Зоологія хордових - підручник - Й. В. Царик - 2013

Розділ 5. НАДКЛАС ЧОТИРИНОГІ (НАЗЕМНІ ХРЕБЕТНІ) TETRAPODA, seu QUADRIPEDA.

АНАМНІЇ (ANAMNIA) й АМНІОТИ (AMNIOTA)

5.4. КЛАС ССАВЦІ, або ЗВІРІ, MAMMALIA, seu THERIA

5.4.4. Систематика й характеристика представників головних рядів класу Mammalia

5.4.4.2. Підклас Звірі Theria

5.4.4.2.12. Ряд непарнокопиті Perissodactyla (конеподібні Equiformes)

Досить великі тварини з найбільш розвиненим третім пальцем (у частини видів зберігається лише він один). Ступінь редукції решти пальців відповідає швидкості пересування (максимальна в однопалих). Кінцеві фаланги пальців мають рогові копита. У плечовому поясі немає ключиць. Шлунок простий. Предками непарнокопитих були примітивні копитні Condylarthra Уже в еоцені непарнокопитні стали численнішими (описано близько 500 видів), проте в міоцені їхня кількість різко зменшилася. Досі збереглося три родини з 18 видами.

Родина тапіри Tapiridae - найпримітивніші непарнокопитні. Передні кінцівки чотирипалі, задні - трипалі. Один вид - чепрачний тапір Tapirus indicus (рис. 5.74, 23) - живе в Південно-Східній Азії, три види - в Південній Америці. Населяють болотисті ліси і береги водойм. Добре плавають і пірнають, живляться прибережною та водною рослинністю. Родина носороги Rhinocerotidae - великі, тяжкої будови звірі (довжина тіла 2-4 м, маса 1-3,5 т). Кінцівки трипалі; товста шкіра майже безволоса. На носових і лобових кістках сидять 1-2 роги, утворені зроговілим епідермісом. Ікла редуковані. Населяють савани, тропічні ліси; живляться чагарниковою і трав’яною рослинністю; поширені в Африці та Південно-Східній Азії. Раніше носороги жили також у Євразії, траплялися разом із мамутами: целодонт волохатий Coelodonta antiquitatis відомий із відкладів льодовикового періоду; імовірно, жив і в пізніший час. Родина коневі Equidae має на передніх і задніх кінцівках по одному пальцю; від другого і четвертого пальців збереглися рудименти у вигляді грифельних кісточок. Здатні до швидкого бігу. Зебри Hippotigris поширені в африканських саванах, віслюк Equus asinus ще є в пустелях Північної Африки. Кінь Пржевальського Equusprzewalskii нині зберігся у невеликій кількості в Монголії. Останній дикий європейський кінь - тарпан (підвид коня Пржевальського) - убитий у пониззі Дніпра в 70-х роках ХХ ст.; в історичний час тарпани жили у степах і лісостепах Європи. Кулан Equus hemionus - примітивної будови кінь, що зберігся у невеликій кількості в Південному Туркменистані, Ірані, Афганістані, Монголії, Північно-Західному Китаї.