ЗАГАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ЕМБРІОЛОГІЇ - Долгов О. М. - 2015
Частина І
ОСНОВИ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ЕМБРІОЛОГІЇ
ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
1. На Рис. 1 зображено:
1. Лептотену.
2. Зиготену.
3. Пахитену.
4. Диплотену.
5. Діакінез.
Рис. 1
2. На Рис. 2 зображено:
1. Лептотену.
2. Зиготену.
3. Пахитену.
4. Диплотену.
5. Діакінез.
Рис. 2
3. Генетична різнорідність втрачається на етапі (Рис. 3):
1. 1-2.
2. 2-3.
3. 3.
4. 3-4.
5. 4-5.
Рис. 3
4. Морфологічна редукція відбувається на етапі (Рис. 3):
1. 1.
2. 2.
3. 3.
4. 3-4.
5. 4-5.
5. Стадія диплотени відбувається на етапі (Рис. 3):
1. 1.
2. 2.
3. 3.
4. 3-4.
5. 4-5.
6. Гаплоїдними є (Рис. 3):
1. 1.
2. 2.
3. 3.
4. 3-4.
5. 4-5.
7. У дорослому організмі присутні (Рис. 3):
1. 5
2. 45
3. 345
4. 2345
5. 12345
8. В організмі дорослої жінки відсутні:
1. Оогонії.
2. Ооцити 1-го порядку.
3. Ооцити 2-го порядку.
4. Оогонії та ооцити 1-го порядку.
5. Ооцити 1-го та 2-го порядку.
9. Сім’яні кулі складаються зі:
1. Сперматогоній.
2. Сперматоцитів 1-го порядку.
3. Сперматоцитів 2-го порядку.
4. Сперматид.
5. Сперматозоїдів.
10. Об’єм сім’яної рідини, що виділяється під час еякуляції, становить в нормі:
1. 2 мл.
2. 3 мл.
3. 5 мл.
4. 10 мл.
5. 50 мл.
11. Кількість сперматозоїдів у сім’яній рідині, що виділяється під час еякуляції, становить:
1. 150 млн.
2. 200-250 млн.
3. 300-350 млн.
4. 500-1000 млн.
5. 350 тис.
12. Для того, щоби відбулось нормальне запліднення, сім’яна рідина повинна містити не менше:
1. 60 тис сперматозоїдів.
2. 350 тис сперматозоїдів.
3. 150 млн сперматозоїдів.
4. 250 млн сперматозоїдів.
5. 350 млн сперматозоїдів.
13. Концентрація сперматозоїдів в 1 мл еякуляту повинна бути не меншою:
1. 60 тис.
2. 60 млн.
3. 150 тис.
4. 150 млн.
5. 350 тис.
14. Рухаючись з максимальною швидкістю, за 1 год сперматозоїд людини здолає відстань у:
1. 18 см.
2. 21,6 см.
3. 27 см.
4. 32,4 см.
5. 36 см.
15. Рухаючись з максимальною швидкістю, за 1,5 год сперматозоїд людини здолає відстань у:
1. 18 см.
2. 21,6 см.
3. 27 см.
4. 32,4 см.
5. 36 см.
16. Рухаючись з мінімальною швидкістю, за 3 год сперматозоїд людини здолає відстань у:
1. 18 см.
2. 21,6 см.
3. 27 см.
4. 32,4 см.
5. 36 см.
17. Рухаючись з мінімальною швидкістю, за 2 год сперматозоїд людини здолає відстань у:
1. 18 см.
2. 21,6 см.
3. 27 см.
4. 32,4 см.
5. 36 см.
18. Акросома - це:
1. Осьова нитка хвоста сперматозоїда.
2. Проксимальна центріоль.
3. Дистальна ценріоль.
4. Аналог лізосоми.
5. Депо поживних речовин для рухів сперматозоїда.
19. Чохлик - це:
1. Ущільнена структура на передньому полюсі головки сперматозоїда.
