Основи мікробіології, вірусології та імунології - 2001
Частина І. Загальна мікробіологія
МІКРОБИ ТА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ. ГЕНЕТИКА ТА МІНЛИВІСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ. БАКТЕРІОФАГИ. АНТИБІОТИКИ
НОРМАЛЬНА МІКРОФЛОРА ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ
Симбіоз між організмом людини та мікробами склався еволюційно. Він необхідний для нормального функціонування макроорганізму. Організм людини населяють близько 500 видів бактерій, 50 видів вірусів і 20 видів найпростіших. Внутрішнє середовище людського організму, зокрема кров і лімфа, у нормі стерильні. Але останнім часом доведено, що тканини людського організму заселені персистувальними вірусами. Бактерії, гриби та найпростіші заселяють переважно відкриті порожнини та поверхню тіла людини.
Мікрофлора порожнини рота. Достатня кількість поживних речовин, вологість, температура, лужне або нейтральне середовище ротової порожнини є оптимальними умовами для існування мікробів. Якісний і кількісний склад мікрофлори залежить від характеру харчування, віку людини, догляду за порожниною рота. У ротову порожнину новонародженого мікроби потрапляють з повітря, харчових продуктів, предметів догляду за дитиною, шкіри матері. До прорізування зубів переважає аеробна мікрофлора (лактобактерії, стрептококи, нейсерії).
Після прорізування зубів з'являються факультативні та облігатні анаероби. У дорослої людини нормальна мікрофлора порожнини рота дуже різноманітна (біфідобактерії, вейлонели, дифтероїди, стафілококи, стрептококи, фузобактерії, спірохети — трепонеми, борелії та лептоспіри, актиноміцети, мікоплазми, дріжджеподібні гриби роду Candida). У ній також можуть міститися ротова амеба, трихомонади. Ця мікрофлора, розщеплюючи рештки харчових продуктів, здатна змінювати pH слини, утворювати зубний наліт і зубний камінь, що призводить до карієсу і запальних захворювань порожнини рота.
Мікрофлора шлунка нечисленна. Шлунковий сік (pH 0,9 — 1,5) є захисним бар'єром, що не дозволяє патогенним і умовно- патогенним мікробам проникати в організм людини. Більшість мікробів, які потрапляють з їжею та водою в кисле середовище, гинуть. Зберігаються тільки кислотостійкі (лактобактерії, дріжджі, кампілобактерії та ін.). Кількість їх перевищує 100 в 1 мл.
У дванадцятипалій і тонкій кишці мікробів мало, незважаючи на слаболужну реакцію кишкового соку. Ферменти та жовч згубно діють на мікроби. У невеликій кількості виявляють біфідобактерії, лактобактерії, ентерококи, Е. соїі та ін. їх кількість становить до 105 в 1 мл.
Мікрофлора товстої кишки надзвичайно численна та різноманітна. У дітей при вигодовуванні їх грудним молоком розвивається специфічна мікрофлора (біфідобактерії, лактобактерії), яка є антагоністом патогенних і умовно-патогенних мікробів. У недоношених дітей і дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні, формування біфідофлори порушується. У них мікрофлора представлена Е. coli, ентерококами, стафілококами, лактобактеріями. У таких дітей частіше виникають порушення функцій травного каналу. Мікрофлору кишок дорослих людей представляють понад 260 видів мікроорганізмів. Основну масу (96—99 %) становлять біфідобактерії, бактероїди; 1—4% — Е. coli, ентерококи, лактобактерії, стафілококи, клостридії. Є незначна кількість інших мікроорганізмів (протей, гриби роду Candida, актиноміцети, ентеровіруси, кишкові амеби, мікоплазми, фузобактерії, кампілобактерії).
Мікрофлора дихальних шляхів порівняно бідна, що пояснюється захисною функцією епітелію. У верхніх дихальних шляхах виявляють переважно (до 99 %) стафілококи, стрептококи, мікрококи, непатогенні диплококи, дифтероїди, віруси (аденовіруси). Кінцеві розгалуження бронхів ^альвеоли легень) стерильні. Недостатня захисна функція епітелію в дітей є однією з причин частого розвитку респіраторних захворювань.
Мікрофлора піхви у дівчаток формується на 2-гу—5-ту добу після народження. Вона представлена переважно коками і зберігається до статевого дозрівання. Під дією гормонів кокова мікрофлора змінюється на молочнокислу, головним представником якої є паличка Додерлайна — показник чистоти піхви. Виділяють 4 ступені чистоти піхви:
· І і II ступені (у здорових жінок) — у мазках піхви виявляють багато паличок Додерлайна, одиничні лейкоцити;
· III ступінь (при запальних захворюваннях жіночих статевих органів) — паличок Додерлайна дуже мало;
· IV ступінь — паличок Додерлайна немає, є велика кількість стафілококів, стрептококів, лейкоцитів. Через це в піхві утворюється слабокисле або лужне середовище. Під час пологів або аборту кокова мікрофлора може призвести до ендометриту (запалення слизової оболонки матки), сепсису.
Мікрофлора кон'юнктиви нечисленна. Вона представлена стафілококами, Corynebacterium xerosis, мікоплазмами.
Мікрофлора шкіри залежить від умов праці та побуту, дотримання правил особистої гігієни, статі і віку людини. На поверхні шкіри можна виявити стафілококи, стрептококи, сарцини, плісеневі гриби, дріжджі, дифтероїди. На шкірі статевих органів іноді виявляють Mycobacterium smegmatis (подібні до мікобактерій туберкульозу), сапрофітні трепонеми, мікоплазми.
Значення нормальної мікрофлори:
1. Є антагоністом патогенних мікроорганізмів, сприяє формуванню імунної системи макроорганізму, бере участь у синтезі вітамінів.
2. Є потенційно патогенною (за винятком біфідобактерій).
У разі ослаблення організму (переохолодження, виснаження та ін.) може спричинювати захворювання: ангіну, ревматизм, цистит, отит, бронхіт, пневмонію, шлунково-кишкові розлади, гнійні захворювання шкіри, кон'юнктивіт. Фузобактерії сприяють розвитку апендициту, кампілобактерії — виразки шлунка й дванадцятипалої кишки.
У разі тривалого та нераціонального застосування антибіотиків, при інфекційних і соматичних захворюваннях змінюється видовий і кількісний склад нормальної мікрофлори. Цей стан називають дисбактеріозом. Для його лікування застосовують препарати-евбіотики: колібактерин, лактобактерин, біфікол, біфіформ та ін.