Зоологія хордових - підручник - Й. В. Царик - 2013

Розділ 5. НАДКЛАС ЧОТИРИНОГІ (НАЗЕМНІ ХРЕБЕТНІ) TETRAPODA, seu QUADRIPEDA.

АНАМНІЇ (ANAMNIA) й АМНІОТИ (AMNIOTA)

5.4. КЛАС ССАВЦІ, або ЗВІРІ, MAMMALIA, seu THERIA

5.4.4. Систематика й характеристика представників головних рядів класу Mammalia

5.4.4.2. Підклас Звірі Theria

5.4.4.2.6. Ряд рукокрилі Chiroptera (лиликоподібні Vespertilioniformes)

Відомо 1 240 видів пристосованих до польоту ссавців середнього і малого розміру (довжина тіла 3-40 см). Шкіряста літальна перетинка (болона) натягнута між 2-5 пальцями передніх кінцівок, передпліччям, плечем, боками тіла, задніми кінцівками і хвостом. Короткий перший палець передніх кінцівок з кігтем. Дещо гірші льотні риси мають крилани і примітивні кажани, їхні крила широкі, з майже заокругленими кінцями, а плечовий суглоб одинарний. У інших видів виникла друга суглобова поверхня, на яку спирається особливий виріст плечової кістки. У найліпших за льотними властивостями - кажанів бульдогових - крила довгі, серпоподібно зігнуті. Тепловіддача з порівняно великої поверхні крил зменшується завдяки тому, що температура її поверхні приблизно на 7-9°С нижча від температури тіла. Голова з широкою ротовою щілиною, маленькими очима, а іноді зі складно збудованими вушними раковинами зі шкірястим виростом (козелком) при основі слухового проходу. Волосяний покрив густий, одноярусний, шкіряста перетинка вкрита рідкими волосками. Ліктьова і часто мала гомілкова кістки рудиментарні; променева кістка видовжена і викривлена, довша від плечової; добре розвинена ключиця; плечовий пояс потужніший, ніж пояс задніх кінцівок. Грудина має невеликий кіль. З огляду на живлення тваринами або м’якими плодами, травний тракт у 1,5-4,0 рази перевищує довжину тіла, шлунок простий, сліпої кишки часто немає.

Тварини зі сутінковою і нічною активністю. З органів чуття особливого розвитку досягають слух і дотик. Характерна здатність до ехолокації здобичі та перепон; відбувається у діапазоні від 10 до 200 кГц. Лиликоподібні ведуть відокремлений і груповий спосіб життя. У помірних широтах роблять сезонні міграції. На зимівлях і місцях денного відпочинку деякі види можуть утворювати скупчення з десятків і навіть сотень особин. Поширені в обох півкулях; немає їх лише на віддалених дрібних островах і у високих широтах. Численніші у тропіках. Викопні рештки відомі з раннього еоцену США.

В оглядах трапляється поділ ряду на два підряди: крилани Megachiroptera та комахоїдні кажани Microchiroptera. Ряд налічує 17 родин.

Родина криланові Pteropodidae (166 видів). Це тварини з довжиною тіла до 40 см і розмахом крил до 170 см. череп із видовженим лицевим відділом, зуби пристосовані до живлення плодами; кишечник у чотири рази довший, ніж тіло. Між хвостом і задніми кінцівками відсутня шкіряста болона. У місцях денного відпочинку утворюють скупчення до 10 тис. особин. Роблять перельоти в місця годівлі, пролітаючи за ніч 90-100 км. Самка народжує одне-двоє малят. Поширені від Африки до Австралії. На островах Океанії - єдині ссавці (крім завезених людиною).

Інші 16 родин об’єднують дрібних звірків (довжина тіла 3-14 см) із вкороченим лицевим відділом черепа, які живляться переважно комахами, деякі рибою, інші можуть ссати кров великих за розмірами тварин або нектар квітів.

Родина ланцетоноси (мишохвости) Rhinopomatidae - усього три види най- примітивніших кажанів; мають довгий хвіст; поширені в Африці та Південній Азії, комахоїдні.

Родина мішкокрили Emballonuridae населяє тропічні й субтропічні області Старого світу; живляться комахами і зрідка плодами.