2. Віртуальне потовщення мембрани переднього полюса головки сперматозоїда.
3. Дуплікатура плазмолеми і зовнішньої мембрани ядра сперматозоїда.
4. Потовщення плазмолеми переднього полюса головки сперматозоїда.
5. Амортизатор, що запобігає струсу ДНК ядра сперматозоїда.
20. Фібрилярний футляр розташований у:
1. Чохлику.
2. Шийці.
3. Проміжній частині хвоста.
4. Головній частині хвоста.
5. Термінальній частині хвоста.
21. Окремі щільні фібрили розташовані у:
1. Чохлику.
2. Шийці.
3. Проміжній частині хвоста.
4. Головній частині хвоста.
5. Термінальній частині хвоста.
22. У середньовічній Франції жінки як контрацептивний засіб використовували:
1. Кавун.
2. Лимон.
3. Виноград.
4. Гранат.
5. Какао.
23. За кількістю жовтка розрізняють овоцити:
1. Алецитальні, оліголецитальні, ізолецитальні, полілецитальні.
2. Ізолецитальні, мезолецитальні, полілецитальні.
3. Алецитальні, оліголециальні, полілецитальні.
4. Ізолецитальні, телолецитальні, центролецитальні.
5. Оліголецитальні, ізолецитальні, різко телолецитальні, центролецитальні.
24. За розташуванням жовтка розрізняють овоцити:
1. Алецитальні, оліголецитальні, ізолецитальні, полілецитальні.
2. Ізолецитальні, мезолецитальні, полілецитальні.
3. Алецитальні, оліголециальні, полілецитальні.
4. Ізолецитальні, телолецитальні, центролецитальні.
5. Оліголецитальні, ізолецитальні, різко телолецитальні, центролецитальні.
25. Удруге оліголецитальні яйцеклітини притаманні:
1. Плазунам.
2. Птахам.
3. Плазунам і птахам.
4. Ссавцям.
5. Плазунам, птахам і ссавцям.
26. Анімальний та вегетативний полюси розрізняють у овоцитів:
1. Оліголецитальних.
2. Оліголецитальних і полілецитальних.
3. Мезолецитальних, центролецитальних і різко телолецитальних.
4. Гомолецитальних.
5. Полілецитальних.
27. Гранула жовтка містить відповідно у центрі та на периферії:
1. Лецитін і ліповітелін.
2. Ліповітелін і фосфовітин.
3. Фосфовітин і лецитін.
4. Фосфовітин і ліповітелін.
5. Ліповітелін і лецитін.
28. Абревіатура ГАГ означає:
1. Гама-аміногіалуронова кислота.
2. Галактозоаміноглікан.
3. Гама-аміноглікан.
4. Глікозоаміноглікан.
5. Глікоароноглюкозамін.
29. Зріла ZP поділяється на 2 шари:
1. Зовнішній (нейтральні ГАГ) і внутрішній (кислі ГАГ).
2. Зовнішній (кислі ГАГ) і внутрішній (нейтральні ГАГ).
3. Зовнішній (переважно нейтральні ГАГ) і внутрішній (переважно кислі ГАГ).
4. Зовнішній (переважно кислі ГАГ) і внутрішній (багатий на нейтральні ГАГ).
5. Зовнішній (кислі ГАГ) і внутрішній (переважно нейтральні ГАГ).
30. Кросинговер відбувається у:
1. Зиготені.
2. Пахитені.
3. Зиготені і продовжується у пахитені та диплотені.
4. Пахитені і продовжується у диплотені.
5. Диплотені і завершується у діакінезі.
31. Презумптивні зачатки утворюються внаслідок:
1. Злиття пронуклеусів.
2. Ооплазматичної сегрегації.
3. Плазмоделічної сингамії.
4. Лайонизації.
5. Реверсивної анексії кортикальних гранул.
32. Наслідком ооплазматичної сегрегації є:
1. Злиття пронуклеусів.
