Основи мікробіології, вірусології та імунології - 2001

Частина IIІ. Практичні заняття з предмета “Мікробіологія з основами вірусології та імунології”

Практичне заняття № 8. ОСОБЛИВОСТІ ЗАБОРУ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПАТОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ ПРИ КОКОВИХ ІНФЕКЦІЯХ

Мета

Знати:

- мікробіологічну характеристику патогенних коків, захворювання, які вони спричинюють, принципи профілактики кокових інфекцій;

- особливості забору патологічного матеріалу для дослідження, правила його транспортування;

- особливості лабораторної діагностики інфекцій кокової етіології.

Уміти:

- проводити забір патологічного матеріалу, оформляти супровідну документацію:

- проводити первинний посів матеріалу на живильні середовища (посів тампоном);

- визначати чутливість до антибіотиків (посів шпателем).

Оснащення: мазки-препарати патогенних коків, ріст патогенних коків на середовищах (ЖСА, КА, цукровий бульйон, плазма крові), чиста культура S. aureus; живильні середовища для первинного посіву (ЖСА, КА, цукровий бульйон), стерильні ватні тампони (для зіва), стерильні шпателі, ємкість із дезінфекційним розчином для використаних шпателів, лоток для використаних тампонів, спиртівка, мікроскоп, бланки направлень.

План

I. Забір слизу із зіва та носа. Оформлення супровідної документації.

II. Посів матеріалу на живильні середовища.

III. Вивчення характеру росту стафілококів на живильних середовищах.

IV. Визначення чутливості стафілококів до антибіотиків.

Хід заняття

Гноєтворні коки спричинюють гнійно-септичні захворювання з різноманітною клінічною картиною. Локалізація збудника в організмі може бути різною. Ефективність лікування будь-якого інфекційного захворювання залежить від результатів мікробіологічного дослідження.

Забір патологічного матеріалу проводять до початку антибіотикотерапії в достатній кількості та асептичних умовах (не допускати забруднення сторонньою мікрофлорою, дезінфектантами). Його слід доставити в лабораторію не пізніше ніж через 2—3 год після забору. Транспортувати матеріал у лабораторію слід у спеціальних біксах, пеналах або контейнерах (з урахуванням резистентності збудника). Обов'язково оформлюють супровідну документацію.

Оскільки у стафілококів і стрептококів не виражена органотропність, на дослідження беруть різноманітний матеріал різними способами залежно від локалізації процесу.

Кров (при сепсисі), гній (при абсцесах) і пунктат плеври (при плевриті) беруть стерильним шприцом у стерильну пробірку.

Мокротиння, дуоденальний вміст, випорожнення, блювотні маси, промивні води шлунка та сечу (середню порцію після туалету статевих органів) збирають у стерильні баночки. Слиз із зіва, носа, вуха та з відкритих гнійних ран (після видалення поверхневого нальоту) беруть стерильним тампоном.

У зв'язку з вираженою органотропністю нейсерій матеріалом для дослідження може бути: а) при менінгококовій інфекції — спинномозкова рідина, кров, виділення з носової частини глотки; б) при гонококовій інфекції: у жінок — виділення з уретри, шийки матки (цервікального каналу), піхви; у чоловіків — виділення з уретри; при бленореї — виділення з очей.

Оскільки нейсерії характеризуються низькою резистентністю, посів патологічного матеріалу роблять біля ліжка хворого, а під час транспортування матеріал обкладають грілками.

І. Забір слизу із зіва (ротової частини глотки) і носа. Оформлення супровідної документації.

Стафілококи часто спричинюють внутрішньолікарняні інфекції. Стафілококові інфекції часто виявляють в акушерсько-гінекологічних, хірургічних та інших стаціонарах. Це зумовлено бактеріоносійством (серед медперсоналу, вагітних та ін.). У носіїв стафілококи найчастіше локалізуються в носі та зіві. Тому для профілактичного обстеження матеріал беруть саме з носа та зіва. Перед забором матеріалу оформляють супровідну документацію.

Завдання № 1. Оформіть супровідну документацію. Проведіть забір матеріалу із зіва та носа за алгоритмами.

На посуд для патологічного матеріалу наклеюють етикетку. На ній вказують вид матеріалу та дату його забору, прізвище, ім'я та по батькові хворого. У направленні повторюють ці відомості про хворого. Додатково вказують адресу, місце роботи чи навчання, орієнтовний діагноз, мету дослідження, а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка проводила забір патологічного матеріалу.

Увага! Матеріал беруть натще або не раніше ніж через 2 год після іди, дотримуючись правил асептики та техніки безпеки.