У родині рибоїдних летючих мишей Noctilionidae - лише два види, які живуть від Мексики до півночі Південної Америки. Ловлять невеличких риб (довжиною до 10 см), ракоподібних і великих жуків, хапаючи їх кігтями задніх лап; за допомогою ультразвуку локалізують із відстані близько 2 м здобич, що з’явилася біля поверхні. Живуть групами до 50-80 особин. Характерним представником є велика бульдогова миша Noctilio leporinus (рис. 5.74, 14).

Родина несправжні вампіри Megadermatidae населяє Австралію, Африку і Південно-Східну Азію. Дрібні види живляться комахами, великі за розміром поїдають інших кажанів, птахів, дрібних мишоподібних, жаб.

Родина підковикові Rhinolophidae відрізняється будовою носа. Морда має листоподібні шкірясті вирости без волосся, які утворюють «підкову», що огинає ніздрі з боків і спереду. Ці кажани передають ультразвуки через ніздрі; відбите ультразвукове ехо сприймають, як і всі кажани, великими і також складно збудованими вухами. Поширені в помірних і тропічних районах Східної півкулі. В Україні представники чотирьох видів: підковик малий Rhinolophus hipposideros, підковик великий Rhinolophus ferrumequinum, підковик південний Rhinolophus euryale, підковик масковий Rhinolophus mehelyi. Живляться комахами.

Родина листоносі Phyllostomidae населяє тропіки і субтропіки Америки; живляться комахами, нектаром і пилком квітів (дрібні види), невеликими ящірками, птахами, гризунами, кажанами (відносно великі за розмірами види).

Родина десмодові Desmodontidae (іноді в систематиці розглядають як підродину Desmodontinae вищезгаданої родини Phyllostomidae). Високоспеціалізовані кажани, що споживають лише кров теплокровних тварин. Вони безболісно для жертви зрізають гострими зубами невеликий шматочок шкіри, а потім ссуть кров язиком, що утворює разом із нижньою губою трубку. У слині є антикоагулянти, що перешкоджають згортанню крові, тому слина цих кажанів у ранці може викликати тривалу,

до 8 год, кровотечу; можуть ссати кров півгодини. У разі високої чисельності вампіри завдають шкоду скотарству, знесилюючи тварин і передаючи їм збудників сказу та чуми великої рогатої худоби; іноді можуть паразитувати на людині під час сну. Три види у тропіках і субтропіках Америки.

Родина лиликові Vespertilionidae об’єднує 318 видів дрібних тварин із довжиною тіла 3-10 см. Більшість видів - комахоїдні, деякі живляться рибою. Здобич ловлять на льоту, однак можуть збирати зі стовбурів і землі. Частина видів мігрує на південь, інші впадають у сплячку. Звичайно паруються у вересні-жовтні, проте яйцеклітини запліднюються тільки навесні спермою, що зберігає життєздатність у статевих шляхах самки. Поширені по всіх материках, за винятком Антарктиди; не заходять у тундру. В Україні - 26 видів. Представники: нічниця велика Myotis myotis, вухань бурий Plecotus auritus, вечірниця дозірна Nyctalus noctula, нетопир карлик Pipistrellus pipistrellus, пергач пізній Eptesicus serotinus.

Родина бульдогові летючі миші Molossidae відрізняється спеціалізованим літальним апаратом: добре розвинуте подвійне зчленування плечової кістки з лопаткою; крило вузьке, серпоподібне. Міцні м’язи хвоста і кісткові шпори на задніх кінцівках утворюють ефективний гальмівний апарат. Політ швидкий і легкий, досягає 60 км/год і більше. Населяють Південну Європу, Азію і Африку, Америку; 80 видів.

Окрім суттєвого значення лиликоподібних в угрупованнях різних зон, а також чималого практичного значення для людини (винищення дрібних комах, поширення деяких захворювань, особливо сказу), значну увагу привертають ехолокаційні механізми цих тварин. Удосконалення ехолокаційних систем досягло такого рівня, що можна говорити про своєрідне бачення вухами, оскільки багато летючих мишей отримує уявлення не лише про положення предмета у просторі, а й про його розмір, форму і навіть фактуру поверхні.