2. Утворення презумптивних зачатків.
3. Плазмоделічна сингамія.
4. Перехід Х-хромосоми в облігатну гетероформу.
5. Реверсивна анексія кортикальних гранул.
33. Удруге оліголецитальна ізолецитальна яйцеклітина дробиться:
1. Повністю, рівномірно.
2. Повністю, нерівномірно.
3. Повністю, нерівномірно, асинхронно.
4. Неповністю, рівномірно.
5. Неповністю, нерівномірно.
34. Ізолецитальна яйцеклітина після запліднення дробиться:
1. Повністю, рівномірно.
2. Повністю, нерівномірно.
3. Повністю, нерівномірно, асинхронно.
4. Неповністю, рівномірно.
5. Неповністю, нерівномірно.
35. Амфібластулі притаманна:
1. Інвагінація.
2. Епіболія.
3. Уніполярна іміграція.
4. Мультиполярна іміграція.
5. Деламінація.
36. Для симетричної целобластули непритаманна:
1. Інвагінація.
2. Епіболія.
3. Уніполярна іміграція.
4. Мультиполярна іміграція.
5. Деламінація.
37. У амфібластулу може перетворитись:
1. Целобластула.
2. Дискобластула.
3. Стомобластула.
4. Стерробластула.
5. Ксенобластула.
38. Бластоцель відсутній у:
1. Целобластулі.
2. Дискобластулі.
3. Стомобластулі.
4. Стерробластулі.
5. Ксенобластулі.
39. Похідними нервового гребеня є:
1. Пірамідні нейрони кори головного мозку.
2. Меланоцити.
3. Нюхові нейрони.
4. Дерма шкіри.
5. Хребці та кістки мозкового черепа.
40. Похідними нейрогенних плакод є:
1. Пірамідні нейрони кори головного мозку.
2. Меланоцити.
3. Нюхові нейрони.
4. Дерма шкіри.
5. Хребці та кістки мозкового черепа.
41. Мезодерма у ссавців утворюється з:
1. Телобластів.
2. Мезобластів.
3. Епібласту.
4. Первинної ентодерми.
5. Мезенхіми.
42. Мезодерма у всіх безхребетних, крім голкошкірих, утворюється з:
1. Телобластів.
2. Мезобластів.
3. Епібласту.
4. Первинної ентодерми.
5. Мезенхіми.
43. Провізорні органи земноводних:
1. Жовтковий мішок, алантоїс, хоріон, амніон, серозна оболонка.
2. Жовтковий мішок, амніон, алантоїс, хоріон.
3. Жовтковий мішок, амніон, хоріон.
4. Жовтковий мішок, амніон.
5. Жовтковий мішок.
44. Провізорні органи ссавців:
1. Жовтковий мішок, алантоїс, хоріон, амніон, серозна оболонка.
2. Жовтковий мішок, амніон, алантоїс, хоріон.
3. Жовтковий мішок, амніон, хоріон.
4. Жовтковий мішок, амніон.
5. Жовтковий мішок.
ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ
1. |
2 |
12. |
3 |
23. |
3 |
34. |
1 |
2. |
5 |
13. |
2 |
24. |
4 |
35. |
2 |
3. |
2 |
14. |
1 |
25. |
4 |
36. |
2 |
4. |
4 |
15. |
3 |
26. |
5 |
37. |
3 |
5. |
2 |
16. |
4 |
27. |
4 |
38. |
4 |
6. |
5 |
17. |
2 |
28. |
4 |
39. |
2 |
7. |
5 |
18. |
4 |
29. |
4 |
40. |
3 |
8. |
1 |
19. |
2 |
30. |
4 |
41. |
3 |
9. |
4 |
20. |
4 |
31. |
2 |
42. |
1 |
10. |
2 |
21. |
3 |
32. |
2 |
43. |
5 |
11. |
3 |
22. |
2 |
33. |
3 |
44. |
2 |