Основи мікробіології, вірусології та імунології - 2001

Частина IIІ. Практичні заняття з предмета “Мікробіологія з основами вірусології та імунології”

Практичне заняття № 6. ВАКЦИНИ. СИРОВАТКИ. АЛЕРГІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета

Знати:

- умови зберігання імунопрепаратів; принципи їх застосування;

- принцип автовакцинації;

- діагностичні алергічні реакції;

- принципи профілактики анафілактичного шоку.

Уміти:

- визначити придатність препарату до застосування;

- користуватися інструкціями щодо застосування імунологічних препаратів.

Оснащення: препарати вакцин, сироваток, імуноглобулінів; інструкції щодо їх застосування; витяг з "Положення про кабінет щеплень", витяг з наказу МОЗ України за № 276 від 31.10.2000 р. (таблиця "Календар щеплень").

План

I. Вивчення інструкцій щодо застосування та умов зберігання вакцин, сироваток, імуноглобулінів.

II. Календар щеплень.

III. Положення про кабінет щеплень.

IV. Методика профілактики анафілактичного шоку.

V. Діагностичні алергічні реакції.

Хід заняття

Специфічна профілактика й імунотерапія — це найефективніші методи боротьби з інфекційними хворобами. З цією метою застосовують вакцини, сироватки, імуноглобуліни. Застосування імунологічних препаратів регламентують накази МОЗ України, які враховують основні положення Розширеної програми імунізації (РПІ), затвердженої ВООЗ.

Вакцинацію проводять за епідеміологічними показаннями та планово. За епідеміологічними показаннями її проводять під час спалахів епідемій черевного тифу, холери, дифтерії та інших хвороб. Крім того, вакцинують працівників баклабораторій, м'ясокомбінатів, підприємств по переробці шкіри та ін., де існує небезпека інфікування. Планову вакцинацію проводять згідно з календарем щеплень. При проведенні щеплень слід ураховувати протипоказання.

Протипоказання до введення всіх вакцин і анатоксинів: важкі ускладнення (анафілактичний шок) після введення попередньої дози, алергічні реакції на будь-який компонент вакцини, прогресуючі захворювання нервової системи, гідроцефальний синдром у стадії декомпенсації, епілесія, епілептичний синдром (судоми 2 рази на місяць та частіше), анемія (рівень гемоглобіну менше ніж 80 г/л).

Протипоказання до введення живих вакцин: природжені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія (уведення живих вакцин не протипоказано при селективному імунодефіциті IgA та ІgМ), гемобластози та злоякісні новоутворення, вагітність, СНІД.

І. Вивчення інструкцій щодо застосування вакцин, сироваток та імуноглобулінів. Умови їх зберігання.

Імунопрепарати виготовляють на спеціальних біофабриках, у виробничих інститутах і лабораторіях науково-дослідних інститутів. Ці препарати проходять державний контроль. Але існує особливий вид вакцин, які використовують для лікування інфекцій із затяжним перебігом. Ці вакцини виготовляють у мікробіологічній лабораторії шляхом виділення збудників з організму хворого та їх інактивації. їх застосовують для лікування цього ж хворого, тому такі вакцини називають автовакцинами. Усі види вакцин використовують відповідно до інструкцій.

Завдання № 1. Вивчіть інструкції щодо застосування імунопрепаратів, показання та протипоказання до їх застосування. Під час вивчення інструкцій зверніть увагу на властивості, призначення, шлях уведення та дозу імунопрепарату, можливі реакції на його введення, протипоказання, форму випуску. Визначте відповідність запропонованих імунопрепаратів вимогам інструкції.

II. Календар щеплень.

Планову вакцинацію проводять у терміни, передбачені календарем щеплень.

Завдання № 2. Ознайомтеся з календарем щеплень.

Календар профілактичних щеплень в Україні

(витяг з наказу МОЗ України № 276 від 31.10.2000 р.)

Вік

Щеплення

1 день


Проти гепатиту В




3 дні

Проти

туберкульозу





3 міс


Проти гепатиту В

Проти

дифтерії, коклюшу, правця

Проти

поліомієліту


4 міс



Проти

дифтерії, коклюшу, правця

Проти

поліомієліту


5 міс


Проти гепатиту В

Проти

дифтерії, коклюшу, правця

Проти

поліомієліту


12—15 міс





Проти кору, краснухи, епідемічного паротиту

18 міс


Проти гепатиту В

Проти

дифтерії, коклюшу, правця

Проти

поліомієліту


3 роки




Проти

поліомієліту


6 років



Проти

дифтерії, правця

Проти

поліомієліту

Проти кору, краснухи, епідемічного паротиту

7 років

Проти

туберкульозу





11 років



Проти

дифтерії, коклюшу, правця


Проти кору, краснухи, епідемічного паротиту (якщо у 6 років вакцинацію не проводили)

14 років

Проти

туберкульозу


Проти

дифтерії, правця

Проти

поліомієліту


15 років





Проти краснухи (дівчата), епідемічного паротиту (хлопці)

18 років



Проти

дифтерії, правця



Дорослі


Проти гепатиту В

Проти

дифтерії, правця



III. Положення про кабінет щеплень.

Імунізацію проводять у спеціальних кабінетах профілактичних щеплень.

