ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ ЛИНЯЮЧІ (ECDYSOZOA)

ТИП НЕМАТОДИ (NEMATODA)

КЛАС ЕНОПЛІЇ (ENOPLIA)

Більшість видів - вільноживучі морські, прісноводні й ґрунтові мешканці, інші - коменсали та паразити тварин і рослин. Найхарактерніша риса еноплій - наявність у вільноживучих форм добре розвинених органів чуття. За характером живлення це переважно хижаки та сапрофаги (ряди Еноплі- ди (Enoplida), Дорнлайміди (Dorylaimida), Моиоихіди (Mononchida)). У багатьох видів стома озброєна гострими онхами, зубами чи гострим списом (рис. 273).

Рис. 273. Передні кінці тіла еноплій (з Парамонова й Соніна, зі змінами):

а - чутливі щетинки в морських еноплій: б, в - ротове озброєння у дорилаймід - паразитів рослин Hoplolaimus tylenchiformis та Dorylaimus striatus, відповідно: 1 - чутливі щетинки; 2 - зуби; З - стилет; 4 — спис

Небезпечними паразитами людини є представники ряду Trichocephalida - трихінела (Trichinella spiralis) та волосоголовець (Trichocephalus trichiurus). Волосоголовець паразитує у сліпій кишці людини. Передній його кінець видовжений у волосоподібний придаток (звідки його назва), яким він глибоко занурюється у слизову оболонку кишки й живиться кров'ю (рис. 274). Самки сягають довжини 5 см. Людина заражується, проковтуючи інвазійні яйця з ґрунтом, немитими овочами, сирою водою тощо. У кишечнику людини з яйця виходить личинка, яка за допомогою стилету проникає у ворсинки тонкого кише нику, а згодом переходить у просвіт сліпої кишки, занурюючи волосоподібний передній кінець в її слизову. У кишечнику людини волосоголовці можуть жити до п'яти років, викликаючи розлад травлення, анемію, а іноді й апендицит.

Рис. 274. Волосоголовець Trichocephalus trichiurus (з Догеля):

1 - розширений задній кінець; 2 - волосоподібний передній кінець тіла, занурений у слизову кишечнику

Трихінела (Trichinella spiralis) викликає захворювання (трихінельоз), яке поширене скрізь, де розвинене свинарство, зокрема, й в Україні. Крім людини, на трихінельоз хворіють свині, гризуни, комахоїдні, хижі ссавці. Статевозрілі трихінели мають дрібні розміри: самки - до 4,4, самці - до 2 мм. Життєвий цикл трихінели проходить повністю в організмі хазяїна, без виходу в зовнішнє середовище (рис. 275). Зараження відбувається при поїданні м'яса з личинками трихінели. Пацюки та свині заражаються, поїдаючи м'ясо один одного. У недостатньо термічно обробленому свинячому м'ясі в мікроскопічних капсулах містяться живі спірально скручені личинки трихінели. У шлунку личинки звільняються з капсул, і вже через дві-три доби трихінели досягають статевої зрілості. Після парування самці гинуть, а самки через певний час народжують живих личинок. Потомство однієї самки становить близько 2 тис. личинок, які через стінки кишечнику потрапляють у лімфатичні та кровоносні судини, мігрують по крові й заносяться у м'язи, де проникають у м'язові волокна, вмістом яких живляться, і, врешті-решт, інкапсулюються. Починаючи із шостого місяця стінки капсули починають просочуватися сполуками кальцію, але личинки при цьому тривалий час зберігають життєздатність (інколи - впродовж 20-24 років). Зараження нового хазяїна відбувається при поїданні м'яса попереднього, інвазованого личинками трихінел. Найбільшу небезпеку для організму хазяїна становлять личинки трихінел, які руйнують м'язові тканини й справляють токсичний вплив на організм. Це супроводжується болями в м'язах; оселення личинок в очах може привести до сліпоти, в мозку - до загибелі.

Рис. 275. Життєвий цикл Trichinella spiralis:

а - самка; б - самець; в - личинки в м'язах; г - інкапсульовані личинки у м'язах; д - циркуляція паразита в організмі хазяїна;

е - коло хазяїв; є - шляхи циркуляції трихінели в дикій природі; ж - в синантропних умовах:

1 - м'ясні рештки з личинками трихінели; 2 - циркуляція трихінели серед пацюків