ПІДРУЧНИК ІМУНОЛОГІЯ - Меркьюрі Поділля 2013

НАБУТІ ІМУНОДЕФІЦИТНІ СТАНИ

Вторинні імунодефіцити при хронічних запальних процесах бронхо-легеневої системи

У хворих хронічним бронхітом і з різними змінами імунного статусу ремісія отримана при лікуванні поліоксидонієм або лікопідом. Поліоксидоній краще призначати у фазу загострення у поєднанні з антибактеріальною терапією при змінах у лімфоїдній системі та фагоцитозі. Отримані позитивні результати у лікуванні загострень інфекції у хворих з бронхіальною астмою на фоні цих імуномодуляторів.

Як приклад порушень T-клітинної її ланки та фагоцитозу при патології бронхо-легеневої системи приводимо історію хвороби хворого С., 52 років, що знаходився на лікуванні у терапевтичному відділенні з діагнозом: хронічний бронхіт, загострення. Дисфункція імунної системи з переважними порушеннями T-клітинної її ланки та фагоцитозу.

Хворий С, 52 років, скаржиться на кашель з виділенням невеликої кількості харкотиння слизисто-гнійного характеру, задишку змішаного характеру при помірному фізичному навантаженні. Хворіє 5 років, останнє загострення на протязі 1 тижня. При огляді відмічається незначний дифузний ціаноз. Перкуторно коробчатий відтінок перкуторного звуку у нижніх відділах легенів, аускультативно - над всією поверхнею легень на фоні жорсткого дихання відмічаються сухі, розсіяні хрипи.

Аналіз харкотиння: кількість 15 мл, слизово-гнійного характеру, без сторонніх домішок, лейкоцити - 30-40 у п/з, нейтрофіли 20-30 у п/з, макрофаги - 8-10 у п/з, еритроцити - 1-2 у п/з, епітел. клітини (циліндричний) - 1-2 у п/з. змішана флора - St. pneumoniae, Н. Influenzae. БК не виявлено.

Заключення аналізу харкотиння: мокрота слизово-гнійного характеру з підвищеним вмістом нейтрофілів та наявністю бактерій. Заключення спірометрії (рис. 8, табл. 73).

Таблиця 73. Спірометрія

Рис. 8. Заключення спірометрії: виражені порушення вентиляційної функції легень переважно по рестриктивному типу, різке зниження життєвої ємкості легень

Рентгенографія ОГП в прямій проекції: виявляється посилення бронхолегеневого рисунку, ущільнення коренів легень; емфізематозні зміни обох легенів.

Заключення рентгенографії ОГП: ознаки хронічного бронхіту.

Імунограма хворого С., 52 років: нейтрофільний лейкоцитоз з помірним зрушенням формули вліво. Відносна лімфоцитопенія за рахунок зниження T-хелперів CD-4 та цитотоксичних T-лімфоцитів CD-8, ІРІ 1,25. Підвищення рівня В-лімфоцитів і продукції імуноглобулінів IgM, IgG та IgA. NK-клітини у нормі. Незначне підвищення поглинальної здатності нейтрофілів (ФІ, ФЧ), при різкому зниженні функціонального резерву окислювально-відновного потенціалу фагоцитів (НСТ-тест рез. < 16), що свідчить про незавершеність фагоцитозу (табл. 74).

Діагноз: хронічний бронхіт, загострення. Дифузний пневмосклероз. Емфізема легенів. ЛН II ст. Дисфункція імунної системи з переважними порушеннями T-клітинної ланки та фагоцитозу.

Висновок: дисфункція Т-клітинної ланки у поєднанні з неефективним фагоцитозом. Ознаки загострення хронічного запального процесу (підвищення IgG, IgM) у ділянці слизових оболонок (збільшення IgA).

