Зоологія хордових - підручник - Й. В. Царик - 2013

Розділ 4. ВІДДІЛ ЩЕЛЕПНОРОТІ, або ЕКТОБРАНХІАТИ, GNATHOSTOMATA, seu ECTОBRANCHIATA. НАДКЛАС Риби РІSCES

4.2. КЛАС КІСТКОВІ РИБИ OSTEICHTHYES

4.2.4. Іхтіофауна України

Із понад 300 видів іхтіофауни України близько 220 трапляються у Чорному й Азовському морях і близько 90 - у прісних водоймах. Серед морських риб більшим числом видів представлені родини оселедцевих Clupeidae (Clupeiformes), бичкових

Gobiidae, губанових Labridae, собачкових Blenniidae (три останні - Perciformes). У річках і озерах таксономічно переважають представники коропових Cyprinidae, Cypriniformes.

Найбільш відомі прибережні морські риби - зеленушки Crenilabrus, бички Gobius, морські собачки Biennius (рис. 4.58) живляться переважно дрібними ракоподібними, червами, молюсками, водоростями. У першу чергу вони розправляються з організмами, ушкодженими хвилею та камінням у зоні прибою. Ці дрібні рибки живуть осіло, мають власні «мисливські території», активно захищають їх від потенційних конкурентів. Тут же, лише трохи глибше, влаштовуються хижаки: у засідках серед оброслого каміння маскуються скорпени Scorpaena, а на пісково-гальковому дні - морські дракончики Trachinus. Недалеко від берега тримаються також зграйні види: у товщі води - смарида Spicara, кефалі Mugil, а біля дна - барабульки Mullus. Анчоус, або хамса Engraulis, тюлька Clupeonella і ставрида Trachurus - утворюють великі зграї та мандрують у відкритому морі.

Рис. 4.58. Риби Чорного моря

Серед прісноводних риб найбільш відомим є, напевно, карась, точніше - карась сріблястий Carassius auratus, який повсюдно витіснив корінного мешканця наших водойм, золотистого карася Carassius carassius (рис. 4.59). Останні дослідження свідчать, що за морфотипом сріблястого карася криється щонайменше чотири види, серед яких, наприклад, є поліплоїд, популяції котрого складені лише зі самок. Також усім відомий короп, або сазан Cyprinus carpio, багато порід якого розводять у ставкових господарствах. Останні півстоліття разом із коропом культивують рослиноїдних білого амура Ctenopharyngodon idella, товстолобика Hypophthalmichthys molitrix. Комбіноване зариблення ставів видами різної трофічної орієнтації допомагає ефективніше використовувати їхні площі.

Рис. 4.59. Риби малих водойм

Об’єктами промислу на природних водоймах є лящ Abramis brama, судак Sander lucioperca, щука Esox lucius. Частка інших видів скромніша. Варто згадати, що у 50-х роках ХХ ст. у Дністрі основним об’єктом промислу був підуст, який тепер - доволі рідкісна риба.

Велике значення у процесах саморегуляції прісних водойм мають дрібнотілі види, статеве дозрівання яких настає вже на другий рік життя. Вони здатні швидко реагувати зміною чисельності на екологічні негаразди, не надто вибагливі до складу і якості кормових об’єктів, не викликають зацікавлення рибалок. У річках із гірським формуванням стоку це - гольян звичайний (рис. 4.60); у рівнинних ріках і струмках - гірчак, щипавка звичайна (рис. 4.61).

Рис. 4.60. Риби гірських потоків

Рис. 4.61. Риби річок України

У складі прісноводної іхтіофауни України є види, не місцеві за походженням - алохтонні, або адвентивні; батьківщина більшості з них - Східна Азія. Найбільш успішно пристосувалися до нових умов популяції сріблястого карася, головешки амурської, або ротана, чебачка амурського. У перші роки після проникнення у водойму зазвичай спостерігається спалах чисельності «прибульця», пов’язаний із запізненням у формуванні механізмів її регуляції.

Вода Чорного й Азовського морів помірно солона - 13-17%. Ця обставина зумовлює поширення прісноводних сазана, ляща, плітки, судака у морських біоценозах. У той же час морські й пригирлові види бичків, морських голок, морських коників та інших риб дедалі частіше виловлюють у віддалених ділянках річкових басейнів.

Костисті риби мають дуже велике практичне значення для людини. У світі мільйони людей зайняті ловом, розведенням і обробкою риби, будівництвом суден і виготовленням рибальського спорядження. У деяких країнах населення харчується головним чином рибою, і добробут його залежить переважно від розмірів улову. Вудженням риби й підводним полюванням захоплюються сотні тисяч людей, яким цей чудовий спорт дає здоров’я й відпочинок. Ще більша кількість акваріумістів, що створюють барвистий тихий світ у скляних стінах своїх акваріумів. Крім продуктів харчування, риби слугують сировиною для одержання ліків (риб’ячий жир), корму для худоби і птахів (кормове борошно), добрива для полів (туки), технічного жиру, клею, шкіри й інших продуктів, необхідних для харчової та легкої промисловості.

Відповідно до міжнародних медичних норм, на рік людині необхідно 20 кг рибної продукції, та в перші роки нового сторіччя середньорічне споживання риби й рибної продукції в Україні становить лише 7-11 кг на душу населення, причому більше половини з цієї кількості - за рахунок імпорту з Норвегії, Польщі, Росії. За останні 50 років вилов риби в нашій країні зменшився у 10 разів, а кількість видів промислових риб скоротилася втричі. У 1930-ті роки тільки в Азовському морі відловлювали в середньому 160 тис. тонн риби, що у 2,5 разу більше, ніж увесь щорічний улов незалежної України. На даний час в Азовському морі виловлюють ненабагато більше 12 тис. тонн риби, 91% від якої припадає на малоцінних тюльку й хамсу. Із 26 видів риб, які добувалися в Чорному морі, на сьогодні зберігають промислове значення тільки шість, а улови риби у внутрішніх водоймах упали в 2-3 рази. За таких обставин виняткового значення набувають проблеми збільшення продуктивності ставкового й садкового рибництва.

До Червоної книги України видання 1994 р. було внесено 34 види морських і прісноводних риб. Видання 2009 р. цього документу містить вже 79 видів. Така тенденція засвідчує погіршення умов існування риби і, в той же час, є наслідком кращого вивчення цих проблем.