ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ СПІРАЛЬНІ (SPIRALIA)

ТИП М'ЯКУНИ (MOLLUSCA)

КЛАС ЛОПАТОНОГІ (SCAPHOPODA)

Об'єднує нечисленну групу морських донних м'якунів, які поширені у Світовому океані, особливо в субтропічній і тропічній зонах від літоралі до глибин 7 тис. м. Відомо близько 300 сучасних видів; у Чорному морі живе один вид Dentalium novemcostatum.

Лопатоногі - переважно дрібні м'якуни (від 3 мм до 13 см), найбільший з них - слоновий морський зуб (Dentalium elephantium), який досягає 15 см у довжину. Витягнуте вузьке тіло лопатоногих повністю вкрите суцільною трубчастою черепашкою з отворами на обох кінцях (рис. 227). З більш широкого переднього отвору висуваються голова й нога; із заднього - виступає лише невеличкий придаток краю мантії. Черепашка дещо зігнута й нагадує слоновий бивень.

Рис. 227. Схема будови Dentalium (з Догеля):

1 - щупальця; 2 - рот; 3 - церебральний ганглій; 4 - шлунок; 5 - перикардій із серцем; 6 - нирка;

7 - гонада; 8 - верхній мантійний отвір; 9 - печінка; 10 - анус; 11 - черепашка; 12 - мантія;

13 - статоцист; 14 - педальний ганглій; 15 — нога

Вона складається з двох шарів - призматичного та перламутрового. Роговий шар не розвинений, тому черепашка найчастіше буває білою.

Невелика голова має вигляд виросту, на кінці якого розташований рот і два пучки численних довгих, тонких, потовщених на кінцях щупалець, які слугують для збирання їжі та як органи дотику. На ложкоподібних розширеннях щупалець розмішуються залозисті клітини, які виділяють слиз, завдяки чому до них прилипають дрібні організми, якими лопатоногі живляться. Нога циліндрична, на кінці має форму конуса з парою лопатей або довга червоподібна, на кінці із зубчастим диском, у центрі якого є ниткоподібний відросток. Вона добре пристосована до руху у ґрунті, звідси українська назва класу - лопатоногі. Під час руху нога сильно витягується, бічні лопаті складаються, і вона легко проникає у ґрунт. Потім бічні лопаті (або диск) розправляються і, подібно до якоря, закріплюють кінець ноги у ґрунті. При її скороченні тіло м'якуна підтягується вперед.

Мантія, яка огортає нутрощевий мішок, зростається навколо нього в суцільну трубку. У розширеній передній частині мантійної порожнини містяться анус та отвори нирок, задня частина вузька й закінчується отвором на кінці черепашки. Вода втягується через задній отвір і, віддавши кисень тканинам, через той самий отвір виводиться назовні, виносячи екскременти, екскрети, а в період розмноження - і статеві продукти. Циркуляція води в мантійній порожнині забезпечується роботою війчастого епітелію мантії.

Травна система. Ротовий отвір веде до глотки з підковоподібною щелепою й радулою; наявні стравохід, шлунок, дволопатева печінка, тонка та задня кишки. Кишечник утворює петлю (анопедіальний вигин)·, анус розташований біля переднього кінця тіла. Лопатоногі живляться дрібними донними безхребетними - форамініферами, остракодами, молодими двостулковими тощо, дістаючи їх за допомогою клейких щупальці в з ґрунту.

Органами виділення є пара нирок, які не сполучаються з перикардієм, а мають лише отвори в мантійну порожнину.

Кровоносна система редукована. Судин немає, проте є серце, оточене перикардієм, воно складається з одного шлуночка; кров тече виключно по лакунах і синусах.

Органи дихання. Ктенідіїв немає, і дихання здійснюється за допомогою тонких складок мантії, розташованих на стінках мантійної цорожнини.

Нервова система складається із чотирьох пар гангліїв, з'єднаних конективами. Парні церебральні та плевральні ганглії лежать щільно поблизу один від одного, педальні та вісцеральні - відповідно в нозі та біля ануса. Є також букальні ганглії, які іннервують глотку.

Органи чуття розвинені слабо. Очей немає; є пара органів рівноваги - статоцистів. Ротові щупальця виконують функцію органів дотику; орган хімічного чуття - субрадулярний орган - міститься у глотці.

Статева система. Лопатоногі роздільностатеві. Гонада непарна, не мас власних статевих проток, відкривається у праву нирку, і зрілі статеві продукти виводяться через її вивідну протоку.

Розмноження. Запліднення зовнішнє. Ембріональний розвиток відбувається в типовій для м'якунів формі - з яйця виходить личинка - трохофора. Згодом на спині личинки утворюється зачаток черепашки у вигляді тонкої пластинки, яка перегинається на спинному боці, а її вільні краї зростаються на черевному у трубку. На верхній півкулі личинки утворюється дископодібний парус, така личинка зветься велігером (рис. 228). Після кількох днів планктонного життя починається метаморфоз: парус редукується, й личинка опускається на дно.

Рис. 228. Розвиток Dentalium (з Властова і Матьокіна):

а, б - ранній і пізній велігери, відповідно: 1 - парус; 2 - мантія; З - зачаток черепашки; 4 - зачаток ноги

Лопатоногі заселяють переважно мілководдя, вони живуть у м'якому ґрунті, зариваючись у нього так, що на поверхні стирчить лише задній кінець черепашки.