Основи мікробіології, вірусології та імунології - 2001

Частина IIІ. Практичні заняття з предмета “Мікробіологія з основами вірусології та імунології”

Практичне заняття № 9. ОСОБЛИВОСТІ ЗАБОРУ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПАТОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ ПРИ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЯХ

Мета

Знати:

- загальну характеристику ентеробактерій, захворювання, які вони спричинюють;

- особливості забору та транспортування патологічного матеріалу до лабораторії;

- принципи мікробіологічної та серологічної діагностики.

Уміти проводити забір і посів випорожнень на живильні середовища.

Оснащення: середовища Ендо, EMC, Плоскірева, двоцукрове середовище Ресселя, середовища Гісса, середовища для первинного посіву (Ендо, EMC, Плоскірева), ізотонічний розчин натрію хлориду, стерильні ректальні тампони, випорожнення, фантом, бакпетлі, пастерівські піпетки, розгорнута РА Відаля, стерильна баночка з дерев'яною паличкою.

План

I. Забір випорожнень для мікробіологічного дослідження.

II. Посів випорожнень на живильні середовища (Ендо, EMC, Плоскірева).

III. Вивчення культуральних і ферментативних властивостей ентеробактерій на живильних середовищах.

IV. Особливості діагностики сальмонельозів (у тому числі черевного тифу).

Хід заняття

Ентеробактерії спричинюють гострі кишкові інфекції (ГКІ). Вони можуть бути причиною виникнення внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ). Оскільки збудники локалізуються переважно в кишечнику, для дослідження найчастіше беруть випорожнення. Деякі інфекції (сальмонельози) супроводжуються бактеріемією, тому матеріалом для дослідження можуть бути також кров, сеча, жовч та ін.

Ураховуючи високу чутливість ентеробактерій до дезінфекційних засобів, для забору випорожнень використовують продезінфікований і ретельно промитий кип'яченою водою посуд.

За підозри на дизентерію беруть перші порції випорожнень, при сальмонельозі та ентериті — останні. Звертають увагу на наявність патологічних домішок (гною, слизу, крові). Не слід брати випорожнення з домішками крові, оскільки вона має бактерицидну дію.

І. Забір випорожнень для мікробіологічного дослідження.

Випорожнення досліджують з метою діагностики захворювань і виявлення носіїв. Існує два способи забору випорожнень: а) ректальним тампоном із прямої кишки; б) з підкладного судна.

Завдання № 1. Проведіть забір випорожнень ректальним тампоном, ознайомтеся з методикою забору випорожнень із підкладного судна.

Алгоритм «Забір випорожнень ректальним тампоном із прямої кишки» (на фантомі):

· покладіть пацієнта на лівий бік (ноги зігнуті в колінах, приведені до живота);

· змочіть тампон ізотонічним розчином натрію хлориду;

· розведіть лівою рукою сідниці пацієнта;

· уведіть правою рукою тампон через відхідниковий отвір у пряму кишку, спочатку в напрямку до пупка (на 3—4 см), а потім — паралельно хребту (ще на 5—8 см);

· зберіть вміст прямої кишки коловими рухами тампона;

· вийміть тампон і покладіть його в пробірку.

Алгоритм «Забір випорожнень із підкладного судна»:

· обробіть судно 10 % розчином хлорного вапна;

· промийте його ретельно кип'яченою водою для видалення слідів дезінфекційного розчину;

· візьміть 2-3 г випорожнень у стерильну баночку;

· залийте матеріал гліцериновою сумішшю (1:10), якщо його неможливо доставити в лабораторію протягом 2 год.

II. Посів випорожнень на живильні середовища Ендо, EMC і Плоскірева.

Завдання № 2. Проведіть посів тампоном на щільні живильні середовища Ендо, EMC, Плоскірева за алгоритмом (див. алгоритм 'Посів тампоном", практичне заняття № 8, с 264).

III. Вивчення культуральних і ферментативних властивостей ентеробактерій на живильних середовищах.

Завдання № 3. Вивчіть культуральні та ферментативні властивості ентеробактерій на щільних середовищах Ендо, EMC, Плоскірева, Ресселя та Гісса, порівняйте з таблицями 18 і 19.

Алгоритм «Вивчення культуральних властивостей ентеробактерій»:

· візьміть чашку з посівом ентеробактерій і позначте олівцем підозрілі колонії;

· зверніть увагу на розмір, прозорість і колір колоній (наявність або відсутність металевого блиску на середовищі Ендо).

Таблиця 18. Культуральні властивості ентеробактерій

Таблиця 19. Ферментативні властивості ентеробактерій

IV. Особливості діагностики сальмонельозів (у тому числі черевного тифу).

Локалізація збудника сальмонельозу може бути різною залежно від періоду захворювання. Це слід ураховувати при заборі патологічного матеріалу.

