Зоологія хордових - підручник - Й. В. Царик - 2013
Розділ 4. ВІДДІЛ ЩЕЛЕПНОРОТІ, або ЕКТОБРАНХІАТИ, GNATHOSTOMATA, seu ECTОBRANCHIATA. НАДКЛАС Риби РІSCES
4.2. КЛАС КІСТКОВІ РИБИ OSTEICHTHYES
4.2.3. Систематика класу кісткових риб і характеристика представників окремих рядів
4.2.3.3. Група Костисті риби Teleostei
4.2.3.3.4. Надряд Циприноїдні Cyprinomorpha
Надряд містить два ряди з понад 4 500 видів. Луска циклоїдна або тіло голе. Плавальний міхур зберігає зв’язок зі стравоходом. Є веберів апарат: фрагменти перших чотирьох хребців перетворюються на кісточки, які передають зміну тиску в плавальному міхурі на лабіринт внутрішнього вуха. Становлять приблизно половину всіх видів прісноводних риб; у морях майже не трапляються.
Ряд Коропоподібні Cypriniformes. Ряд налічує понад 3 200 видів 25-29 родин трьох підрядів.
Більш ніж 1 300 видів підряду Characoidei живе у прісних водоймах тропічної Америки й Африки. Розміри і зовнішній вигляд дуже різноманітні. Представники багатьох видів завдовжки лише 2-5 см (серед них - акваріумні рибки тернеції, неони й багато інших), а найбільші види сягають 1-1,5 м. Із хижих видів харацинових у водах Південної Америки усім відомі піраньї (кілька видів трьох родів): тримаються зграями, мають потужні гострі зуби, місцями небезпечні й для людини.
Близько 50 видів риб із довгастим вугроподібним тілом належать до підряду Gymnotoidei, або електричні вугри; населяють прісні водойми Південної Америки. Мають електричні органи. В електричного вугра Electrophorus electricus стрічкоподібні електричні органи становлять майже третину маси риби і можуть генерувати розряд до 400-650 В (сила струму - до 1 А). Такі розряди риба генерує, захищаючись
від нападу, а також під час нападу на здобич. Крім того, є додаткові низьковольтні електричні органи для локації. Вони генерують 20-30 (до 50) імпульсів за секунду; у зв’язку з розвитком електролокації зір з віком погіршується. У ротовій порожнині є ділянки, надзвичайно багаті на капіляри: у разі нестачі кисню у воді риби періодично піднімаються до поверхні й захоплюють ротом повітря.
Підряд Cyprinoidei складається з 5-6 родин і налічує близько 1 800 видів. На щелепах зубів немає. На останній зябровій дузі розташовані глоткові зуби, які мають складну форму і не тільки полегшують проковтування здобичі, а й перетирають її. Рот висувний, у деяких видів оточений вусиками. Живуть у прісних і солонуватих водоймах різних типів. Розміри від 5-8 до 60-80 см. У наших прісних водоймах за кількістю видів коропові переважають інші групи риб. Молодь майже всіх видів живиться зоопланктоном. У старшому віці йде розподіл харчової спеціалізації: переважаюча група - бентофаги; є також планктофаги, активні хижаки, що поїдають дрібних риб (білизна, або жерех, головень та ін.) і травоїдні форми (амур, товстолобик та ін.).
Коропові становлять основу промислу в прісних водоймах. До найважливіших належать короп Cyprinus carpio, лящ Abramis brama. Дрібні види - пічкурі Gobio, в’юни Cobitis, Misgurnus, верховодки Alburnus, малявки Leucaspius - слугують кормом для промислових видів риб. Виведені культурні породи сазана (дзеркальний та інші коропи), а також білий амур Ctenopharyngodon idella і товстолобики Hypophtal- michtys molitrix і Aristichthys nobilis розводять у риборозплідних ставках; останні три переважно рослиноїдні види часто поселяють у зрошувальних системах, щоб уникнути їхнього заростання. Приблизно за тисячу років одомашнювання і подальшої селекції сріблястого карася Carassius auratus у Японії та Китаї виведено кілька сотень порід декоративних золотих рибок.
Ряд Сомоподібні Siluriformes. Більш як 1 200 видів сомоподібних групуються в 27-31 родини. Тіло голе, деякі види у шкірі мають окремі кісткові пластинки. На щелепах розташовані в кілька рядів дрібні зуби, а біля рота - кілька пар вусиків. У тропіках багато видів, що не перевищують у довжину 3-6 см, але трапляються й такі гіганти, як звичайний у наших ріках сом Silurus glanis, котрий сягає маси 300 кг і довжини 3-4 м. У дрібних видів, які населяють гірські струмки, розвиваються присоски, у мешканців сильно зарослих тропічних водойм є додаткові органи дихання.
Деякі тропічні види при пересиханні водойм здатні переповзати в сусідні чи переживати посуху в товщі вологого намулу. Частина видів має електричні органи.
Сомові - переважно хижаки, що полюють із засідки, однак є також і всеїдні, й типові планктофаги. Наш сом поїдає різних риб, жаб; великі соми часом хапають водоплавних птахів. Декілька дрібних (до 6 см) американських сомиків - справжні паразити: Stegophilus спеціальним присисним диском прикріплюються до зябер великих риб і ссуть кров; Vandellia зубами прогризає шкіру або зябра риби, а гострі шипи на зябрових покришках допомагають їм утримуватися в рані.
Для багатьох сомів властива турбота про потомство. Деякі види на дні водойми риють нірки чи влаштовують примітивне гніздо. Самці інших видів виношують запліднену ікру в роті.
Багато видів мають промислове значення. Звичайного сома успішно розводять у ставкових господарствах. У водоймах Волині, Закарпаття та інших областей дуже добре прижився карликовий сомик коричневий Ameiurus nebulosus (рис. 4.48).
Рис. 4.48. Карликовий сомик коричневий Ameiurus nebulosus