Завдання № 3. Ознайомтеся з Положенням про кабінет щеплень.

Положення про кабінет щеплень

(витяг)

У кабінеті для проведення масових щеплень підлога, панелі, стіни та столи миють гарячою водою з милом або протирають серветками, змоченими 0,2 % розчином хлораміну, 2 % розчином лізолу та ін. Стіл для інструментів накривають стерильним простирадлом. Після цього в кімнату допускаються лише ті особи, які беруть участь у проведенні щеплень. Усі медпрацівники повинні зняти кільця, годинники, браслети, коротко підстригти нігті, надягти чисті, щойно пропрасовані халат і шапочку, помити руки водою з милом та щіткою, надягти продезінфіковані рукавички. Після кожної маніпуляції рукавички миють і обробляють стериліумом. Через кожні 2 год рукавички знімають і занурюють у 0,5 % розчин хлораміну на 1 год, потім промивають водою, висушують. Після кожного необережного доторкування до нестерильного предмета проводять обробку рукавичок дезінфекційним розчином.

Треба звернути увагу на правильність розфасовки, цілість етикеток і ампул, а також на фізичні особливості препарату. Кожна коробка, у яку були розфасовані ампули або флакони з препаратом, повинна мати етикетку. На цій етикетці повинні бути вказані назва установи-виробника, її адреса, повна назва препарату та його дози, номер серії, контрольний номер, термін використання та умови зберігання. На кожній ампулі також має бути чітка етикетка, де вказано кількість препарату в ампулі, номер, серію, контрольний номер, термін зберігання та ін.

Препарати не можна використовувати: а) за відсутності етикеток або повних даних; б) за наявності будь-яких пошкоджень ампули або сторонніх включень (скло, пластівці, нитки та ін.); в) у разі зміни фізичних властивостей препарату, непередбачених інструкцією; г) при закінченні терміну зберігання.

Безпосередньо перед використанням препарату кінець ампули витирають спочатку етиловим спиртом, а потім досуха стерильною ватою або серветкою. Надрізають пилочкою, після чого вдруге витирають етиловим спиртом, накривають серветкою, обламують і через отвір набирають препарат у шприц. Перед використанням сухих препаратів їх попередньо розчиняють дистильованою водою, ізотонічним розчином натрію хлориду або спеціальним розчинником, котрі вводяться в отвір ампули за допомогою шприца в кількості, вказаній на етикетці. Якщо сухий препарат знаходиться у флаконі або ампулі, розчинник уводять у флакон шляхом проколу гумового корка, попередньо знявши пінцетом металевий ковпачок та протерши поверхню пробки етиловим спиртом. Після введення розчинника в ампулу або флакон та змочування сухого препарату ампулу або флакон злегка струшують та залишають стояти до повного розчинення. Отвір ампули накривають стерильною марлевою серветкою. Шприц, котрим уводили розчинник в ампулу чи флакон, загортають у стерильну марлеву серветку. Після повного розчинення вмісту ампули чи флакона, препарат уводять пацієнту тим самим шприцом, яким уводили розчинник.

Розкриту ампулу чи флакон слід використати в перші години після відкриття (згідно з інструкцією до кожного препарату).

Шкіру на місці щеплення дезінфікують спиртовим розчином йоду, безпосередньо перед ін'єкцією її протирають етиловим спиртом або ефіром. Дуже забруднену шкіру доцільно очистити бензином. Знезаражену шкіру захоплюють у складку лівою рукою, а голку вводять в основу складки зверху вниз. Вакцини вводять нашкірно, внутрішньошкірно, через ніс, усередину (через рот), але найчастіше — під шкіру нижнього кута лопатки.

IV. Методика профілактики анафілактичного шоку.

Застосування імунопрепаратів може призвести до розвитку алергічного стану та виникнення небезпечного для життя пацієнта ускладнення — анафілактичного шоку.

Завдання № 4. Ознайомтеся з методикою профілактики анафілактичного шоку (див. розділи "Учення про імунітет", "Специфічна профілактика інфекційних хвороб та імунотерапія", с. 109).

V. Діагностичні алергічні реакції.

Інфекційна алергія спостерігається при туберкульозі, бруцельозі, туляремії, сифілісі та інших захворюваннях. Для діагностики цих захворювань застосовують такі алергічні проби: Манту (при туберкульозі), Бюрне (при бруцельозі), пробу з тулярином (при туляремії) та ін.

Завдання № 5. Ознайомтеся з методикою постановки діагностичних алергічних реакцій (див. розділи "Учення про імунітет", "Алергія й анафілаксія", с. 113—114).