На 1-му тижні захворювання збудник найчастіше виявляють у крові. На 2—3-му тижні за наявності пропасниці ймовірність його виділення зменшується. На 2-му тижні захворювання збудник з'являється у випорожненнях, сечі, жовчі. Антитіла виявляють наприкінці 1-го тижня захворювання.

Завдання № 4. Вивчіть особливості забору крові на гемо- культуру та її посіву на середовище накопичення (жовчний бульйон або середовище Рапопорта).

Вимірюють температуру тіла хворого через кожні 2 год (вихід збудника в кров супроводжується підвищенням температури тіла). Кров (5—10 мл) беруть із ліктьової вени, дотримуючись правил асептики і техніки безпеки. Посів проводять біля ліжка хворого над полум'ям спиртівки у флакон із жовчним бульйоном (50—100 мл) або середовищем Рапопорта (1:10); (демонстрація методики посіву).

Завдання № 5. Вивчіть особливості серодіагностики сальмонельозних інфекцій (особливості забору крові на серологічну реакцію — див. практичне заняття № 5, І, с. 246).

Для серодіагностики застосовують РА Відаля та РИГА. Реакцію Відаля ставлять одночасно з 4 антигенами: О- і Н-черевнотифозними, ОН-паратифозними діагностикумами. При черевному тифі в організмі утворюються О- і Н-антитіла. Причому О-антитіла утворюються раніше і руйнуються швидше. Н-антитіла утворюються пізніше і зберігаються довше, тому виявлення О-антитіла свідчить про гострий перебіг хвороби ("інфекційний Відаль"). Н-антитіла виявляють у тих осіб, які перенесли сальмонельозну інфекцію ("анамнестичний Відаль"), або в тих, кому були зроблені щеплення ("щеплений Відаль"). Тому слід ураховувати співвідношення О- і Н-антитіл і наростання їх титру при повторній постановці реакції через 1 тиж. Діагностичним є титр 1:200, при повторній постановці реакції цей титр зростає до 1:400, 1:800.

РИГА більш чутлива і може бути позитивною з 5-го дня захворювання, тому її застосовують частіше. Принцип її постановки такий же, як і реакції Відаля.

Завдання № 6. Проведіть облік результатів реакції Відаля. Алгоритм постановки та обліку результатів розгорнутої РА — див. практичне заняття № 5, III, с. 248.

Контрольні запитання

1. Мікробіологічна характеристика ешерихій, сальмонел і шигел.

2. Які захворювання спричинюють ентеробактерії, принципи їх профілактики.

3. Особливості забору патологічного матеріалу при ешерихіозах, шигельозах і сальмонельозах.

4. Особливості серодіагностики сальмонельозів.

Домашнє завдання

Підготуватися до диференційованого заліку.

Рекомендації щодо самопідготовки до диференційованого заліку

І. Повторіть матеріал із курсу "Мікробіологія з основами вірусології та імунології".

II. Підготуйте відповіді на запитання (перелік запитань додається, див. с. 216 — 218).

Література. Основна

Люта В. А., Заговора Г. І. Мікробіологія з основами вірусології та імунології.— К.: Здоров'я, 2001.— С. 4—273.

Додаткова

Ситник І. О., Климнюк С. І, Творко М. С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія.— Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.— 391 с.

Перелік запитань до диференційованого заліку з практики

1. Правила роботи в мікробіологічній лабораторії, техніка безпеки.

2. Будова мікроскопа. Правила мікроскопії.

3. Виготовлення бактеріальних препаратів.

4. Забарвлення мазків простим методом.

5. Забарвлення мазків за Грамом.

6. Мікроскопія забарвлених препаратів.

7. Характеристика росту мікроорганізмів на рідких живильних середовищах.

8. Характеристика росту мікроорганізмів на щільних живильних середовищах.

9. Техніка посіву матеріалу на живильні середовища бакпетлею, тампоном, шпателем.

10. Виготовлення дезінфекційних розчинів, їх застосування. Дезінфекція відпрацьованого матеріалу, робочого місця та рук.

11. Підготовка лабораторного посуду, медичного інструментарію, перев'язувального та хірургічного матеріалу до стерилізації та їх стерилізація.

12. Реакція аглютинації. Постановка реакції аглютинації на склі.

13. Вимоги до кабінету щеплень. Принципи вакцинації.

14. Забір слизу з ротової частини глотки і носа для мікробіологічного дослідження.

15. Забір крові для мікробіологічного дослідження.

16. Забір калу для мікробіологічного дослідження.

17. Посів патологічного матеріалу на живильні середовища.

18. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків методом паперових дисків.

19. Оформлення супровідної документації. Умови транспортування матеріалу для дослідження.