ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ІЗ ЗООЛОГІЇ
Модуль 2. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA). РОЗДІЛ ПЕРВИННІ БАГАТОКЛІТИННІ (PROMETAZOA). НИЖЧІ БАГАТОКЛІТИННІ (FUMETAZOA)
Змістовий модуль 2.4. Первиннопорожнинні та головохоботні
Тема 2.4.2. Тип головохоботні (Cephalorhyncha)
Загальна характеристика типу. Походження, еволюція, палеонтологічні відомості, сучасне різноманіття, географічне поширення, значення у природі та житті людини. Перелік основних таксономічних груп, важливих у житті людини та функціонуванні природних екосистем. Клас приапуліди (Priapulida). Клас кіноринхи (Kinorhyncha). Клас волосові (Nematomorpha). Клас лорицифери (Loricifera).
Червоподібні організми, більшість живе в морях, лише представники класу Волосові (Gordiacea) частину життя мешкають у морях і прісних водоймах, а частину - в організмі членистоногих. Розміри від 25 мкм до 1,5м. Головохоботні мають такий же рівень організації, як і коловертки, скреблянки, гастротрихи та нематоди. Тіло складається з двох відділів - головного (хобота) і тулуби. В хоботі - ротовий конус, середня частина з гачками (скалідами), загнутими назад, і шийна частина. Війчастого покриву немає, тіло вкрите кутикулою, є шкірно-м’язовий мішок, під яким міститься первинна порожнина тіла (схізоцель). Наскрізний кишечник. Видільна система протонефридіального типу, а в деяких представників її взагалі немає. Нервова система - навкологлоткове кільце та непарний черевний нервовий стовбур. Роздільностатеві тварини, дробіння яйця радіальне, майже рівномірне. На місці бластопора утворюється анальний отвір, рот відкривається на передньому кінці зародка незалежно від бластопора. Розвиток з метаморфозом - із яйця виходить личинка, що відрізняється від дорослої особини. До типу Cephalorhyncha належать чотири класи: Приапуліди (Priapulida), Кіноринхи (Kinorhyncha), Волосові (Gordiacea, або Nematomorpha) та Лорицифери (Lorrnfera).
Клас Приапуліди (Priapulida). Морські бентосні (придонні) тварини помірних зон і великих глибин у екваторіальній зоні Світового океану. Відомо 15 видів.
Клас Кіноринхи (Kinorhyncha). Морські бентосні тварини, у морському мулі, піску та на водоростях. Трапляються в усіх морях і океанах, більша частина видів - в субліторалі та літоралі. Близько 100 видів, у Чорному морі - 14 видів, із них три -ендеміки (Centroderes spinosus, Semnoderes ponticus). Тіло видовжене, від 0,18 до 1 мм, складається з короткого хобота та видовженого тулуба. У хоботному відділі - ротовий конус, на якому містяться напрямлені наперед кутикулярні вирости, середня частина, озброєна загнутими назад шипами-скалідамн, та гладенька шийна ділянка. Тулуб вкритий кутикулярним панцирем з окремих кілець - зенітів, найчастіше їх 11.
Клас Волосові (Gordiacea, або Nematomorpha). Паразитичні черви, характерний личинковий паразитизм. Понад 300 видів. У фауні України 2 види - прісноводний Gordiusaquaticus і Nectonema agile (в ракоподібних Чорного моря). Вільний спосіб життя ведуть личинки, які щойно вийшли з яєць, і дорослі черви. Мешкають у морях і прісних водоймах. Личинки паразитують у комахах, а морські види - в ракоподібних. Тіло довге, ниткоподібне, 40-50 см завдовжки; у деяких видів - до 1,5 м (ширина 13 мм). Завдяки цьому клас має назву «живий волос», або «кінський волос». Дорослі особини не мають хобота, він є лише в личинок. Передній кінець тіла закруглений, задній кінець у самців роздвоєний.
Клас Лорицифери (Loridfera). Морськї бентосні тварини, мешкають між піщинками ґрунту. Поширені в морях і океанах на різних глибинах (від 20 до 500 м). Описано дві родини, три роди, дев’ять видів, перший із них Nanalorictis mysticus. Дрібні організми з довжиною тіла 225-385 мкм (ширина 90 мкм). Тіло поділяється на хоботний і тулубний відділи. У хоботному відділі - ротовий конус, оточений вісьмома-дев’ятьма загостреними шипами-стилетами, середній частину, озброєну дев’ятьма рядами скалід, і шийну область із шийними скалідами. Тулуб має кутикулярний панцир (лорику) з шести пластин, із яких одна спинна, одна черевна та чотири бічних. Пластинки панцира мають тонку комірчасту скульптуру. Через пори на поверхні панцира відкриваються протоки залоз. На заднії частині лорики є особливі залози, які водночас є й органами чуття - флоскули.