Контрольні запитання

1. Види вакцин і сироваток. Переваги імуноглобулінів.

2. Форма випуску імунопрепаратів.

3. Вимоги до імунопрепаратів.

4. Протипоказання до введення вакцин.

5. У яких умовах зберігають імунопрепарати?

6. Як визначити придатність препарату до вживання?

7. Положення про кабінет щеплень.

8. Який нормативний документ регламентує терміни проведення планових щеплень?

9. Як запобігти розвитку анафілактичного шоку?

10. Для чого застосовують діагностичні алергічні реакції та як їх ставлять?

Домашнє завдання

1. Заповнити щоденник.

2. Підготуватися до модульного контролю з розділу "Загальна мікробіологія".

Рекомендації щодо самопідготовки до модульного контролю з розділу "Загальна мікробіологія"

Повторіть матеріал розділу "Загальна мікробіологія".

Запитання для самопідготовки з теорії

1. Мікробіологія як наука. Медична мікробіологія, її завдання в боротьбі з інфекційними хворобами.

2. Мікробіологічні методи діагностики інфекційних хвороб.

3. Поняття про класифікацію мікроорганізмів, їх ідентифікацію.

4. Морфологія бактерій. Морфологічні особливості грибів, найпростіших, вірусів і пріонів.

5. Будова бактеріальної клітини. Роль структур бактеріальної клітини в патогенезі захворювань і забезпеченні резистентності мікроорганізмів.

6. Ферментативна активність мікроорганізмів, її роль у патогенезі захворювань.

7. Основні типи живлення мікроорганізмів. Культивування мікроорганізмів.

8. Типи дихання мікроорганізмів.

9. Ріст і розмноження мікроорганізмів. ФБН.

10. Живильні середовища, їх класифікація, приготування та застосування.

11. Поширення мікроорганізмів у природі. Роль води, повітря та ґрунту в передачі інфекційних хвороб.

12. Нормальна мікрофлора організму людини.

13. Вплив факторів навколишнього середовища на мікроорганізми.

14. Стерилізація, її основні види. Стерилізація медичного інструментарію, перев'язувального матеріалу, лабораторного посуду та живильних середовищ.

15. Дезінфекція. Дезінфекційні речовини, приготування дезінфекційних розчинів. Поняття про асептику й антисептику.

16. Генетика мікроорганізмів. Причини мінливості. Роль мінливості у формуванні нових штамів мікроорганізмів.

17. Бактеріофаг, його природа та практичне застосування.

18. Поняття про антибіотики. їх походження, класифікація, застосування. Побічна дія антибіотиків.

19. Визначення понять "інфекція" та "інфекційний процес". Характеристика збудників інфекційних хвороб.

20. Динаміка розвитку інфекційного процесу. Прояви інфекційного процесу.

21. Джерела інфекції, шляхи передачі, вхідні ворота.

22. Внутрішньолікарняні інфекції.

23. Неспецифічна природна резистентність. Імунітет, його види. Фактори імунітету.

24. Серологічні реакції, їх практичне застосування.

25. Види вакцин. Принципи виготовлення. Методи вакцинації. Ревакцинація.

26. Сироватки. Імуноглобуліни (гамма-глобуліни). Принципи виготовлення та умови зберігання. Шляхи введення.

27. Поняття про алергію. Її основні форми.

28. Анафілактичний шок. Стан анафілаксії та запобігання йому.

29. Сироваткова хвороба, її профілактика.

30. Діагностичні алергічні реакції.

Запитання для самопідготовки з практики

1. Правила роботи та техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії.

2. Будова мікроскопа. Правила мікроскопії.

3. Приготування бакпрепаратів.

4. Забарвлення мазків простим методом.

5. Забарвлення мазків за Грамом.

6. Мікроскопія забарвлених препаратів.

7. Характеристика росту мікроорганізмів на рідких живильних середовищах.

8. Характеристика росту мікроорганізмів на щільних живильних середовищах.

9. Техніка посіву матеріалу на живильні середовища бакпетлею.

10. Приготування дезінфекційних розчинів, їх застосування. Дезінфекція відпрацьованого матеріалу, робочого місця та рук.

11. Підготовка лабораторного посуду, медичного інструментарію, перев'язувального та хірургічного матеріалу до стерилізації. їх стерилізація.

12. Реакція аглютинації.

13. Вимоги до кабінету щеплень. Принципи вакцинації.

14. Постановка реакції аглютинації на склі.

15. Визначення придатності імунопрепаратів до застосування.

Література. Основна

Люта В. Г., Заговора Г. І. Мікробіологія з основами вірусології та імунології.— К.: Здоров'я, 2001.— С. 6—7, 19—115, 224—258.

Додаткова

Ситник І. О., Климнюк С. І., Творко М. С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія.— Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.— С. 222.





Для любых предложений по сайту: [email protected]