Основи мікробіології, вірусології та імунології - 2001

Частина IІ. Спеціальна мікробіологія

ВІРУСИ

ВІРУС ПОЛІОМІЄЛІТУ. ВІРУСИ КОКСАКІ ТА ECHO

Вірус поліомієліту (поліовірус) належить до родини пікорнавірусів, роду ентеровірусів. До цієї родини також відносять віруси Коксакі і ECHO. Поліовірус невеликий за розміром (до 30 нм), має форму ікосаедра (двадцятигранника). Геном представлений однонитчастою РНК. Вірус не має суперкапсиду, у нього є лише капсид. Антигенні властивості пов'язані з одним із білків капсиду. За антигенною структурою виділяють три типи вірусу поліомієліту (І, II і III), які виявляють у РН. Епідемію найчастіше спричинює тип І (від 65 до 95 % випадків).

Резистентність. Збудник дуже стійкий. У воді може зберігатися до 100 діб, молоці — 90 діб, у випорожненнях — понад півроку. Але він чутливий до розчинів хлорного вапна, хлораміну, пероксиду водню. Гине під час кип'ятіння.

Джерела інфекції: хворі, вірусоносії. Хворі виділяють збудник наприкінці інкубаційного періоду (останні 3—7 днів) і протягом 40 днів, іноді до 4 міс.

Шлях передачі фекально-оральний.

Фактори передачі: харчові продукти, вода, предмети догляду. Переносники — мухи. Можлива передача повітряно-краплинним шляхом у перші дні захворювання.

Вхідні ворота — слизова оболонка глотки, шлунка, кишок. Там віруси розмножуються. Потім вони потрапляють у лімфатичні вузли та кров. Вірусемія іноді супроводжується підвищенням температури тіла і слабістю. Можливі одужання та формування імунітету. Іноді вірус проникає в ЦНС. Він уражує рухові нейрони спинного мозку та сіру речовину довгастого мозку. Унаслідок загибелі рухових нейронів розвиваються в'ялі паралічі, частіше нижніх кінцівок, які призводять до інвалідності або смерті.

Імунітет зберігається впродовж усього життя.

Специфічна терапія не розроблена.

Специфічна профілактика. Застосовують живу вакцину Себіна. Її вводять згідно з календарем щеплень дітям, починаючи з 3-місячного віку, триразово. Ревакцинацію проводять у 18 міс, 3, 6 і 14 років. Для пасивної профілактики (контактним) призначають імуноглобулін.

Матеріал для дослідження: випорожнення (перші 2 тиж захворювання), виділення з носової частини глотки (перші дні захворювання), шматочки спинного та головного мозку (секційний матеріал), кров.

Методи лабораторної діагностики:

· вірусологічний — зараження культур клітин;

· серологічний — PH, РЗК, РГГА (метод парних сироваток, при позитивному результаті титр антитіл підвищується в 4 рази).

Віруси Коксакі та ECHO за морфологією та біологічними властивостями схожі на поліовірус, але відрізняються від нього антигенною структурою. Відомо дві серогрупи вірусів Коксакі (А і В). Вірус Коксакі групи А має 23 сероваріанти. Він є збудником паралітичних захворювань, що нагадують поліомієліт, а також ГРВІ, гастроентеритів та ін. Вірус В (6 сероваріантів) спричинює серозні менінгіти, асептичні міокардити та ін.

Вірус ECHO має 32 серовари, які не дають перехресного імунітету. Цей вірус спричинює ГРВІ, асептичні менінгіти, асептичні гарячки.