У гонадах формується кора і мозкова речовина (рис. 23-4). До шести тижнів розвитку ці структури ідентичні в осіб обох статей. У генетичних чоловіків мозкова речовина розвивається у яєчка протягом сьомого і восьмого тижня, а кора регресує; з’являються клітини Лейдіґа і Сертолі, відбувається секретування тестостерону та інгібувальної речовини Мюллера (рис. 23-5). У генетичних жінок кора перетворюється в яєчник, а мозкова речовина регресує. Ембріональний яєчник не виділяє гормонів. Гормональне лікування матері не впливає на диференціацію гонад у людини (на відміну від диференціації проток і геніталіїв), хоча це простежується у деяких лабораторних тварин. Водночас простежується вплив статевих гормонів на диференціювання гонад та їхній розвиток у деяких лабораторних тварин.

Рис. 23-1. Генетична детермінація статі У випадку двостадійного мейотичного поділу у жінок лише одна клітина виживає як зріла яйцеклітина. У чоловіків мейотичний поділ завершується утворенням чотирьох сперматозоїдів, причому два містять X-, а два - Y-хромосоми Внаслідок запліднення формується чоловіча зигота з 22 парами аутосом та X- і Y-хромосомами або жіноча з 22 парами аутосом і двома Х-хромосомами. Зазначимо, що для наочності тут, як і на рис. 23-5 та 23-8, не показано сучасної міжнародної класифікації каріотипів, яка відображає повний набір хромосом, після чого зазначено статеві хромосоми, тобто ХО означає 45,X; XY - 46,XY; XXY - 47,XXY і т д.

Рис. 23-2. Нормальний каріотип хромосом чоловіка Хромосоми, зафарбовані за Гімзою, смугасті. Ця смугастість і характеристики, отримані за допомогою інших методів, дають змогу ідентифікувати окремі хромосоми з високою точністю (відтворено за дозволом з Conte FA, Grumbach MM: Abnormalities of sexual differentiation. In: Basic & Clinical Endocrinology, 5th ed. Greenspan FS, Stewler GL [editors]. Mc-Graw-Hill, 1997).

Ембріологія геніталіїв

На сьомому тижні вагітності в ембріона наявні як чоловічий, так і жіночий генітальні канали (рис. 23-6). У нормального плоду жіночої статі протокова система Мюллера потім розвивається у маткові труби (яйцеводи) і матку; у нормального плоду чоловічої статі Вольфієва протокова система з кожного боку - у придатки яєчок і секреторний канал яєчок. До восьми тижнів усі зовнішні геніталії подібні, а надалі - можливі два шляхи розвитку (рис. 23-7). Після зникнення урогенітальної щілини формуються чоловічі геніталії, а якщо вона й надалі відкрита, - то жіночі.

У разі наявності яєчок в ембріона розвиваються зовнішні і внутрішні чоловічі геніталії. Клітини Лейдіґа яєчок плоду виділяють тестостерон, а клітини Сертолі - інгібувальну речовину Мюллера (ІРМ, або регресійний фактор Мюллера (РФМ)). ІРМ - це 536-амінокислотний гомодимер, який є членом надродини трансформувальних факторів росту типу ß-ТФР, що охоплює також інгібіторні активатори (див. нижче). За впливом на внутрішні геніталії ІРМ і тестостерон подібні. ІРМ зумовлює регресію проток Мюллера шляхом апоптозу з того боку, з якого він виділяється, а тестостерон сприяє розвитку екскреторного каналу яєчок і споріднених структур з вольфіївських проток. Метаболіт тестостерону дигідротестостерон (див. нижче) спричинює формування чоловічих зовнішніх геніталіїв і вторинних чоловічих статевих ознак (див. рис. 23-5).

Клітини Сертолі виділяють ІРМ до рівня 48 нг/мл у плазмі одно-дворічних хлопчиків. Відтоді концентрація гомодимеру зменшується до часу настання статевої зрілості й утримується на низькому, проте визначальному рівні протягом усього життя. ІРМ також продукують гранульозні клітини в малих фолікулах у яєчниках, однак його концентрація у плазмі дуже низька чи невизначальна до періоду статевого дозрівання. Надалі концентрація ІРМ у плазмі приблизно така ж, як у дорослого чоловіка, тобто становить близько 2 нг/мл. Функція ІРМ після закінчення періоду ембріонального життя невідома, проте він, імовірно, задіяний у процесі дозрівання зародкових клітин обох статей та у регулюванні опущення яєчок у хлопців (див. нижче).

Розвиток головного мозку

Принаймні у деяких видів ссавців розвиток головного мозку, як і зовнішніх геніталіїв, підпадає під вплив андрогенів на ранніх етапах життя. У щурів короткий вплив андрогенів під час перших днів життя сприяє появі особливостей поведінки чоловічої статі і становленню відповідних особливостей гіпоталамічного контролювання за виділенням гонадотропіну для розвитку після періоду статевого дозрівання. Без андрогенів розвиваються жіночі ознаки (див. Розділ 15). У мавп такий самий вплив на статеву поведінку зумовлений дією андрогенів внутрішньо- утробно, однак виділення гонадотропіну і надалі циклічне. Ранній вплив андрогенів на плоди жіночої статі у людини також спричинює легкий, проте помітний маскулінізуваль- ний ефект. У жінок з адреногенітапьним синдромом і вродженою недостатністю адренокортикального ензиму (див. Розділ 20) нормальний місячний цикл настає після лікування кортизоном. Отже, у людей, як і у мавп, зберігається циклічність виділення гонадотропіну, незважаючи на внутрішньоутробний вплив андрогенів.

Рис. 23-3. Ліворуч: тільце Барра (стрілка) в епідермальному остистому клітинному шарі. Праворуч: ядерний відросток (барабанна паличка) позначений стрілкою у білих клітинах крові (відтворено за дозволом з Grumbach MM, Barr ML: Cytologyc tests of chromosomal sex in relation to sex anomalies in man. Recent Prog Horm Res 1958; 14:255).

Рис. 23-4. На діаграмі показано розвиток яєчника з кори та яєчка з мозкового шару біпотенціальних примордіальних гонад людини (відтворено за дозволом з Grumbach М in: Clinical Endocrinology I. Astwood ЕВ [editor]. Grüne & Stratton, 1960).