Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002
Фізіологія нервових і м'язових клітин
Збудлива тканина: нервова
Глія
У складі нервової системи, окрім нейронів, є гліальні клітини (нейроглія). Ці клітини численні; як зазначено вище, їхня кількість у 10-50 разів перевищує кількість нейронів. Клітини Шванна, що обгортають аксони в складі периферійних нервів, теж належать до глії. У ЦНС містяться три головні типи гліальних клітин. Клітини мікроглії (рис. 2-14) - це клітини-санітари, що нагадують тканинні макрофаги. Вони походять, імовірно, з кісткового мозку і потрапляють до нервової системи по кровоносних судинах. Функцією олігодендроцитів є утворення мієліну (див. рис. 2-3). Астроцити розповсюджені по всьому головному мозку. їх поділяють на два підтипи. Волокнисті астроцити, які містять багато проміжних філаментів, є переважно в білій речовині. Протоплазматичні астроцити містяться в сірій речовині і вирізняються зернистою цитоплазмою. Відростки астроцитів обох підтипів прямують до кровоносних капілярів і разом з ними беруть участь у формуванні гематоенцефалічного бар’єра (див. Розділ 32). Їхні відростки теж утворюють синаптичні контакти на поверхні нервових клітин.
Астроцити мають мембранний потенціал, що залежить від позаклітинної концентрації К+, проте не генерує поширення потенціалів. Астроцити виділяють речовини, що трофічно впливають на нейрони і забезпечують сталість необхідної концентрації йонів та нервових трансмітерів, акумулюючи К+ і нервові трансмітери - глютамат і у-аміномасляну кислоту (ГАМК) (див. Розділ 4).
Характер взаємодії між астроцитами і глютамінергічними нейронами показано на рис. 2-15. Виділений нейронами глютамат поглинають астроцити і перетворюють на глютамін. Глютамін повертається в нейрони і знову перетворюється в глютамат, що виділяється як синаптичний трансмітер.