Алгоритм «Забір матеріалу із зіва»:

· візьміть дві пробірки з тампонами для зіва;

· підпишіть пробірки з тампонами (згідно з номером реєстрації в журналі);

· напишіть на одній пробірці "З" (зів), на другій — "Н" (ніс);

· посадіть пацієнта на стілець обличчям до світла або освітіть ротову порожнину, якщо хворий лежачий;

· візьміть шпатель у ліву руку, а тампон — у праву;

· натисніть шпателем на корінь язика;

· зніміть тампоном слиз спочатку з одного мигдалика, а потім — із другого. Якщо мигдалики видалені, слиз беруть із піднебінних дужок.

Увага! Під час забору матеріалу тампон не обертати! Не можна торкатися тампоном язика, зубів, слизової оболонки щік!

Опустіть шпатель у дезінфекційний розчин, тампон покладіть у пробірку та поставте її в штатив.

Алгоритм «Забір матеріалу з носа»:

· покладіть на потилицю пацієнта ліву руку;

· уведіть тампон у носовий хід, не торкаючись зовнішньої поверхні носа;

· зберіть слиз спочатку зі стінок одного носового ходу, а потім — зі стінок другого;

· тампон покладіть у пробірку.

II. Посів матеріалу на живильні середовища.

Завдання № 2. Проведіть посів матеріалу тампоном на ЖСА, КА.

Алгоритм «Посів тампоном»:

· візьміть чашку з живильним середовищем і підпишіть її (див. номер на пробірці; посів можна робити на одну чашку, розбивши її на сектори);

· запаліть спиртівку;

· підніміть кришку чашки Петрі;

· нанесіть матеріал тампоном, втираючи його на малій площі живильного середовища;

· шпателем розітріть матеріал по всій поверхні середовища (посів "газоном") або спочатку зробіть кілька штрихів тампоном на одному місці, а потім коловими рухами втирайте по всій поверхні середовища.

III. Вивчення характеру росту стафілококів на живильних середовищах.

При культивуванні на ЖСА вивчають лецитиназну активність за феноменом утворення "вінчика" навколо колоній, на КА — гемолітичну активність (зона просвітлення навколо колоній), на плазмі крові — здатність утворювати плазмокоагулазу (згортання плазми).

Завдання № 3. Вивчіть характер росту стафілококів на живильних середовищах (ЖСА, КА, плазмі крові). Зверніть увагу на колір і розмір колоній, наявність "вінчика", зони гемолізу, згортання плазми.

IV. Визначення чутливості стафілококів до антибіотиків.

Під час мікробіологічного дослідження важливо не тільки виділити та ідентифікувати збудник, але й визначити його чутливість до антибіотиків.

Завдання № 4. Зробіть посів для визначення чутливості виділеної культури стафілококів до антибіотиків.

Алгоритм «Визначення чутливості культури мікроорганізмів до антибіотиків»:

· підпишіть чашку з живильним середовищем;

· посійте виділену чисту культуру мікроорганізмів методом "газону";

· підсушіть чашку в термостаті (37 °С, 30—40 хв);

· покладіть паперові диски, просочені розчином антибіотиків, на відстані 2—2,5 см від краю чашки та один від одного.

Увага! До і після накладання кожного диска бранші пінцета фламбують у полум'ї спиртівки;

поставте чашку в термостат (37 °С);

проведіть облік результатів через 18—24 год (для цього слід виміряти зону "затримки" росту мікроорганізмів, ураховуючи діаметр паперового диска, і визначити чутливість за таблицею).

Можливі лише два варіанти відповіді:

1) негативний — патогенні стафілококи не виділено; 2) позитивний — виділено S. aureus (чи інший), чутливий до (перелік антибіотиків, до яких чутливий виділений мікроорганізм).

Контрольні запитання

1. Мікробіологічні особливості стафілококів, стрептококів, пневмококів, гонококів і менінгококів (морфологія, тинкторіальні, культуральні та ферментативні властивості, резистентність, фактори патогенності).

2. Які захворювання спричинюють патогенні коки?

3. Особливості забору матеріалу за підозри на кокові інфекції. Правила його транспортування.

4. Як визначають чутливість мікроорганізмів до антибіотиків?

Домашнє завдання

1. Заповнити щоденник.

2. Підготуватися до практичного заняття № 9.

Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття № 9

I. Ознайомтеся з темою та метою практичного заняття, запишіть у щоденник його тему та план.

II. Вивчіть тему "Збудники кишкових хвороб".

III. Дайте відповіді на запитання 1 — 13, розв'яжіть ситуаційні задачі, які наведено в кінці теми.

Література. Основна

Люта В. А., Заговора Г. І. Мікробіологія з основами вірусології та імунології.— К.: Здоров'я, 2001.— С. 134—149.

Додаткова

Ситник І. О., Климнюк С. І., Творко М. С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія.— Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.— С. 263—274, 276—279.