Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Функції нервової системи
Регулювання постави і рухів
Вступ

Соматична рухова активність у кінцевому підсумку залежить від типу і рівня збудження в спинномозкових мотонейронах і гомологічних нейронах рухових ядер черепних нервів. Ці нейрони становлять спільну кінцеву ланку великої кількості шляхів, які прямують до скелетних м’язів, і отже, підлягають впливові імпульсів, що поширюються цими провідними шляхами.

До кожного спинномозкового мотонейрона різними шляхами надходять імпульси зі спинномозкового сегмента (див. Розділ 6). Численні імпульси прямують до цих клітин також з інших спинномозкових сегментів, стовбура головного мозку і кори великого мозку. Деякі з цих імпульсів закінчуються безпосередньо на мотонейронах, проте велика їхня кількість виявляє ефект через інтернейрони або у- еферентну систему, діючи на м’язові веретена і повертаючись через Іа-аферентні волокна до спинного мозку. Така інтерактивна активність множинних впливів зі спинномозкового, довгастомозкового, середньомозкового і кіркового рівнів забезпечує поставу тіла і робить можливими координовані рухи.

Ці впливи необхідні для такого: довільної рухової діяльності; регулювання постави і забезпечення постійної готовності до виконання наступних рухів; координування діяльності різноманітних м’язів у виконанні плавних і точних рухів. Планування типу довільної рухової активності відбувається в головному мозку, і накази у формі імпульсів поширюються здебільшого за допомогою кірково-спинномозкової і кірково-ядерної систем. Постава тривалий час забезпечена не тільки перед початком рухової діяльності, а й під час неї завдяки системі, що регулює поставу.

Плавність і координованість рухів забезпечує вплив, що надходить з медіальної і проміжної ділянок мозочка (спінальний мозочок). Базальні ядра і латеральні ділянки мозочка (новий мозочок) становлять частину системи зворотного зв’язку, що спрямовує інформацію до премоторної і моторної кори, які причетні до планування й формування виконань довільних рухів.