Виходячи з особливостей імунологічного статусу хворого С., для лікування хронічного бронхіту призначили наступну схему імунотропної терапії:

1) етіотропна антибактеріальна терапія - амоксиклав 500/125 мг 3 рази на день м/в, 7 днів;

2) галавіт 0,1 г в/м через день, 10 ін'єкцій;

3) імунофан 0,005% по 0,4 - 0,7 мл п/ш 2 рази на тиждень, 10 ін'єкцій;

4) АЦЦ-лонг 600 мг по 1 таб. 1 раз на день, 10 днів.

Імунореабілітація:

5) респіброн по 1 піг. у день під язик, курс - 10 днів. З метою профілактики по 1 піг. в день, курс - по 10 днів протягом 3 місяців.;

6) тималін 1 мл підшкірно через добу, 10 діб.

Таблиця 74. Імунограма хворого С., 52 років

При імунодефіцитах, що виявляються на фоні ХОЗЛ, позитивний ефект спостерігається при призначенні: левамізолу, Т-активіну, нуклеїнату натрію, діуцифону та інших. У ряді випадків при ХОЗЛ переважним є інгаляційний шлях введення імуномодуляторів (поєднання розчинів димексиду і левамізолу).

Як приклад імунодефіциту за B-клітинним типом при патології бронхо-легеневої системи приводимо історію хвороби хворого Т., 58 років, що знаходився на лікуванні у терапевтичному відділенні з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів, II ст., загострення. ЛН II ст.

Хворий Т., 58 років, (табл. 75) страждає на ХОЗЛ протягом останніх 10 років, палить до 10 цигарок на день, незважаючи на заборону, загострення хвороби спостерігаються 2 - 3 рази на рік. Хворий постійно знаходиться на базисній терапії спиріва (тіотропія бромид) 18 мкг 1 інгаляція, 1 раз на день, теофілін 150 мг, 1 раз на день.

Імунограма хворого Т., 58 років: відносна лімфоцитопенія. Дисрегуляція T-клітинної ланки з відносним підвищенням T-хелперної популяції, ІРІ 2,5. Зниження рівня В-лімфоцитів. Продукція IgMпонижена, а IgA - підвищена. NK-клітини у нормі. Значне підвищення поглинальної здатності нейтрофілів (ФІ, ФЧ), при зниженні функціонального резерву окислювально-відновного потенціалу фагоцитів (НСТ-тест рез. < 16), що свідчить про незавершеність фагоцитозу.

Діагноз: хронічне обструктивне захворювання легенів, II ст., загострення. Дифузний пневмосклероз. Емфізема легенів. ЛН II ст. Імунодефіцит за B-клітинним типом (D 84.9).

Висновок: імунодефіцитний стан по B-клітинній ланці, дисрегуляція продукції імуноглобулінів, що свідчить про загострення хронічного запального процесу (підвищення IgM) у ділянці слизових оболонок (збільшення IgA). Активація фагоцитозу з ознаками його неефективності.

Заключний діагноз: хронічне обструктивне захворювання легенів, II ст., загострення. Дифузний пневмосклероз. Емфізема легенів. ЛН II ст. Імунодефіцит за B-клітинним типом (D 84.9).

Виходячи з особливостей імунологічного статусу хворого Т., для лікування ХОЗЛ призначили наступну схему імунотропної терапії:

1) етіотропна антибактеріальна терапія - левофлоксацин 500 мг в/в краплинно 1 раз на день 7 днів, дімексид 5 мл на 200 мл 0,9 % розчину хлориду натрію в/в краплинно 1 раз на день 5 днів; азитроміцин 500 мг 1 раз на день, 3 дня;

2) поліоксидоній по 6 мг в/м 2 рази на тиждень, протягом 10 діб;

3) галавіт 100 мг 1 раз на добу в/м, 10 діб;

4) лактофільтрум по 2 капс. 2 рази на добу, 14 діб.

5) флуконазол 100 мг через добу, 10 діб.

Імунореабілітація:

6) ІРС-19 інгаляції 1 раз на добу, 20 діб;

7) тималін 1 мл підшкірно через добу, 10 діб.

Таблиця 75. Імунограма хворого Т., 58 років